Ухвала суду № 135614958, 13.04.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/708/26

2-п/583/10/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Охтирського міськрайонного суді Сумської області від 24 березня 2026 року по справі № 583/708/26 за позовом ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заяву мотивує тим, що 24.03.2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в рамках справи № 583/708/26 розглянув позовну заяву ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалив заочне рішення, яким стягнуто на користь позивача заборгованість за договором кредиту та судові витрати. Вона ( ОСОБА_1 ) в порядку визначеному гл. 7 ЦПК України будь-яких викликів в судове засідання не отримала, що призвело до неможливості реалізації процесуальних прав на подання обґрунтованого заперечення проти позову з поважних причини. 26.03.2026 р. в застосунку Дія вона отримала примірник заочного рішення суду, з яким не в повній мірі погоджується. Зазначає, що не укладала/підписувала договір кредиту в редакції, яку долучає представник позивача в якості копії до позовної заяви, відповідно не погоджувала проценті ставки та кабальні умови кредитування. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи кредитний договір було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення, підтвердження нею пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину. Позивачем також не долучено до матеріалів справи доказів, які свідчать, що електронний підпис належить саме відповідачу. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Наведене вказує на неукладеність оспорюваного правочину. А саме кредитного договору від 26.08.2025 №6582948 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Нарахування неустойки за договором позики з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України можливе лише до 23.02.2022 р., тоді як в розрахунку позивача здійснений за періоди, які настали після 24.02.2022 р. та під час діючого воєнного стану в державі. Просить відмовити у стягненні комісії 1552,50 грн. за незрозумілі, не ідентифіковані та неконкретизовані послуги, які мають по закону надаватися безкоштовно, що в свою чергу відповідатиме принципам розумності та справедливості. Позивач не надано належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитним договором з відповідачем, зокрема: реєстри прав вимоги не містять достатніх даних, що підтверджується обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмірі заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; витяги з реєстрів не мають підписів та печаток; позивач не надав доказів сплати за договорами факторингу. Також вказує на те, що на підтвердження обставин перерахування грошових коштів за спірним кредитним договором та наявності боргу за договором позики позивач надає тільки розрахунки заборгованості. Матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування їй позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо). Вищенаведене вказує на те, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів доказів укладення кредитного договору між нею ( ОСОБА_1 ) та первісним кредитором на умовах, що вказані в наданих копіях договору, не довів перерахування їй тіла кредиту, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитора за отримання грошових вимог, а тому в задоволенні позову слід було відмовити у повному обсязі, що не узгоджується зі змістом заочного рішення. Отже вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають, що вказує на передчасність заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. В заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 просить розглянути заяву за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Заочним рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.03.2026 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» ( м. Ірпінь вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6582948 від 26.08.2025 р. в розмірі 17478,00 грн. та 4529,92 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 22007,92 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Отже, суд має скасувати заочне рішення, якщо відповідач не з`явився в судове засідання, в якому було ухвалено рішення, і не повідомив про причини своєї неявки на нього, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з наведеною нормою скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, з огляду на наступне.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачка не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення спору та які вплинуть на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України.

При розгляді справи судом було встановлено, що 26.08.2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії (надійний) № 6582948. Згідно з умовами цього договору відповідач отримав кредит в сумі 9000,00 грн. на строк 360 днів, процентна ставка становить 0,95 %, які нараховуються щодення на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.) (а.с. 6-13).

Кредитний договір між ОСОБА_1 і ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора) 656338, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 13 зворот). Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що вона не використовувала одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Доводи відповідачки щодо про відсутність підстав для нарахування комісії є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2.2.8 кредитного договору комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.). Оскільки підписуючи договір кредитної лінії (надійний) № 6582948 сторони досягли згоди щодо умов, зокрема про нарахування комісії за надання кредиту, тому нарахування 1552,50 грн. комісії за надання кредиту є правомірним.

Щодо доказів надання ОСОБА_1 кредитних коштів суд зазначає наступне.

26.08.2025 р. ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» умови договору виконало та перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9000,00 грн. на картку відповідача № НОМЕР_2 , зазначену в кредитному договорі, що підтверджується копією платіжної інструкції від 26.08.2025 р., інформацією від 23.12.2025 р. та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 05.01.2026 р. (а.с. 14-15). Згідно наданої на виконання ухвали суду від 16.02.2026 р. інформації на ім`я ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Відповідно до виписки за договором за період 26.08.2025 по 29.08.2025 на рахунок ОСОБА_1 26.08.2025 р. зараховано 9000,00 грн. (а.с. 57-58). Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 9000,00 грн.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до пункту 63 цього Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Відповідно до виписки, сформованої 28.08.2025 р. ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитним договором № 6582948 від 26.08.2025 р. за період з 22.12.2025 р. по 21.01.2026 р., заборгованість ОСОБА_1 складає 21978,00 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 9000,00 грн., сума заборгованості за відсотками 6925,50 грн., сума заборгованості за пенею 4500,00 грн., сума заборгованості за комісією 1552,50 грн. Дана виписка підписана директором ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_2 та містить печатку установи (а.с. 16-17).

Отже, зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, яка підтверджує наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, у ній зазначені всі операції, зокрема, зняття грошових коштів, кредитний ліміт, погашення заборгованості.

Щодо надання доказів про період права вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача, суд зазначає наступне.

16.09.2025 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» був укладений договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 18-25).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 23/12/25-01 від 23.12.2025 р. ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6582948 від 26.08.2025 р. на загальну суму заборгованості 21978,00 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 9000,00 грн., сума заборгованості за відсотками 6925,50 грн., сума заборгованості за пенею 4500,00 грн., сума заборгованості за комісією 1552,50 грн. Позивачем додано до матеріалів справи повний реєстр, який містить всі необхідні дані боржника, підписаний та засвідчений сторонами договору (а.с. 26-27). Згідно платіжної інструкції № 579937984.1 від 24.12.2025 р. ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплачено ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р. 5194511,18 грн. (а.с. 27 зворот). Таким чином, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є новим кредитором, так як набуло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 6582948 від 26.08.2025 р., а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно цього договору.

У відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України судом відмовлено у стягненні з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пені в розмірі 4500,00 грн. за прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений з відповідачем у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованості за кредитним договором в сумі 17478,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при перегляді заочного рішення суд не має підстав брати до уваги доводи заявника щодо невірного застосування судом, який виніс дане заочне рішення, норм матеріального права, оскільки такі повноваження має суд апеляційної інстанції у разі звернення сторони з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, доводи заявника не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні заяви відмовити.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2026 р. по справі № 583/708/26 за позовом ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова