Рішення № 1356197, 05.02.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2008 р.

Справа № 4/11-172

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" вул. Промислова, 5, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область.

до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль.

про стягнення 15571 грн.52коп..

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія", вул. Промислова, 5, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача –Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”, м. Тернопіль –15 571 грн., 52 коп., боргу за отриманий по накладних: № 1817 від 18.07.2003 р., №2372 від 24.07.2003 р. та довіреностях : ЯЖТ № 498118 від 21.07.2003 р., ЯЖТ № 498090 від 15.07.2003 р., товар.

Представник Відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення, витребуваних судом документів не подав.

Спір розглянуто по наявних у справі матеріалах, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

На підставі розхідних накладних: № 1817 від 18.07.2003 р., № 2372 від 24.07.2003 р. Позивач передав, а Відповідач згідно довіреностей: ЯЖТ № 498118 від 21.07.2003 р., ЯЖТ № 498090 від 15.07.2003 р. прийняв, вказаний в накладних товар на загальну суму 15 641,98 грн.

Як стверджує Позивач, Приватне підприємство “Торговий дім Тернопіль” порушило господарське зобов’язання, оплативши вартість товару лише частково, станом на 16.01.2008 р. (день звернення з позовом до суду) борг Відповідача за поставлений йому товар становить 15 571 грн. 52 коп.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого в силу ст.655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Cпір виник внаслідок невиконання Відповідачем, як Покупцем, зобов’язань щодо оплати повної ціни переданого йому Продавцем товару, як того вимагає ч. 2 ст. 692 ЦК України .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, Відповідач не спростував і не заперечив, тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як випливає з доводів Позивача і не спростовано Відповідачем , останній , як Покупець та боржник у зобов’язанні, своїх зобов’язань з оплати повної ціни товару після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на товар не виконав, а направлену йому кредитором 21.11.2007 р. претензію про сплату 15 571 грн. 52 заборгованості за поставлений йому товар залишив без розгляду та задоволення.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову, а відтак позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”, вул. Поліська, 14, м. Тернопіль 15 571 грн. 52 коп. боргу, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”, вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14035686:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія", вул. Промислова, 5, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, ідентифікаційний код 32294905 –15 571 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот сімдесят одну) грн. 52 коп. боргу, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 71 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення 08.02.2008 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.М. Бурда