Рішення № 135623023, 10.04.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026Справа № 910/474/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" м. Києва

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" м. Києва

про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 82287,11 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору постачання електричної енергії споживачу від 19 грудня 2022 р. останній не оплатив передану йому протягом січня-березня 2023 року електричну енергію, заборгувавши загалом 1480618,62 грн. Для її стягнення він звернувся в суд з відповідними позовами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 4 травня 2023 р. у справі № 910/3957/23, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на його користь 761938,49 грн. основного боргу за січень 2023 року, 1302,60 грн. три проценти річних, 21710,03 грн. пені за період 9 лютого-6 березня 2023 року, а також 11860,56 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13 травня 2024 р. у справі № 910/2717/24, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на його користь 718680,13 грн. основної заборгованості за період лютого-березня 2023 року, 27181,02 грн. інфляційних втрат за період квітня 2023-січня 2024 років, 21048,29 грн. трьох процентів річних, 148380,81 грн. пені за період 9 березня 2023-1 березня 2024 років та 11019,67 грн. судового збору.

Рішеннями господарського суду м. Києва від 13 листопада 2024 р. у справі 910/9846/24, від 18 квітня 2024 р. у справі №910/1772/25, від 2 вересня 2025 р. у справі № 910/5997/25, які набрали законної сили, стягнуто з відповідача на його користь 13681,42 грн. 1% річних за період прострочення до 31 липня 2024 року, 88091,14 грн. інфляційних втрат за період прострочення до червня 2024 року, 22340,95 грн. три проценти річних за період прострочення серпня 2024-січня 2025 років, 128720,84 грн. інфляційних витрат за період прострочення липня 2024-січня 2025 років, 10830,83 грн. три проценти річних за період прострочення лютого-квітня 2025 р., 44835,86 грн. інфляційних витрат за період прострочення лютого-квітня 2025 року.

Посилаючись на прострочення відповідачем сплати належних за продану електричну енергію грошових коштів й після 1 травня 2025 р., позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив стягнути з відповідача на свою користь 52471,91 грн. збитків внаслідок інфляції, а також 29815,20 грн. три проценти річних з простроченої суми за період прострочення 1 травня 2025-31 грудня 2025 року.

Також позивач просив покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Пояснив, що Державне підприємство "Завод 410 ЦА" є підприємством оборонно-промислового комплексу, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Вказував, на неможливість виконання зобов`язання за рішеннями суду внаслідок форс-мажорних обставин, які були спричинені введенням воєнного стану в Україні, що зумовило обмеження його господарської діяльності.

Зазначав, що Указом Президента України від 5 лютого 2024 р. № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Таким чином, станом на сьогоднішній день форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили) в т.ч. щодо обов`язку (зобов`язання) відповідача з остаточного розрахунку по договору продовжують тривати. Посилався на скрутне фінансове становище його підприємства. Також просив зменшити розмір заявлених до стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач прострочив оплату переданої йому позивачем протягом січня-березня 2023 року електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу від 19 грудня 2022 р., укладеним між сторонами, у розмірі 1480618,62 грн.

Вказані обставини підтверджуються рішеннями господарського суду м. Києва від 4 травня 2023 р. у справі № 910/3957/23, від 13 травня 2024 р. у справі № 910/2717/24, які набрали законної сили, за участю сторін у справі.

У силу вимог ст. 75 ГПК України зазначені обставини не потребують повторного доказування.

Предметом розгляду справ №№ 910/3957/23, 910/2717/24 були також вимоги позивача про стягнення 1302,60 грн. трьох процентів річних, 21710,03 грн. пені за період 9 лютого-6 березня 2023 року, а також 27181,02 грн. інфляційних втрат за період квітня 2023-січня 2024 років, 21048,29 грн. трьох процентів річних, 148380,81 грн. пені за період 9 березня 2023-1 березня 2024 років.

Крім того, рішеннями господарського суду м. Києва від 13 листопада 2024 р. у справі № 910/9846/24, від 18 квітня 2024 р. у справі № 910/1772/25, від 2 вересня 2025 р. у справі № 910/5997/25, які набрали законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача 13681,42 грн. 1% річних за період прострочення до 31 липня 2024 року, 88091,14 грн. інфляційних втрат за період прострочення до червня 2024 року, 22340,95 грн. три проценти річних за період прострочення серпня 2024-січня 2025 років, 128720,84 грн. інфляційних витрат за період прострочення липня 2024-січня 2025 років, 10830,83 грн. три проценти річних за період прострочення лютого-квітня 2025 р., 44835,86 грн. інфляційних витрат за період прострочення лютого-квітня 2025 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи вищевказаним рішеннями суду, які набрали законної сили, за участю сторін у справі.

Таким чином, предметом розгляду указаних справ були також вимоги позивача про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання за період до 1 травня 2025 року.

Доказів виконання відповідачем зобов`язання з оплати придбаної упродовж січня-березня 2023 року електричної енергії не надано.

Отже, позивач набув права вимагати від відповідача сплати сум за прострочення виконання грошового зобов`язання протягом заявленого періоду 1 травня 2025-31 грудня 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заявлених вимог він проведений з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням вже стягнутих з відповідача трьох процентів річних з простроченої суми за попередні періоди на підставі судових рішень.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 52471,91 грн. збитків внаслідок інфляції, а також 29815,20 грн. три проценти річних з простроченої суми за період прострочення 1 травня 2025-31 грудня 2025 року.

Правова природа передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності є відмінною від неустойки, на відміну від останньої, що є видом забезпечення виконання зобов`язання, носить охоронний (компенсаційний) характер у відносинах з грошовими зобов`язаннями.

Тому положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГУ України, які передбачають можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду до спірних, відносин застосуванню не підлягають.

Посилання відповідача на неможливість належного виконання зобов`язання у встановлений строк за спірним договором внаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які були спричинені введенням 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, є необґрунтованими оскільки належними доказами не підтверджені.

Згідно умов п.п. 11.1., 11.4. договору сторони звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів направлення відповідачем позивачу в установлений строк документа, виданого компетентним органом, про настання форс-мажорних обставин суду не надано.

Також суду не надано належних доказів (довідки територіального відділення Торгово-промислової палати України тощо) про настання саме для відповідача форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу від 19 грудня 2022 р.

Ризик є однією із ознак підприємницької діяльності. Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності. Тому правові підстави перекладати комерційний ризик відповідача на позивача шляхом звільнення від виконання прийнятих зобов`язань відсутні.

Визнання відповідача об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави у силу вимог чинного законодавства не звільняє його від виконання прийнятих раніше зобов`язань.

Час придбання відповідачем електричної енергії у позивача припав на період після запровадження в Україні воєнного стану.

Учасники спірних відносин, діючи розсудливо, повинні були враховувати наявність таких обставин під час здійснення ними господарської діяльності.

Тому посилання з цього приводу є безпідставними.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 94, код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А, код 42601505) 52471,91 грн. збитків внаслідок інфляції, 29815,20 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2662,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар