Рішення № 135619700, 13.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4454/26

2/212/4258/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/4454/26 за позовом ОСОБА_1 до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2026 року представник позивача, адвокат Грибова О. О., звернулась до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем якої є позивачка, ОСОБА_1 . Однак 5 лютого 2026 року постановою про відмову від вчинення нотаріальної дії державний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , яка була матір`ю ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що остання не прийняла спадщину в перебачений законом шести місячний строк. Натомість, на момент відкриття спадщини позивачка не змогла у визначений законодавством строк звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки не мала у наявності необхідних документів для такого звернення. Крім того протягом тривалого часу ОСОБА_1 для отримання необхідних документів для відкриття спадщини не могла відвідати місце проживання матері, що було ускладнено загостренням ситуації з обстрілами, що підтверджується звітом OSCE. Також відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Світлодарська міська територіальна громада Бахмутського району Донецької області з 20.05.2022 року є тимчасово окупованою територією України. Лише в грудні 2025 року через знайомих вона отримала правовстановлюючі документи щодо спадкового нерухомого майна, після чого звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак, отримавши відмову нотаріусу від вчинення нотаріальної дії, вимушена звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи наявні обставини що унеможливлювали своєчасно звернутися до нотаріальної контори у зв`язку із відсутністю документів на спадкову нерухомість. Таким чином через поважність причин пропуску строку просила суд визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 терміном в 1 (один) місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ані позивачка, ОСОБА_1 , ані її представник, адвокат Грибова О. О., до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, надавши заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача, Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, у судове засідання також не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, надавши заяву з проханням вирішити спір у їх відсутність відповідно до чинного законодавства.

За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що підстави, визначені ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні, внаслідок чого суд розглянув справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із заповітом від 31 серпня 2004 року, посвідченим нотаріально, реєстр № 1736, заповіла усе належне їй на момент смерті майно позивачці, ОСОБА_1 .

Належність на праві власності ОСОБА_2 квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 7 липня 2004 року підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 липня 2004 року, виданим Єнакіївським міжміським бюро технічної інвентаризації, що також підтверджується технічним паспортом від 16.06.2004 року на таку квартиру.

Однак відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 10 жовтня 2016 року виконкомом Світлодарської міської ради Бахмутського району Донецької області, актовий запис № 122 від 10 жовтня 2016 року, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років у м. Світлодарськ.

Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 ), а також свідоцтва про укладення шлюбу (актовий запис № 1012 від 4 квітня 1982 року), вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

Однак згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 5 лютого 2026 року нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та заяву про прийняття спадщини не подавала у визначений законом шестимісячний строк.

Суд також за вказаною постановою від 5 лютого 2026 року встановив, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на момент смерті ОСОБА_2 , яка у свою чергу була зареєстрована в АДРЕСА_1 на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 одна.

Суд в цьому сенсі вказує, що згідно із ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 2 ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому на підставі п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини.

Суд на підставі встановлених обставин справи зазначає, що за змістом ст. 1272 ЦК поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску 6-місячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2018 року по справі № 681/203/17-ц.

Суд зазначає, що з 24.02.2022 р. по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Також суд враховує, що територія міста Світлодарськ за Наказом Мінреінтеграції від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» належить до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією території України вже з 24.05.2022 року.

Крім того суд врахував, що на підставі відомостей від 9 лютого 2017 року Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні вбачається, що 8 лютого 2017 року на околицях м. Світлодарськ Донецької області були чутні 17 артилерійських пострілів, 14 вибухів від артилерійських снарядів та інша військова активність, враховуючи розташування в м. Дебальцеве, яке знаходиться поруч, підконтрольних «ДНР» військових формувань.

Суд зауважує, що на законодавчому рівні не визначено конкретних причин, які свідчать про поважність пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини, тому вирішуючи даний спір, суд вважає, що встановлені обставини свідчать про наявність об`єктивних та істотних труднощів для заявника, яких вона мала для реалізації свого права на отримання спадку за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином на підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позивачка мала об`єктивні перешкоди для реалізації свого права на набуття спадку після смерті ОСОБА_2 , тому суд дійшов переконання про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строків для прийняття спадщини, внаслідок чого за ч. 3 ст. 1272 ЦК це на переконання суду є підставою для визначення заявнику додаткового строку у вигляді одного місяця, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, суд встановив, що спадкоємець довів, що через не проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем, натомість, не маючи об`єктивної можливості подати заяву про прийняття спадщини внаслідок ведення активних бойових дій на території міста Світлодарськ, а в подальшому через окупацію території міста Світлодарськ внаслідок збройної агресії Росії, пропущений нею строк для подачі заяви для прийняття спадщини був ОСОБА_1 з поважних причин.

Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , додатковий одномісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 13 квітня 2026 року.

Суддя: Д. О. Козлов