Ухвала суду № 135620526, 08.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2870/25

Провадження № 1-в/346/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань: ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_4 та засудженого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_6 про заміну покарання більш м`яким засудженому ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце народження: м. Надвірна; місце проживання: АДРЕСА_1 ),

по кримінальному провадженню, в якому ОСОБА_7 вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2022 року, який набрав законної сили 25 грудня 2022 року, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 статті 185 КК України, та на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі,

в с т а н о в и в :

Начальник Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_8 , звернувся до суду із вказаним поданням, до якого додав матеріали особової справи засудженого (а.с.1-54 подання, а.с.1-177 особової справи).

Позиції учасників провадження.

Аргументи представника колонії. Вироком суду, який набрав законної сили, засудженого визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців. Але, засуджений вже відбув більше однієї другої строку покарання, призначеного йому судом та став на шлях виправлення. Тому, невідбуту засудженим частину покарання у виді позбавлення волі, що складає 1 рік 9 місяців 13 дні, можна замінити більш м`яким покаранням у виді обмеження волі або пробаційний нагляд.

Позиція засудженого. Підтримав представника колонії та просить замінити невідбуту ним частину покарання у виді позбавлення волі на більш м`яке покарання у виді обмеження волі або пробаційний нагляд.

Аргументи прокурора. Засуджений став на шлях виправлення, однак заміна його покарання з позбавлення волі на пробаційний нагляд буде не відповідати ступеню його виправлення, тому заміна має відбутись на обмеження волі.

Оцінка суду.

Частина 2 статті 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Разом з цим, частиною 1 статті 82 КК України встановлено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Проте частиною 3 і пунктом 2 частини 4 статті 82 КК України уточнюється, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, а також за умови (якщо засуджений відбуває покарання за вчинений умисний тяжкий злочин), що засуджений фактично відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2022 року, який набрав законної сили 09 листопада 2022 року, визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 статті 309 та ч.2 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі (а.с. 15 16-24, частини І особової справи засудженого).

Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2022 року, який набрав законної сили 25 грудня 2022 року, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 статті 185 КК України, та на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі (а.с. 32 33-35, частини І особової справи засудженого).

І наразі, засуджений ОСОБА_5 продовжує відбувати призначене йому покарання у виді позбавлення волі, і фактично він вже відбув більше половини призначеного строку покарання.

Тому суд погоджується з учасниками провадження у тому, що колонією доведений факт того, що засуджений ОСОБА_5 дійсно фактично відбув вже більше половини строку покарання, призначеного йому судом, за вчинені ним злочини, один з яких є тяжкий умисний злочин (ч.4 ст.185 КК України).

Як вже вказувалось судом вище, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Через, що суд враховує і положення частини 1 статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України за якими, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. При цьому суд відзначає, що з огляду на положення частини 3 статті 6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

І тому суд відзначає, що з часу знаходження в місцях позбавлення волі, засуджений:

- заявою від 13.02.2023 року та 07 грудня 2024 року просив залучити його до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення» (а.с. 29,114 частини ІІ особової справи засудженого);

- постановою про накладення стягнення встановлено, що засуджений ОСОБА_5 , допустив порушення режиму відбування покарання, яке полягало в тому, що 10.02.2023 року не додержувався правил поведінки, які передбачені для засуджених, а саме відмовився від виконання робіт по благоустрою території дільниці карантину, діагностики і розподілу, що також підтверджується його поясненнями (а.с. 32, 35 частини ІІ особової справи засудженого);

- відповідно до договору цивільно-правового характеру про надання послуг № ДП 59.24 від 01 березня 2024 року ОСОБА_7 був працевлаштований в ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№131)» (а.с. 56 частини ІІ особової справи засудженого);

- згідно з витягом з наказу від 15 травня 20204 року «Про переводи засуджених ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» з одного відділення соціально-психологічної служби в інше» вирішено перевести ОСОБА_9 із відділення СПС № 3 у відділення СПС № 7/1 (а.с. 118 частини ІІ особової справи засудженого);

- випискою з протоколу № 1 від 02.01.2025 року ОСОБА_10 було відмовлено в направленні матеріалів до суду, оскільки останній довів що тільки стає на шлях виправлення (а.с.127 частини ІІ особової справи засудженого);

- випискою з наказу від 03 січня 2025 року ОСОБА_10 , за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у ІV кварталі 2024 року оголошено подяку (а.с. 130 частини ІІ особової справи засудженого);

- 04.03.2025 року ОСОБА_10 подав заяву в якій просив залучати його без оплати праці позачергово робіт з благоустрою колонії і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпеченням колонії продовольством (а.с. 135 частини ІІ особової справи засудженого);

- відповідно до цивільно-правового договору № 4 від 07 березня 2025 року ОСОБА_7 був працевлаштований в КП «Полігон Екологія» (а.с. 150 частини ІІ особової справи засудженого);

- відповідно до трудового договору № 30 від 31 березня 2025 року ОСОБА_7 був працевлаштований в ТОВ « ПС БУД» (а.с. 158-160 частини ІІ особової справи засудженого);

- відповідно до характеристики ОСОБА_7 , від 15.05.2026 року встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній (а.с. 2-3 судової справи);

- згідно з довідкою про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_7 вбачається, що останній отримав дві подяки а саме 03.01.2025 року, 02.04. 03.07.06.10. 2025 року та 01.01.2026 року за виконання покладених обов`язків та додержанням правил поведінки у 4 кварталі 2024 року та 1-4 кварталах 2025 року. Разом з цим останній одержав 17.02.2023 року дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за порушення режимних вимог (а.с. 4,33 судової справи);

- висновком щодо ступеня виправлення засудженого, комісія колонія дійшла одноголосного рішення про те, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення, а із мінімально необхідних 64 балів, він набрав 88 (а.с.38-41 судової справи);

- відповідно до довідки № 132 про працевикористання засудженого ОСОБА_7 , останній був працевлаштований з березня 2023 року по липень 2023 року, з березня 2024 року по травень 2024 року, а також з січня 2025 року по грудень 2025 року (а.с.36 судової справи);

- довідкою щодо працевлаштування засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_7 з 10.03.2025 року по 30.01.2026 року залучався до робіт в ДУ «Коломийська виправна колонія № 41» (а.с. 34-35 судової справи)

- відповідно до довідки щодо виконавчих листів судом встановлено, що на засудженого ОСОБА_7 , виконавчі листи не поступали (а.с. 37 судової справи);

- однак засуджений виконав покладених на нього вироком суду обов`язок з відшкодування судових витрат (а.с.56-59 судової справи).

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих йому колонією доказів, у їх сукупності, суд констатує, що колонією доведено те, що засуджений дійсно проходить процес позитивних змін, які вже відбуваються в його особистості та вже створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, і своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, він довів, що вже став на шлях виправлення.

І тому суд може вирішити питання щодо заміни невідбутої засудженим ОСОБА_7 частини покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі, по суті.

Як вже вказувалось, в силу положень частини 1 статті 82 КК України, більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно з частиною 2 статті 61 КК України обмеження волі, як більш м`яке у порівнянні з позбавленням волі покарання може бути призначено на строк від 1 до 5 років. А строк невідбутої засудженим частини покарання у виді позбавлення волі складає 1 рік 9 місяці 13 днів.

Тому, з огляду на встановлені судом обставини суд погоджується із тим, що ОСОБА_7 слід замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 9 місяці 13 днів, на більш м`яке покарання у виді обмеження волі, на той же строк. При цьому суд згідний із прокурором у тому, що таке більш м`яке покарання, як пробаційний нагляд, не може бути застосовано до засудженого, як більш м`яке, оскільки воно не буде відповідати ступеню виправлення засудженого, а обмеження волі на 1 рік 9 місяців 13 днів, буде відповідати.

Тож керуючись статтями 1-33,84-99,321,342-372,392-395,532-539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про заміну ОСОБА_7 невідбутої частини покарання більш м`яким - задовольнити.

Замінити ОСОБА_7 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком: 1 (один) рік 9 (дев`ять) місяці 13 (тринадцять) днів, більш м`яким покаранням у виді обмеження волі строком на: 1 (один) рік 9 (дев`ять) місяці 13 (тринадцять) днів.

Направити ОСОБА_7 до місця відбування покарання у виді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, під вартою. Звільнити його з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання у виді обмеження волі.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк не відбутої частини покарання у виді обмеження волі (1 рік 9 місяців 13 дні), час відбуття ним покарання у виді позбавлення волі (із дня постановлення цієї ухвали - з 08.04.2026 року по день набрання нею законної сили), а також час перебування ним під вартою (з дня взяття його під варту для направлення з місця позбавлення волі по день прибуття у місце відбування покарання у виді обмеження волі), рахуючи один день позбавлення волі та один день перебування під вартою, за два дні обмеження волі.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий суддя : ОСОБА_1