Ухвала суду № 135620408, 31.03.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4549/24

Провадження № 1-кс/191/195/26

У Х В А Л А

іменем України

31 березня 2026 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

скаржник ОСОБА_3 , в режимі відеоконференцзв`язку,

представник скаржника адвокат ОСОБА_4 , в режимі відеоконференцзв`язку,

прокурор ОСОБА_5 - в режимі відеоконференцзв`язку,

слідчий ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого начальника відділення СВ Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12024041390000683 за ч. 1 ст. 270 КК України.

Скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що в серпні 2024 року він звернувся до Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, а саме, що 07.08.2024 року на околиці села Запорожець Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок пожежі пошкоджений металевий пересувний будинок, який належить ОСОБА_3 на праві власності.

На місті події скаржник побачив, що на металевих ставнях будинку відсутні болти , якими ці ставні він закручував. Біля будинку вигоріла суха трава. У підпалі будинку підозрює конкретних осіб, членів СТ «Тягинка» , які незадовго до цієї події вивезли цей будинок з території товариства.

Синельниківським РУП ГУНП у Дніпропетровській області 09.08.2025 року внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.270 КК України за №12024041390000683.

Постановою слідчого - начальника відділення СВ Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_7 12.10.2025 року закрито кримінальне провадження за №12024041390000683 за ч.1 ст.270 КК України.

Копію Постанови скаржник отримав тільки 04.03.2026 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі № 306687-2025 від 12.10.2025 року.

Скаржник не погоджується із обґрунтуванням, викладеним у постанові про закриття кримінального провадження, що розмір спричиненої йому матеріальної шкоди складає лише 5201,67 грн. і тому відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 270 КК України.

Скаржник вважає, що матеріали справи містять суперечливі обставини та мається неповнота досудового розслідування, посилаючись на показання допитаних свідків, які, на його думку, зазначають різні причини і механізм пожежі, не погоджується з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_8 , зокрема, зазначає, що перед Експертизою були поставлені питання:

1)де був осередок виникнення пожежі ? ;

2)яка причина виникнення пожежі?

зазначає, що на сторінці 10 описової частини Експертизи зазначено: «під час огляду будинку встановлено, що термічні пошкодження лакофарбового покриття в нижній частині будівлі з лівого боку, ближче до дверей, виникли внаслідок займання дерев`яних елементів, розташованих під металевим каркасом будинку. Під впливом високих температур та вогню дерев`яні елементи, розташовані під будинком біля дверей, загорілися та почали тліти ».

Заперечує наявність дерев`яних елементів, конструкцій та предметів під металевим каркасом будинку, вважає, що експертом перекручені дані огляду об`єкта дослідження від 08.08.2024 року та 15.10.2024 року , що в подальшому вплинуло на його висновки.

Також посилається на те, що на сторінці 11 мотивувальної частини першого питання Експертизи зазначено: «Під час огляду місця події встановлено, що будинок розташований на земельній ділянці, де горіла трава . Внаслідок поширення пожежі по земельній ділянці загорівся й сам будинок», тоді як в акті про пожежу від 08.08.2024 року складеним фахівцем ТУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 зазначено: «Місце виникнення пожежі в середині господарської споруди».

Вважає, що вирішуючи перше питання, експерт прийшов до висновку, що осередок виникнення пожежі в будинку знаходився на земельній ділянці, де загорілася трава, що суперечить висновкам фахівця ДСНС.

Також посилається на те, що скаржник 26.12.2024 року подав слідчому клопотання , в якому просив додатково провести огляд його дачного металевого пересувного будинку для встановлення наявності встановлення під ним дерев`яних елементів та загоряння підлоги та допитати в якості свідка фахівця ТУ ДСНС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 в присутності Скаржника.

Слідчий листом від 30.12.2024 року за № Ш-5 2 повідомив, що клопотання Скаржника задоволено в повному обсязі.

Не дивлячись на це, додатковий огляд місця події слідчим не проведено ( не перевірено, чи очаг загоряння був дійсно з підполу чи на полу будинку), а замість цього призначено додаткову пожежно -технічну експертизу, згідно якої висновки за №СЕ-19/105- 25/1766-ПТ від 19.05.2025 року повністю повторюють висновки попередньої експертизи .

Зазначає, що слідчий не розглянув клопотання скаржника від 28.01.2025 року про встановлення осіб причетних до зрізу болтів на металевих ставнях його будинку, завдяки чому могло бути проникнення в середину цього будинку та підпал.

Слідчий в обґрунтування постанови зазначає про недостатність встановленого розміру 5201,67 грн. матеріальної шкоди, тоді як на думку скаржника, ч. 1 ст. 270 КК України передбачає кваліфікуючу ознаку завдання майнової шкоди у великому розмірі. В примітці до цієї статті зазначено, що майнова шкода заподіяна у великих розмірах становить в 300 і більше разів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а саме 300 х 17 = 5100 (грн).

Таким чином, на думку скаржника, встановлений проведеними експертизами розмір матеріальної шкоди достатній для кваліфікації злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Зазначає, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, і стосуються цього провадження у їх сукупності, посилається на низку статей кримінального процесуального закону України, вважає постанову слідчого про закриття кримінального провадження безпідставною та не обґрунтованою, оскільки висновки слідчого, викладені в постанові про закриття ґрунтувались на поверхневому дослідженні обставин, що суперечить положенням досудового розслідування та засадам кримінального провадження, свідчить про неналежний контроль з боку процесуального керівника та не проведення досудового слідства, не всебічно та не повно досліджено всі обставини кримінального провадження, а тому винесено необґрунтовану та передчасну постанову про закриття кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді від 20.03.2026 року відкрите провадження та призначений розгляд скарги на 25.03.2026 року, о 09-10 год.

В судові засідання, які відбулися 25.03.2026 року та 31.03.2026 року, з`явилися учасники, надали суду свої пояснення.

Скаржник ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 підтримали скаргу з підстав, зазначених у ній, наполягали на її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_6 скаргу заперечили, пояснивши, що, на їх думку, постанова про закриття кримінального провадження є вмотивовано, обґрунтованою, всі можливі слідчі дії проведені, складу злочину за ч. 1 ст. 270 КК не встановлено, виходячи із показань свідків, висновків експертів, які свідчать про відсутність інформації про підпал садового будиночку вказаними скаржником особами, встановлення причини пожежі як наслідку загоряння сухої трави, який вчинила невстановлена особа. Також прокурор заперечив посилання сторони скаржника на суму матеріальної шкоди як достатньої для належності об`єктивної сторони злочину, пославшись на відповідні норми закону.

Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши скаргу та додані до неї документи, витребувані від СВ Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження № 12024041390000683 від 09.08.2024 року, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування зостановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов`язано припинити певну дію, зобов`язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Виходячи з вимог ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Закриття кримінального провадження відповідно до норм Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим усіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Виходячи з положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

За вимогами ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Досудове розслідування повинно відповідати принципам повноти, всебічності і об`єктивності. Всебічність розслідування припускає ретельну перевірку всіх можливих по обставинах справи припущень про характер злочину і винних осіб. Повнота означає встановлення не тільки злочинного факту і винності визначеної особи в його здійсненні, але і всіх інших обставин, що входять у предмет і межі доведення в справі. Об`єктивність має прояв у неупередженості слідчого в дослідженні обставин справи і їхній оцінці, у його обов`язку пізнати ці обставини в точній відповідності з об`єктивною дійсністю.

Всебічність, повнота й об`єктивність розслідування, у сукупності, означають, що в ході досудового розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинен ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об`єктивної істини.

У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний ретельно перевірити законність та обґрунтованість прийнятої слідчим постанови.

Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12024041390000683 за ч. 1 ст. 270 КК України, розпочате 09.08.2024 року.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів досудового розслідування в ході досудового розслідування слідчим здійснена низка процесуальних дій, зокрема, допитані потерпілий (а. с. 22), свідки (а. с. 24-28, 112-115, 212-220), у тому числі, допитані в якості свідків всі особи, на яких показав потерпілий як на тих осіб, що могли вчинити навмисний підпал його будинку, проведена низка експертиз, зокрема, судово-товарознавча експертиза (а. с. 126-130), дві судові пожежно-технічні експертизи (а. с. 71-80; 244-263), проведені слідчі експерименти, задоволено клопотання в частині звернення до експертної установи з клопотанням про допит експерта та участь експерта в огляду місця події, проведені інші процесуальні дії.

Так, 09.08.2024 допитаний в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що він придбав приватний будинок в АДРЕСА_1 в сильно занедбаному стані. 07.08.2024 зранку ОСОБА_10 порався по господарству після чого ліг відпочивати і в цей момент почув характерний звук пожежі, після цього він зайшов за будинок і побачив вогонь на відкритій ділянціБ який охопив значну ділянку. Після побаченого він побіг до сусіднього господарства яке розташоване навпроти його господарства щоб у сусідки взяти води щоб погасити полум`я, в цей час, полум`я ще не дійшло до металевого вагончика, який стояв вже близько 2 неділь на відкритій ділянці біля дороги. Також ОСОБА_10 вказав, що вказаний металевий вагончик ніхто не підпалював, і пожежа почалася з місця, яке знаходиться на межі його домоволодіння та сусідами.

16.01.2025 був додатково допитаний в якості свідка ОСОБА_10 , який на питання: Ви в той день палили якесь сміття? - Відповів, що він в той день пиляв гілки дерев які залишав біля цих дерев, навіть у кучу їх не складав; на питання: на Вашу думку де був початок пожежі? - пояснив, що точне місце вказати не може, але вперше коли він побачив пожежу, вона була приблизно в 3-4 метрах від його хати ближче до межі з сусідньою ділянкою що розташована за адресою АДРЕСА_2 , і пожежа була розмірами 2 на 2 метри, поки він збігав за двома пляшками води по 5 літрів які були у нього в хаті, вогонь розійшовся на ділянку 3 на 3 метри і вогонь дуже швидко поширювався, дві пляшки ніяк не допомогли, тому він побіг до сусідки ОСОБА_11 де взяв у неї два відра з водою, і коли повернувся то вогонь був на всій площі відкритої ділянки до дороги навпроти його та сусіднього будинку, і вогонь доходив до дачного вагончику який стояв на краю біля дороги навпроти будинку №1, горіла суха трава. Як виникла пожежа він не знає, але в нього є припущення, що вона виникла від скла битих пляшок, яких багато біля його та сусіднього подвір`я, залишки від попередніх власників, до того ж на дворі стояла велика спека і довго не було опадів.

12.09.2024 в якості свідка допитано провідного фахівця ВЗЗ з ПНС Синельниківського району ЦЗД ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , який пояснив, що 08.08.2024 ним спільно з працівниками СОГ Синельниківського РУП було здійснено виїзд до с. Запорожець, Синельниківського району, Дніпропетровської області, де за межами населеного пункту відбулося займання сухої трави та внаслідок чого пошкоджено господарську металеву споруду на підставі чого було складено акт про пожежу, в якому зазначено, що займання відбулося з середини споруди. В подальшому було встановлено свідків та очевидців, які приймали участь у гасінні пожежі 07.08.2024, які пояснили що відбулося загоряння сухої трави з невстановлених причин зі сторони ґрунтової дороги приблизно 100-150 метрів від господарської споруди, шо знаходилася на узбіччі та у зв`язку з сильним вітром вогонь перейшов на господарську споруду та пожежу було приборкано силами місцевих мешканців. Пожежний підрозділ до гасіння вказаної пожежі не залучався.

15.01.2025 додатково допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що з показами наданими 12.09.2024 він повністю згодний, до цього може добавити, що 08.08.2024 ним в присутності працівників поліції та власника господарчої споруди ОСОБА_3 був складений Акт про пожежу, яка відбулася 07.08.2024, за фактом виникнення пожежі в середині господарчої споруди, яка знаходилася на краю с. Запорожець Синельниківського району Дніпропетровської області. Акт був складений на основі показів власника господарчої споруди ОСОБА_3 , який пояснював, що у нього з деякими членами садового товариства «Тягинка» виникли конфліктні відносини, внаслідок чого ці люди вчинили підпал його пересувного будинку, тому в графі «Місце виникнення пожежі» зі слів останнього було прописано - «в середині господарчої споруди», після чого в графі «Причина пожежі (встановлена чи ймовірна)» ОСОБА_9 було підкреслено слово «ймовірна» і прописано - «встановлюється органами досудового слідства». Також ОСОБА_9 вказано, що орган дізнання з системи ДСНС України було знято, тому осередок та причини пожежі встановлюються органами досудового слідства національної поліції України.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що 07.08.2024, приблизно о 18-00 год. йому стало відомо, що на краю села горить суха трава на відкритій місцевості. Після цього він сказав своєму трактористу ОСОБА_13 , щоб він брав трактор Т-150, до якого приєднано бочку з водою та їхав на край села. Доїхавши до краю вулиці він побачив, що на відкритій місцевості горить суха трава. Після цього він поїхав до дачного будинку, який стояв на краю села, та біля вказаного будинку, та біля вказаного будинку вже була обгоріла трава, яка ще тліла. Він побачив, що вогонь розповсюджується по відкритій місцевості в бік села. Після цього вони почали тушити вогонь, щоб він не розповсюджувався в бік житлових будинків. Коли вони загасили полум`я, то він побачив, що біля домоволодіння АДРЕСА_2 , горить деревинна споруда. Після цього вони по обгорілій траві поїхали до вказаної будівлі. Коли вони загасили деревинну споруду, то вони почали тушити місця, де спалахував вогонь. В якийсь момент він обернувся в сторону окремо стоячого вищевказаного дачного будинку, та побачив, що з середини нього виходить дим. Після цього вони поїхали до вказаного будинку. Підійшовши з західної сторони до будинку, підняли металеву ставню, та через вікно побачили в середині багато диму. Після цього монтировкою розбили скло у вікні, та побачили, що з правої сторони, біля вхідних дверей, горить одяг. Після цього почали тушити вогонь. Так-як вони відразу не могли потушити вогонь, то відкрили ставню на вікні з права від вхідних дверей, та ОСОБА_14 камінням розбив скло, та продовжували тушити пожежу. Після того, як вони ліквідували пожежу, то поїхали набрали ще води, та повернулись до будинку та залили його водою ще раз. Вважає, що осередок виникнення пожежі був зі сторони АДРЕСА_1 , так-як в буд. АДРЕСА_2 повністю згоріла дерев`яна будівля, яку вони спочатку потушили, а дачний будинок горів пізніше, так-як він горів не повністю, а лише з середини. Ставні на вікнах в будинку були зачинені, але не заперті.

Також буди допитані в якості свідків громадяни ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з показань яких також не вбачається що їм відома будь-яка інформація про підпал будиночку кимось, або вони були б очевидцями такої події.

З протоколів допитів свідків вбачається, що їм роз`яснені їх права та обов`язки, вони попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від давання показань, протоколи містять підписи осіб.

15.08.2024 винесено постанову про призначення судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, згідно висновку експерта від 05.09.2024 №СЕ-19/104-24 33388-ФХД, за результатами якої на наданих на дослідження фрагментах скла коричневого кольору та фрагменті речовини чорного кольору з матеріалу схожого на полімерний зі слідами терміні пласких фрагментах речовини чорного кольору зі слідами терміни фрагментах скла темно-коричневого кольору зі слідами термічне деформованій ємності з матеріалу схожого на метал зі слідами термін слідів нафтопродуктів та пально - мастильних матеріалів не виявлено в чутливості застосованих методів дослідження (а. с. 55).

До матеріалів кримінального провадження долучено висновок пожежно-технічної експертизи №СЕ-19 104-24/39670-ПТ від 27.11.2024, на вирішення судової пожежно-технічної експертизи поставлені питання: 1) де був осередок виникнення пожежі?; 2) яка причина виникнення пожежі? (а. с. 71). Згідно висновку експерта «Осередок пожежі, яка виникла 07.08.2024, за адресою Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Запорожець (зазначені координати), знаходиться в межах розташування земельної ділянки. Встановити причини виникнення пожежі не видається за можливе, через обставини, викладені в дослідницькій частині» (а. с. 80).

З дослідницької частини висновку експерта (а. с. 80) вбачається, що: «…встановити однозначну причину виникнення пожежі не вбачається можливим. Версія про займання будинку внаслідок поширення вогню з земельної ділянки є обґрунтованою, оскільки на момент огляду трава на ділянці повністю вигоріла, а термічні пошкодження будинку характерні для зовнішнього впливу. Разом з тим, версія про занесення стороннього джерела запалювання в середину будинку також не може бути виключена…»

19.02.2025 призначено додаткову судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Донецького НДЕКЦ МВС,на вирішення судової пожежно-технічної експертизи поставлені питання: 1) де був осередок виникнення пожежі?; 2) яка причина виникнення пожежі? (а. с. 244). Згідно висновку експерта №СЕ-19/105-25/1766-ПТ від 19.05.2025 (а. с. 244-263) «1. Осередкова зона пожежі розташована на відкритій ділянці між ділянкою за адресою вул. Козача, б. 3 та ділянкою за адресою вул. Козацька 6.1, с. Запорожець. 2. Ймовірною технічною причиною досліджуваної пожежі є загоряння сухої трави, дерев, що знаходяться на земельній ділянці між ділянкою за адресою вул. Козача б.3 та ділянкою за адресою вул. Козацька б.1, с. Запорожець під впливом теплових проявів механічної енергії або дії стороннього джерела відкритого вогню.» (а. с. 254).

Отже, матеріали справи містять два висновки експертів з різних експертних установ, згідно з якими достеменно причину пожежі та місце її виникнення встановити не вдалося.

Незгоду з висновками експерта скаржником з підстав того, що висновки не відповідають фактичним обставинам справи, слідчий суддя вважає суб`єктивним судженням і правом скаржника.

Слідчий суддя також встановив, що 26.12.2024 року потерпілий звернувся до слідчого із письмовим клопотанням, яким просив провести додатковий огляд місця події, допитати фахівця ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області ОСОБА_22 , та допитати експерта ОСОБА_23 з приводу проведеної ним пожежно-технічної експертизи (а. с. 208), яке було розглянуто та задоволене слідчим (а. с. 209). Так, був додатково допитаний в якості свідка ОСОБА_24 (а. с. 225-226), разом з тим директор експертної установи ОСОБА_25 надав на запит слідчого відповідь про відмову у задоволенні прохання слідчого щодо направлення експерта ОСОБА_23 для проведення ним слідчих дій на підставі ст. ст. 65, 95, 101 КПК України (а. с. 227-228). Також в матеріалах справи міститься лист слідчого від 04.04.2025, яким слідчий просить забезпечити прибуття судового експерта ОСОБА_26 09.04.2025 для проведення огляду об`єкта дослідження (а. с. 234). З матеріалів досудового розслідування вбачається, що 09.10.2024 слідчим Синельниківського РУП спільно із експертом пожежно-технічних досліджень Дніпропетровського НДЕКЦ МВС здійснено виїзд до с. Запорожець, Синельниківського району Дніпропетровської області для проведення огляду об`єкта дослідження, який знаходився на околиці села з метою виконання та отримання висновку пожежно-технічної експертизи.

В судовому засіданні скаржник також посилався на наявність вказівок обласної прокуратури про проведення слідчих дій, однак матеріали справи таких вказівок у письмовому вигляді не містять.

З матеріалів досудового розслідування також вбачається, що наявні висновки судово-товарознавчих експертиз, відповідно до яких загальна сума матеріальних збитків складає 5201,67 грн. (а. с. 129, 148-149, 158,167,176, 204).

Ринкову вартість інших речей включно з дачним пересувним будинком не встановлено у зв`язку з відсутністю достатніх вихідних щодо детального опису та характеристик об`єкту дослідження.

В матеріалах справи міститься низка повідомлень експерта про неможливість проведення судової товарознавчої експертизи низки побутових речей скаржника (посуду, одягу, електроприладів) з метою встановлення їх ринкової вартості , у зв`язку з відсутністю у експерта вихідних даних щодо моделі, характеристик, виробника заявлених до експертизи речей (а. с. 61, 120-121, 117, 134-135, 139-140, 141, 181-183, 187-191, 195-196).

При цьому в судовому засіданні скаржник наполягав на призначенні слідчим додаткової товарознавчої експертизи, мотивуючи свою позицію тим, що експертизи проведені необ`єктивна та вибірково, однак слідчим суддею встановлено, що в матеріалах кримінального провадження міститься заява скаржника від 22.08.2024 року, з додатками про залучення до матеріалів справи переліку майна, яке знаходилося в будиночку, копії платіжних документів на садовий будиночок (квитанція за його придбання за 1036 рублів та матеріали 382 рублів 29.01.1990 року, 12.04.1990), перелік майна з датою придбання та ціною придбання (переважно у період в 70-ті-90-ті роки 20 століття) (а. с. 31-34), на підставі яких експертна установа й намагалася провести товарознавчу експертизу. Жодних додаткових відомостей про вартість, моделі, характеристики, виробника скаржник ані слідчому, а ні в судове засідання не надав. На підставі цього, слідчий суддя приходить висновку, що без наявності додаткових вихідних даних призначення повторної (додаткової) товарознавчої експертизи не вбачається за можливе; виходячи з цього, слідчий суддя не вбачає неповноти досудового розслідування в частині призначення товарознавчих експертиз слідчим.

Однією із підстав для закриття кримінального провадження слідчий у постанові від 12.10.2025 зазначив наступне: «Нормою ст.270 ч.1 є «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей або майнову шкоду у великому розмірі», в даному випадку встановлено порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно майнову шкоду. Проведеними судовими товарознавчими експертизами встановлено майнову шкоду у сумі 5201,67 грн. ринкову вартість інших речей включно з дачним пересувним будинком не встановлено у зв`язку з відсутністю достатніх вихідних даних щодо детального опису та характеристик об`єкту дослідження. Встановлена майнова шкода не є як заподіяна у великому розмірі, що повинно складати від 378 500 грн до 908 400 грн.».

У скарзі та в судовому засіданні представник скаржника посилався на те, що слідчий невірно визначив розмір майнової шкоди, посилаючись як на базову величину для визначення шкоди на неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі 17 грн., отже, на думку представника, мінімальний розмір заподіяної шкоди повинен складати не менше 5100 грн.

Прокурор в судовому засіданні заперечив таке твердження, посилаючись на відповідні норми Податкового Кодексу, виходячи з яких вираховується розмір завданої шкоди, на відміну від розміру покарання у виді штрафу за низкою статей Кримінального Кодексу, де розмір дійсно визначається, виходячи із неоподаткованого мінімуму доходів громадян у розмірі 17 грн. Отже, на думку прокурора, мінімальний розмір шкоди у даному випадку повинен складати не менше 378 500 грн.; оскільки встановлений розмір шкоди на багато менший, то об`єктивна сторона злочину взагалі відсутня.

Слідчий суддя в цій частині аргументації сторін доходить наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 270 КК «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки» Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей або майнову шкоду у великому розмірі карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно примітки до статі майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Чинне кримінальне законодавство чітко визначає суми для притягнення до кримінальної відповідальності. Такі пороги змінюються щороку, оскільки прямо залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Слідчий суддя зауважує, що для розрахунку матеріальних збитків за ст. 270 КК України («Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки») використовується показник від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного року, для визначення суми збитків у «неоподатковуваних мінімумах доходів громадян» (НМДГ). У 2024 році цей показник, що дорівнює 17 грн, використовувався виключно для розрахунку штрафів, а не для оцінки збитків, як, власне, і станом на зараз.

Отже, для розрахунку збитків береться прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня поточного року (у 2024 році згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» він складав 3028,00 грн.).

Отже, слід розрізняти розрізняти сталий розмір НМДГ (17 грн для штрафів) та показник для оцінки збитків (3028 грн у 2024 році).

У диспозиціях норм, які встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачений неоподаткований мінімум доходів громадян. Відповідно до п. 5 підрозділу 1 р. ХХ Податкового кодексу України він встановлюється не в загальному розмірі 17,00 грн., а на рівні податкової соціальної пільги.

Підпунктом 169.1.1 п. 169 ст. 169 розділу ІV ПКУ передбачено, що така пільга становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного податкового року. Таким чином, розмір податкової соціальної пільги з 01 січня 2024 року становить 1514 грн.

Отже 1514х300 = 454200,00 (мінімальний розмір збитків для майнової шкоди, заподіяної у великих розмірах).

Виходячи з викладеного, дійсно відсутня об`єктивна сторона злочину, оскільки жодної вірогідної інформації, що розмір збитків від пожежі сягає чи може сягати вказаної суми наразі слідчому судді не надано.

За результатами розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку, що усі можливі та необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, перевірки усіх можливих версій подій, виявлення причетних осіб слідчим проведені; на думку слідчого судді проведене досудове розслідування в цілому відповідає принципам повноти, всебічності і об`єктивності; слідчим виконано обов`язок щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки усіх зібраних доказів; постанова слідчого про закриття кримінального провадження є мотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи; скарга ОСОБА_3 не є обґрунтованою та наведені в ній доводи відхиляються слідчим суддею як такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку що слідчим прийнято обґрунтоване мотивоване та законне рішення про закриття кримінального провадження № 12024041390000683 від 09.08.2024 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст. ст. 303-307, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого начальника відділення СВ Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12024041390000683 за ч. 1 ст. 270 КК України від 12.10.2025 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 03 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1