Рішення № 135613256, 13.04.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/2/26

п/с 2/174/172/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі ТОВ «ФК «Сіті Колект») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем було укладено договір № 3551688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 в сумі 3 200,00 грн строком на 359 днів та стандартною процентною ставкою - 1,99% на день. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

26.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Профіт» (далі ТОВ «ФК Профіт») укладено договір факторингу № 26102023, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Профіт» право вимоги за кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК Профіт» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті Колект» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025. За умовами цього договору ТОВ «ФК Профіт» відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК Профіт» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором.

Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором № 3551688 становить 14948 грн, з яких: тіло кредиту - 3200 грн, нараховані відсотки - 11748 грн.

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Сіті Колект» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн та судових витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 291,74 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснено їх права та обов`язки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 52зв., 53).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала, тому, суд, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 24.03.2023 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 3551688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого, позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 200,00 грн, строк кредиту 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та виконання інших обов`язків, передбачених договором. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір № 3551688 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С458 (а.с. 8зв.-17).

На підтвердження факту погодження кредитних умов договору, позивачем надано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С458 (а.с. 18-19).

Порядок отримання та надання позики ТОВ «Лінеура Україна» регламентується Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція), затверджених наказом № 67-ОД директора ТОВ «Лінеура Україна» від 14.06.2021 (а.с. 20-22).

На виконання вимог договору, 24.03.2023 на картковий рахунок клієнта НОМЕР_1 ТОВ «Лінеура Україна» було перераховано кошти в сумі 3 200,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «УПР» вих. № 2116-2802 від 28.02.2024 (а.с. 23).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3551688 від 24.03.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.10.2023, наданим ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість ОСОБА_1 склала 14 948 грн (а.с. 24-27).

26.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено договір про відступлення права вимоги № 26102023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК Профіт» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості (а.с. 28, 29).

09.09.2025 між ТОВ «ФК Профіт» (клієнт) та ТОВ «ФК «Сіті Колект» (фактор) було укладено договір факторингу № ДО 20250909/001, у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору, право вимоги, фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до акту приймання передачі документації за договором факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025, укладеного між фактором ТОВ «ФК «Сіті Колект» та клієнтом ТОВ «ФК «Профіт», клієнт передав, а фактор прийняв документацію та реєстр боржників з інформаційно-телекомунікаційної системи до перелічених в додатку № 4 до цього договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 (а.с. 30-32).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1 від 17.09.2025, ТОВ «ФК «Сіті Колект» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Профіт» грошові кошти в сумі 1007777,66 грн, призначення платежу: оплата суми фінансування згідно договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 (а.с. 32зв.).

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № ДО 20250909/001 від 09.09.2025 - витягом з реєстру боржників ТОВ «ФК Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3551688 від 20.03.2023 на загальну суму заборгованості 14 948 грн, яка складається з наступного: 3 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 748 грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 33, 34).

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.?202?ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст.?207?ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.?628?ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.?638?ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст.?1054?ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525?ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач, шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Лінеура Україна», підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних їх умов, уклали їх у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», а тому, договір № 3551688 від 24.03.2023 вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Також вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування коштами відсотків та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

Відповідач, підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивач, обґрунтовуючи своє право вимоги до відповідача за кредитним договором від 24.03.2023 № 3551688 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, посилався на договір про відступлення права вимоги № 26102023 від 26.10.2023 та договір факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 26102023 ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК Профіт» приймає права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (п. 1.1 договору відступлення прав вимоги).

ТОВ «Лінеура Україна» зобовязується протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання договору відступлення прав вимоги та заповнення реєстру боржників (додаток №1) підготувати та передати ТОВ «ФК Профіт» реєстр боржників з усіма заповненими даними про боржників, які обовязково повинні міститься у реєстрі боржників (п. 8.3, 8.3.1 Договору відступлення прав вимоги).

Протягом 5 робочих днів з моменту отримання ТОВ «ФК Профіт» електронної форми реєстру боржників ТОВ «ФК Профіт» формує та надає ТОВ «Лінеура Україна» для підписання акт приймання-передачі реєстру боржників (п. 8.3.2 Договору відступлення прав вимоги).

Таким чином, належним доказом на підтверження переходу права вимоги за кредитним договором № 3551688 від 24.03.2023 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК Профіт» є заповнений реєстр боржників (додаток № 1 до договору) у якому заначені особисті дані боржника та розмір грошового зобовязання, а також підписаний сторонами договору акт приймання-передачі реєстру боржників.

Однак позивач вказаний реєстр боржників та акт приймання-передачі реєстру боржників до позовної заяви не додав.

Крім того суд зауважує, що реєстр божників № 1 до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 також не містить відомостей щодо боржника ОСОБА_1 , а згідно витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3551688 від 20.03.2023, але договір підписано 24.03.2023, а тому вказані докази до уваги не беруться.

Отже, факт переходу права вимоги за договором № 3551688 від 24.03.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» до наступного (нового) кредитора - ТОВ «ФК Профіт» та потім до позивача не доведений.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено права вимоги до відповідача за даним позовом, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн та витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 291,74 грн, на ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Керуючись ст. 10, 76-81, 133, 141, 263-265, 273, 280, 345 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А. Ілюшик