Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/6474/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"13" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
У грудні 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 24.02.2025 року між відповідачемта Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 53652-02/2025 (далі - Кредитний договір). Відповідно до п.1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
29 липня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги за кредитним договором № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року, де боржником є ОСОБА_1
17.12.2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73663373. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 2.1. Договору кредиту кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
15.01.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8276822. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 2.1. Договору кредиту кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №10 від 25.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 855 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 6 000 грн., заборгованості за відсотками 675 грн., заборгованості за пенею 11 280 грн., заборгованості за комісією за надання позики 900 грн.. Відповідно до реєстру боржників №9 від 25.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 645 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000 грн., заборгованості за відсотками 8 645 грн., неустойка 5 000 грн.
09.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №6205412, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн., строком на 345 днів, термін повернення кредиту 17.02.2026 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2227,51 відсотків річних, комісія за надання кредиту 1 875 грн., яка нараховується за ставкою 12,50 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту 46 200 грн., що нараховується за ставкою 14 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.
10.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №101238825, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн., строком на 345 днів, термін повернення кредиту 18.02.2026 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 4002,18 відсотків річних, комісія за надання кредиту 1 000 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту 15 400 грн., що нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.
28 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу №28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 28.07.2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 400 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 15 000 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 18 900 грн., заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 7 500 грн.. Відповідно до реєстру боржників №3 від 29.07.2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 279,75 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000 грн., заборгованості за відсотками 6 979,75 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 6 300 грн., заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 5 000 грн..
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 11 грудня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 24.02.2025 року між відповідачемта Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 53652-02/2025 (далі - Кредитний договір). Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п 1.2. договору кредит надається строком на 120 днів. Дата погашення кредиту 23.06.2025 р., Денна процентна ставка становить 0,90 % та застосовується у межах строку кредитування.
Відповідно до п 1.4. договору комісія за видачу кредиту в сумі 1 000 грн., що складає 10 % від суми кредиту.
Відповідно до п. 5.3 договору у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Електронний підпис Y211.
На підтвердження виконаних обов`язків ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено довідку ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування 24.02.2025 року за допомогою системи iPay.ua на платіжну карту НОМЕР_1 (відповідає номеру картки зазначеної у договорі про надання фінансового кредиту № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року), суми в розмірі 10 000 гривень.
29 липня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року, де боржником є ОСОБА_1 ..
Відповідно до реєстру боржників від 29.07.2025 року до Договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 400 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000 грн., заборгованості за відсотками 8 100 грн., заборгованості за штрафом 1 300 грн..
Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.
17.12.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73663373 (далі Договір).
Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 6 000 грн., процентна ставка/день 0,250 %, строк позики (строк договору) 30 днів. Проценти за понадстрокове користування позикою 4 % в день, пеня 4 % в день. Комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 900 грн.).
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №10 від 25.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 855 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 6 000 грн., заборгованості за відсотками 675 грн., заборгованості за пенею 11 280 грн., заборгованості за комісією за надання позики 900 грн..
Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.
15.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8276822 (далі Договір).
Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 10 000 грн., процентна ставка/день 0,95 %, строк кредитування (строк договору) 360 днів. Неустойка 500 грн. в день, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 725 грн.).
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №9 від 25.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 645 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000 грн., заборгованості за відсотками 8 645 грн., неустойка 5 000 грн.
Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.
09.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №6205412, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн., строком на 345 днів, термін повернення кредиту 17.02.2026 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2227,51 відсотків річних, комісія за надання кредиту 1 875 грн., яка нараховується за ставкою 12,50 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту 46 200 грн., що нараховується за ставкою 14 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.
На підтвердження виконаних обов`язків ТОВ ««Мілоан» як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено платіжне доручення 149371844 від 09.03.2025 року про перерахування на платіжну карту НОМЕР_1 (відповідає номеру картки зазначеної про споживчий кредит №6205412 від 09.03.2025 року), суми в розмірі 15 000 гривень, призначення платежу кошти згідно договору 6205412.
10.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №101238825, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн., строком на 345 днів, термін повернення кредиту 18.02.2026 року, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 4002,18 відсотків річних, комісія за надання кредиту 1 000 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту 15 400 грн., що нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.
На підтвердження виконаних обов`язків ТОВ ««Мілоан» як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено платіжне доручення 101282136 від 10.03.2025 року про перерахування на платіжну карту НОМЕР_2 (відповідає номеру картки зазначеної про споживчий кредит №101238825 від 10.03.2025 року), суми в розмірі 10 000 гривень, призначення платежу кошти згідно договору 101238825.
Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.
28 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу №28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №2 від 28.07.2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 400 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 15 000 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 18 900 грн., заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 7 500 грн..
Відповідно до реєстру боржників №3 від 29.07.2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 279,75 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000 грн., заборгованості за відсотками 6 979,75 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 6 300 грн., заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 5 000 грн..
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачем не доведено того, що він сплачував заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаними договорами не виконав.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що 24.02.2025 року між відповідачемта Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 53652-02/2025.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 10 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування заборгованості за штрафом, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
За встановленого, нарахований позивачем штраф не підлягає стягненню.
Що стосується нарахування заборгованості за процентами, то в цій частині слід зазначити наступне.
Якщо розрахунок заборгованості позивачем не здійснено або здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.
Відтак відповідно до договору та Розрахунку заборгованості за договором № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року загальна сума заборгованості за відсотками без врахування проплат відповідача становить 10 800 грн. (10 000 х 0,90 % = 90х120).
Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року відповідачем в погашення заборгованості по кредиту сплачено 5 550 грн. з яких необхідно відрахувати заборгованість за комісією пов`язаною з надання кредиту в розмірі 1 000 грн. (5 550 грн. 1 000 грн. = 4 550 грн.). Зарахування позивачем оплати в рахунок заборгованості оплати по штрафу в розмірі 1 850 грн. підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за відсотками.
Відтак розмір заборгованості за відсотками за кредитним договором № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року становить 6 250 грн. (10 800 грн. - 4 550 грн.)
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року підлягає до частковому задоволення на загальну суму 16 250 грн. (10 000 грн. + 6 250 грн.).
17.12.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73663373.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту 900 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пені) не підлягає стягненню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 675 грн., суд зазначає наступне.
Строк дії договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73663373 від 17.12.2024 року відповідно до п. 2.2 становить 30 днів. Нарахування відсотків після закінчення строку дії договору чинним законодавством не передбачено. Доказів пролонгації після закінчення строку кредитування, укладення додаткових договорів, тощо позивачем не надано.
Якщо розрахунок заборгованості позивачем не здійснено або здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.
Відтак відповідно до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73663373 від 17.12.2024 року та Розрахунку заборгованості до нього загальна сума заборгованості за відсотками без врахування проплат відповідача становить 450 грн. (6 000х0,250%= 15х 30), заборгованість по тілу кредиту 6 000 грн., що загалом становить 6 450 грн.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором №73663373 від 17.12.2024 рокувідповідачем в погашення заборгованості по кредиту сплачено 5 415 грн..
Відтак розмір заборгованості за кредитним договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73663373 від 17.12.2024 рокув загальному становить 1 935 грн. (6 450 грн. - 5 415 грн. + 900 грн.)
Таким чином, з огляду на викладене з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 935 грн..
15.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8276822.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 10 000 грн., заборгованості за відсотками 8 645 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пеня) не підлягає стягненню.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) №8276822 від 15.01.2025 року підлягає задоволенню на загальну суму 18 645 грн. (10 000 грн. + 8 645 грн.).
09.03.2025 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №6205412.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 15 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується комісії за обслуговування кредиту, яка передбачена п. 1.5.2 кредитного договору №6205412 від 09.03.2025 року, то суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Суд встановив, що кредитний договір містить перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що можуть надаватися відповідачу, та за які позивачем встановлена щомісячна комісія. Однак позивач не надав доказів надання таких послуг споживачу.
Таким чином, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у вказаному договорі є безпідставним, а тому вказана комісія не підлягає стягненню.
Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
За встановленого, нарахована позивачем неустойка (штраф, пеня) не підлягає стягненню.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №6205412 від 09.03.2025року підлягає до задоволення в розмірі тіла кредиту 15 000 грн.
10.03.2025 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №101238825.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 15 000 грн., заборгованості за відсотками 6 979,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується комісії за обслуговування кредиту, яка передбачена п. 1.5.2 кредитного договору №101238825 від 10.03.2025 року, то суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Суд встановив, що кредитний договір містить перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що можуть надаватися відповідачу, та за які позивачем встановлена щомісячна комісія. Однак позивач не надав доказів надання таких послуг споживачу.
Таким чином, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у вказаному договорі є безпідставним, а тому вказана комісія не підлягає стягненню.
Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
За встановленого, нарахована позивачем неустойка (штраф, пеня) не підлягає стягненню.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №101238825 від 10.03.2025року підлягає до частковому задоволення на загальну суму 16 979,75 грн. (10 000 грн. + 6 979,75 грн.)
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 145674 від 11.11.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн..
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог 52 %, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 574,56 грн..
На підставі викладеного та, керуючись ст. 526, 549, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд, -
ухвалив
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 53652-02/2025 від 24.02.2025 року на загальну суму 16 250 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн, заборгованості за відсотками 6 250 грн;
заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73663373 від 17.12.2024 року на загальну суму 1 935 грн;
заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) №8276822 від 15.01.2025 року на загальну суму 18 645 грн,з якої: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн, заборгованості за відсотками 8 645 грн;
заборгованість за договором про споживчий кредит №6205412 від 09.03.2025 року в розмірі тіла кредиту 15 000 грн;
заборгованість за договором про споживчий кредит №101238825 від 10.03.2025рокуна загальну суму 16 979,75 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн, заборгованості за відсотками 6 979,75 грн, а також судові витрати в розмірі 1 574,56 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Ротар
Судове рішення № 135615565, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 13.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/6474/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: