Рішення № 135616889, 13.04.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/256/26

Провадження № 2/739/344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі позивач), діючи через свого представника Ткаченко Ю.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №8118535 від 06 серпня 2025 року у розмірі 22 779 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит у розмірі 9 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,95% на день. При цьому відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 22 779 грн. 00 коп., з яких: 9 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 7 726 грн. 50 коп. заборгованість за процентами, 1 552 грн. 50 коп. заборгованість за комісією та 4 500 грн. 00 коп. заборгованість за неустойкою. 16 вересня 2025 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу №16/09/2025 відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

23 лютого 2026 року представник позивача подала заяву про зменшення розміру позовних вимог до 18 279 грн. 00 коп. та просить стягнути 9 000 грн. 00 коп. в якості заборгованість за тілом кредиту, 7 726 грн. 50 коп. в якості заборгованості за процентами та 1 552 грн. 50 коп. в якості заборгованості за комісією.

Відповідач подав відзив на позов з якого вбачається, що останній визнає факт укладення кредитного договору з первісним кредитором та отримання кредитних коштів у сумі 9 000 грн. 00 коп. При цьому суму заборгованості вважає непропорційною розміру кредиту, нараховані санкції та проценти значно більшими розміру тіла кредиту, також просить врахувати його фінансове становище.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, при цьому подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заяви та клопотання учасників справи

Представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідача не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження, при цьому відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов, заперечень та зустрічного позову, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 06 серпня 2025 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №8118535, відповідно до якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 9 000 грн. 00 коп. для задоволення особистих потреб строком на 360 днів (пункти 2.1-2.2.1) (а.с. 5-12).

Сторонами вказаного кредитного договору було погоджено процентну ставку за кредитом у розмірі 0,95% на день (пункт 2.2.8) та передбачено повернення кредиту окремими платежами кожні 30 днів до 31 липня 2026 (пункт 2.2.8-2.2.9). Також сторонами договору було погоджено сплачу відповідачем комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 1 552 грн. 50 коп. (пункту 2.2.8).

Вказаний вище договір був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора 240461 та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Згідно платіжної інструкції, копія якої міститься в матеріалах справи, 06 серпня 2025 року грошові кошти у сумі 9 000 грн. були перераховані на виконання вказаного вище кредитного договору на картковий рахунок відповідача (а.с. 13-15).

Відповідач у відзиві на позов факт укладення вказаного вище кредитного договору та отримання кредитних коштів визнає і не оспорює.

Отже, ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №8118535 щодо надання споживчого кредиту.

Незважаючи на визначені договором порядок та строки повернення кредиту відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, згідно складеного представником ТОВ «Деал Фінанс Груп» розрахунку, у відповідача перед даним товариством виникла заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 22 779 грн. 00 коп., з яких: 9 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 7 726 грн. 50 коп. заборгованість за процентами, 1 552 грн. 50 коп. заборгованість за комісією та 4 500 грн. 00 коп. заборгованість за неустойкою (а.с. 29).

Суд погоджується з даним розрахунком в частині розміру заборгованості за тілом та процентами, оскільки в цій частині він складений у відповідності до умов кредитного договору.

Оцінюючи доводи представника позивача щодо нарахованих відповідачу комісії за надання кредиту в розмірі 1 552 грн. 50 коп. суд зазначає наступне.

Так, пунктом 2.2.8 кредитного договору, укладеного між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, дійсно передбачено сплату відповідачем на користь позивача комісії за надання кредиту в розмірі 17% від суми кредиту, що становить 1 552 грн. 50 коп., яка нарахована в день видачі кредиту.

У рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року, винесеного у справі №7-рп/2013, вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12 травня 1991 року, далі Закон України №1023-XII передбачено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Частиною першою статті 18 Закону України №1023-XII передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України №1023-XII умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Згідно частини п`ятої статті 18 Закону України №1023-XII якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону України №1023-XII положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Як вбачається, сплата зазначеної вище комісії згідно кредитного договору №8118535 фактично передбачена за укладення кредитного договору та надання кредитних коштів тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним.

Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, винесеного у справі №756/8840/17.

Згідно статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За таких обставин суд приходить до висновку про незаконність нарахування та стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 1 552 грн. 50 коп.

Стосовно нарахованої відповідачу неустойки у розмірі 4 500 грн. 00 коп., яка була заявлена до стягнення позивачем у позовній заяві, а у подальшому подано заяву про зменшення позовних вимог на розмір даної неустойки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, пунктом 9.5 кредитного договору, укладеного між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, дійсно передбачено, що за порушення строків надання кредиту, позичальник має право на стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за кожен день прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу.

Відповідач дійсно порушив свої зобов`язання щодо повернення на виконання кредитного договору №8118535отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Водночас, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

У зв`язку з викладеним відповідач на період дії в Україні воєнного стану звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у розмірі 4 500 грн. 00 коп.і вказана неустойка мала бути списана кредитодавцем. Відповідно представник позивача цілком обгрунтовано заявив про зменшення позовних вимог, відмовившись від стягнення вказаної неустойки з відповідача.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу №16/09/2025 відповідно до якого та реєстру боржників, складеного 23 грудня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором (а.с. 16-25).

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено,що у відповідача за кредитним договором №8118535 від 06 серпня 2025 року виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 000 грн. 00 коп. та за відсотками в розмірі 7 726 грн. 50 коп., а загалом у розмірі 16 726 грн. 50 коп. (9 000 грн. 00 коп. + 7 726 грн. 50 коп.), при цьому право вимоги за вказаним договором на час розгляду справи належить позивачу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача. При цьому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії за видачу кредиту необхідно відмовити у зв`язку з необґрунтованістю даної позовної вимоги.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. 00 коп., при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 436 грн. 27 коп. (16 726 грн. 50 коп. х 2 662 грн. 40 коп. / 18 279 грн. 00 коп.).

З приводу судових витрат на надання правової допомоги суд враховує, що пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, позивач здійснив судові витрати у розмірі 4 500 грн. 00 на надання правничої допомоги, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи (а.с.30-36).

При цьому враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, яка є значно меншою ніж заявлена до стягнення сума судових витрат, а також факт задоволення позовних вимог частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в якості компенсації витрат на надання правничої допомоги в даній справі у розмірі 2 500 грн. 00 коп.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 4 936 грн. 27 коп. (2 436 грн. 27 коп. + 2 500 грн. 00 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором №8118535 від 06 серпня 2025 року в розмірі 16 726 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 50 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати у розмірі 4 936 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість) гривень 27 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чепурко