Ухвала суду № 135623547, 13.04.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"13" квітня 2026 р. Справа № 922/3873/23 (922/1206/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (адреса: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 114-А; код ЄДРПОУ: 23755480) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сегура-Капітал (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 56, код 41617928); 2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ). провизнання недійсним договору, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3873/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ел Пі Джі" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І".

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.01.2024 у справі № 922/3873/23 процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (адреса: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 114-А; код ЄДРПОУ: 23755480) та повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво № 2022 від 08.11.2021) - припинено; визнано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (адреса: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 114-А; код ЄДРПОУ: 23755480) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначити ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, якого зобов`язано провести ліквідаційну процедуру.

Після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом ліквідатор Демчан О.І. подавав суду щомісячні звіти про виконану роботу.

Розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" в особі ліквідатора Демчана Олександра Івановича звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в межах справи про банктрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» та ОСОБА_1 в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 15.06.2021 укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес Пром І» (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 114-А, код 23755480).

2. Визнати недійсним договір про наміри від 10.11.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 56, код 41617928) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес Пром І» (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 114-А, код 23755480).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 56, код 41617928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Пром І» (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 114-А, код 23755480) грошові кошти у розмірі 3680000,00 грн (три мільйони шістсот вісімдесят тисяч грн 00 коп)

Дослідивши матеріали позовної заяви в межах справи про банкрутство, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, як вже зазначалось, позивачем подано позовну заяву немайнового та майнового характеру одночасно в електронній формі, то за її подання до суду позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 49484,80 грн (5324,80 грн за дві немайнові вимоги + 44160 грн за майнову вимогу).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач надав копію платіжного інструкції № 1672 від 03.04.2026 про сплату судового сбору у сумі 5324,80 грн.

В обгрунтування належної суми сплаченого судового сбору позивач вказує на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 30.05.2024 по справі № 925/1577/20 стосовно того, що за подання ліквідатором позовної заяви про визнання недійсним правочину, яка містить також вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, судовий збір сплачується у розмірі встановленому для подання позовної заяви про визнання недійсним правочину банкрута.

Також позивач зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.12.2024 по справі №910/2592/19 дійшла до висновку, що застосування реституції за результатами визнання недійсним правочину не є задоволенням окремої позовної вимоги, у зазначеній справі суд, стягнувши за власною ініціативою в порядку реституції з банкрута кошти, сплачені за визнаним недійсним правочином, не стягнув з відповідача судовий збір за відповідну вимогу, що доводить, що судовий збір за вимогу про застосування наслідків недійсності правочину сплаті не підлягає: «Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначає, що задоволення судом вимоги про повернення відчуженого на аукціоні майна до ліквідаційної маси боржника передбачає також стягнення з боржника на користь переможця аукціону одержаних за правочином коштів. Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції, хоч і сформульованої позивачем в усіченому вигляді, який охоплює тільки ту частину, яка стосується повернення відчуженого боржником майна. Протилежне застосування статті 216 ЦК України порушуватиме засади пропорційності та покладатиме на відповідача (покупця, переможця аукціону) непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення / відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину».

Водночас суд зазначає про безпідставність посилань позивача про те, що Верховним Судом у постанові від 30.05.2024 по справі № 925/1577/20 вказується про можливість сплати судового збору за подання ліквідатором позовної заяви про визнання недійсним правочину, яка містить також вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, тільки у розмірі встановленому для подання позовної заяви про визнання недійсним правочину банкрута (тобто тільки за вимогу немайнового характеру).

Суд дослідивши зміст наведеної постанови зазначає, що в ній зокрема вказано наступне:

"33. У січні 2023 року ліквідатор ТОВ "Колос 14" арбітражна керуюча Носань Н. С. звернулась до Господарського суду Черкаської області в межах справи про банкрутство боржника із позовною заявою про визнання недійсними укладеного боржником правочину - договору купівлі-продажу №1609/17/2020 від 16.09.2020 та застосування наслідків недійсності цього правочину. Позивач також просив суд стягнути з ПП "Іріда" на користь ТОВ "Колос 14" понесені судові витрати у загальному розмірі 45 368 грн.

36. 11.10.2023 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1577/20(925/147/23) позов задоволено повністю; визнано недійсним договір купівлі-продажу трактора колісного №1609/17/2020 від 16.09.2020, укладений між ТОВ "Колос 14" та ПП "Іріда"; зобов`язано ПП "Іріда" повернути ТОВ "Колос 14" трактор колісний марки NEW HOLLAND TD8.410, рік випуску 2017, заводський номер НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 ; присуджено до стягнення з ПП "Іріда" на користь ТОВ "Колос 5 368 грн витрат зі сплати судового збору та 24 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

37. 30.01.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 07.02.2024) рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2023 у справі № 925/1577/20 (925/147/23) залишено без змін."

Таким чином, зі змісту п.36 наведеної постанови вбачається, що ліквідатором за звернення до суду з наведеним позовом було сплачено 5 368 грн судового збору (тобто по 2684 грн. за вимогу майнового характеру та 2684 грн. за вимогу немайнового характеру).

В подальшому, ці витрати по сплаті судового збору і були стягнути з відповідача рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2023 у справі №925/1577/20(925/147/23).

Правомірність такого розподілу судових витрат була підтверджена Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та Постановою Верховного суду від 30.05.2024 по справі № 925/1577/20 якими наведене вище рішення залишено без змін.

Також суд вважає безпідставними посилання позивача на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.12.2024 у справі №910/2592/19, оскільки ці висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у даній справі, з огляду на відмінність предмету та підстав позову.

Так, у вказаній справі судом розглядалося питання застосування наслідків недійсності правочину у межах вже заявлених вимог, де реституція виступала правовим наслідком визнання правочину недійсним та не була самостійно сформульованою майновою вимогою. Натомість у даній справі позивачем окремо заявлено вимогу майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 2130840,00 грн, що свідчить про самостійний характер такої вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів Господарський процесуальний кодекс України, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 164, до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі саме за кожну заявлену позовну вимогу залежно від її характеру.

При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Законом України «Про судовий збір», у разі об`єднання в одній позовній заяві вимог майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо: за майновою вимогою відповідно до ціни позову, а за немайновою як за самостійну вимогу. Якщо вимог декілька, збір сплачується за кожну.

Отже, дві вимоги про визнання договорів недійсними є вимогами немайнового характеру, тоді як вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 3680000,00 грн є самостійною вимогою майнового характеру, яка підлягає оплаті судовим збором.

Таким чином, доводи позивача про можливість оплати судового збору виключно за вимогу немайнового характеру суперечать вимогам ч. 3 ст. 6 Законом України «Про судовий збір».

Посилання позивача на те, що стягнення коштів є лише наслідком застосування реституції, є безпідставним, оскільки в даному випадку така вимога прямо сформульована як окрема позовна вимога, а не як похідний наслідок, що застосовується судом з власної ініціативи.

Більше того, такий підхід позивача суперечить засадам розподілу судових витрат, визначеним у ст. 129 Господарський процесуальний кодекс України, відповідно до яких судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Несплата судового збору за майнову вимогу фактично призвела б до уникнення позивачем обов`язку нести судові витрати у відповідній частині, що порушує принципи змагальності сторін та рівності учасників процесу.

З огляду на викладене, суд констатує, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір не в тому розмірі, який передбачено Законом України «Про судовий збір», а саме, недоплачено суму 44160 грн

Зазначений недолік позовної заяви підлягає усуненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 162, 172 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення.

Керуючись ст. ст. 162, 174, 233- 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" в особі ліквідатора Демчана Олександра Івановича залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" в особі ліквідатора Демчана Олександра Івановича десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Визначити наступний спосіб усунення недоліків:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" в особі ліквідатора Демчана Олександра Івановича надати суду:

- докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі;

4. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" в особі ліквідатора Демчана Олександра Івановича про те, що згідно з п. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяО.І. Байбак