Рішення № 135613625, 13.04.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/50/26

Провадження № 2/634/191/26

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Зимовського О.С.,

за участю секретаря Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 09.04.2025 року укладено кредитний договір № 09.04.2025-100001644.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 09.04.2025 року; сума кредиту - 18 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 23.09.2025 року.

Відповідно до п. 3.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 59760,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18000,00 грн, по процентам в розмірі 27900,00 грн, по комісії в розмірі 1620, 00 грн, по додатковій комісії в розмірі 3240,00 грн, по неустойці у розмірі 9000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 59760, 00 грн та судові витрати в розмірі 2662, 40 грн.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 10.02.2026 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності. У направленій до суду відповіді на відзив зазначила, що жодних нарахувань процентів поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Також, законом України "Про споживче кредитування", передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуючий дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Щодо розрахунку заборгованості, оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послугу зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Щодо комісії. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «Швидко Гроші»), уникнувши додаткових витрат. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Щодо неустойки. Кредитний договір з відповідачем був укладений після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Зважаючи на викладене, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню.

Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового засідання завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. В направленому до суду відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що не заперечує факт укладення 09.04.2025 року кредитного договору № 09.04.2025-100001644 та отримання кредиту в розмірі 18000 грн. Як було узгоджено сторонами кредитного договору строк, кредит надається на 168 днів з дати його надання, тобто з 09.04.2025 року по 23.09.2025 року. З наданого позивачем розрахунку заборгованості, який додано до позовної заяви позивачем проводилося нарахування відсотків за користування кредитом за період з 09.04.2025 року по 11.11.2025 року, тобто за 217 днів з дати видачі кредиту, що явно суперечить умовам договору. В даному випадку відповідач вважає за можливе стягнути з нього суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах узгодженого строку кредитування, тобто за 168 днів з дати його надання, що складає 23490 грн. (згідно розрахунку наданого позивачем), оскільки нарахування, узгоджених договором відсотків за користування кредитом, поза визначеним строком користування кредитом не передбачено. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 1620 грн. та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 3240 грн., то в даному випадку позивач просить стягнути з відповідача в рахунок заборгованості за кредитним договором № 09.04.2025-100001644, окрім іншого, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 1620 грн. та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 3240 грн. При цьому з наданого позивачем розрахунку заборгованості неможливо встановити за які саме послуги, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо нарахована комісія. Тому відповідач заперечує щодо стягнення з нього заборгованості за комісією (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 1620 грн. та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 3240 грн., оскільки позивачем не надано доказів надання відповідачу послуг, за які необхідно сплачувати комісію. Щодо вимог позивача про стягнення неустойки в розмірі 9000 грн., відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Отже, нарахування неустойки в сумі 9000,00 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає. За таких обставин відповідач позовні вимоги визнає часткового, та вважає за можливе стягнути з нього на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 09.04.2025- 100001644 від 09.04.2025 року на загальну суму 41490,00 грн., що складається з: тіла кредиту - 18000 грн., процентів - 23490 грн., в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Так судом встановлено, що 09.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09.04.2025-100001644 шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Для підписання і укладення кредитного договору був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача ОСОБА_1 . Вказаний договір підписано одноразовим ідентифікатором Е831.

Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором).

Згідно пункту 3.2. договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 3.3. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах.

Згідно п.п 3.3.1-3.3.7. дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5363-54XX-XXXX-7246.

Згідно п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит.

Відповідно до п. 4.4. договору сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Згідно заявки кредитного договору № 09.04.2025-100001644 (а.с. 19-22 ):

пункт 1 дата надання кредиту 09.04.2025 року;

пункт 2 сума кредиту: 18000 грн;

пункт 3 строк на який надається кредит - 168 днів з дати його надання;

пункт 4 дата повернення кредиту - 23.09.2025 року;

пункт 5 продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором.

пункт 6 процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

пункт 7 процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

пункт 8 комісія, пов`язана з наданням кредиту - 5% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп..

пункт 9 комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

пункт 12 денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91 (денна процентна ставка) = (27540/18000)/ 168 х 100%.

Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору. Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Позичальником також було підписано паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 18000 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №173-0501 від 05.01.2026 року з повідомленням, що відповідно до договору про переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, було успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -706096230, призначення платежу: видача за договором кредиту: № 09.04.2025-100001644 (а.с. 29).

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 09.04.2025-100001644 від 09.04.2025 року, складеного ТОВ «Споживчий центр» вбачається, що розмір заборгованості по основному кредиту становить 18000 грн, по відсоткам - 27900 грн, залишок комісії - 4860 грн, залишок штрафів - 9000 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 09.04.2025 року по 11.11.2025 року (а.с 10-13).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» при цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Споживчий центр» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі 18000 грн, а відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд приходить висновку.

Згідно умов договору № 09.04.2025-100001644 строк на який надається кредит - 168 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 23.09.2025 року

Згідно пункт 12 договору денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91 (денна процентна ставка) = (27540/18000)/ 168 х 100%.

Відповідачем надано розрахунок, згідно якого за 168 днів заборгованість за відсотками становить 23490 грн.

Разом з тим, у розрахунку заборгованості договору № 09.04.2025-100001644 (кредитної лінії) наданим позивачем вказана, заборгованість по відсоткам за період з 09.04.2025 по 11.11.2025, що становить 217 днів в розмірі 27900 грн, що не відповідає умовам договору та періоду за який вона була нарахована.

Таким чином, згідно кредитного договору та розрахунку заборгованості, розмір процентів за користування кредитом становить 23490,00 грн. в межах строку користування кредитом 168 днів, а тому суд приходить висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 1620 грн, а також комісію за обслуговування у розмірі 3240 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладаючи кредитний договір сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 900 грн. Комісія за надання кредиту нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п. 8 Заявки кредитного договору).

Відповідно до п. 9 кредитного договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 900 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінету та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сплата позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1620 грн, комісії за обслуговування у розмірі 3240 грн суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» та не підлягає стягненню з відповідача.

Також звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку, в розмірі 9000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, враховуючи зміни, які були внесені в перехідні положення ЦК України, суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 9000 грн необхідно відмовити.

На підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 41490 грн., з яких 18000 грн. - основний борг (тіло кредиту), 23490 грн. - заборгованість за відсотками.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2662,40 грн судового збору.

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1848 грн. 44 коп. (41490 х 2662,40/59760).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором № № 09.04.2025-100001644 від 09.04.2025 в розмірі 41490 (сорок одна тисяча чотириста дев`яносто) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», ЄДРПОУ 37356833, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 44 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: