Рішення № 135613153, 09.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/908/26

Номер провадження 2/337/1072/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Кожевник С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» в особі директора Велікданова С.К. через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором кредиту №6574924 від 13.08.2025 у розмірі 35 459,00 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 13.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6574924, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн, строком на 360 днів (з 13.08.2025 по 07.08.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2415,00 гривень.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконав свої зобов`язання, та надав ОСОБА_1 передбачені договором кошти, натомість остання ухиляється від виконання своїх боргових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість за вищевказаним договором.

16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №;6574924 від 13.08.2025 року.

Згідно розпорядження Верховного Суду №4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22) територіальну підсудність судових справ Михайлівського районного суду Запорізької області визначено за Хортицьким районним суду міста Запоріжжя.

Ухвалою судді від 18 лютого 2026 року в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 березня 2026 року представником відповідача адвокатом Тимошенко А.В. через систему «Електронний суд» подано відзив, відповідно до якого відповідач позов визнає частково. Факт отримання кредиту в розмірі 14000,00 гривень за спірним договором стороною відповідачки визнається. Однак, сторона відповідачки вважає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії та пені. Враховуючи викладене, представник відповідачки вважає, що за спірним договором з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14000,00 гривень та заборгованість за відсотками за користування кредитом 12044,00 гривень, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в сумі 2415,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 7000,00 гривень задоволенню не підлягають. Отже, враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача визнає частково в загальній сумі 26044,00 гривень. Судові витрати просить стягнути пропорційно визнаним позовним вимогам. Також стороною відповідача заявлено про стягнення з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень, станом на день подачі відзиву на позовну заяву. Остаточні докази витрат будуть надані до заяви про ухвалення додаткового рішення у разі часткового задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «Універсал Банк».

11 березня 2026 року представником позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» Ткаченко Ю.О. подано відповідь на відзив, у якій просить задовольнити повністю позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 , оскільки доводи сторони відповідачки, на думку позивача, не заслуговують на увагу з огляду на наступне: відповідно до пункту 2.2.8. Договору встановлено комісію за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2415,00 грн.). Згідно п. 6.2. договору за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.8. п.2.2. Договору. Нарахування комісії за надання кредиту є правомірним та таким, що відповідає умовам договору, оскільки прямо передбачена положеннями договору кредиту, з якими позичальник був належним чином ознайомлений , погодився при його укладанні та прийняв на себе обов`язок їх виконання. Щодо заявлених вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу заперечує, оскільки розмір є завищеним враховуючи малозначність справи, а також зазначає, що витрати на правничу допомогу відповідача на 133,33% перевищують витрати на правничу допомогу позивача. Враховуючи, що стороною відповідача не надано жодної платіжної інструкції про сплату гонорару від відповідача на користь представника відповідача, тому дана сума не підлягає задоволенню.

11.03.2026 року представник ТОВ «Деал Фінанс Груп» Ткаченко Ю.О. подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила зменшити розмір позовних вимог та просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» суму заборгованості за договором кредиту №6574924 в розмірі 28 459,00 грн, з яких: 14000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 12044,00 грн сума заборгованості за відсотками, 2415,00 грн сума заборгованості за комісією. А також, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року заяву представника позивача про зменшення позовних вимог залишено без розгляду, оскільки заява подана після початку розгляду справи, першого судового засідання.

27 березня 2026 року представником відповідача адвокатом Тимошенко А.В. через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що посилання позивача виключно на умови Кредитного договору як підставу для стягнення комісії не спростовує доводів Відповідача, викладених у відзиві. Сам по собі факт включення відповідної умови до договору не свідчить про її правомірність та не виключає можливості визнання такої умови нікчемною в силу закону. Позивачем не наведено та не підтверджено жодних обставин щодо надання будь-яких окремих платних послуг, які не охоплюються процентною ставкою за користування кредитом та за які могла б стягуватись відповідна комісія. Просить врахувати подані додаткові пояснення при розгляді справи.

30 березня 2026 року АТ «Універсал Банк» надана затребувана інформація про належність картки відповідачці ОСОБА_1 та переказ коштів 13.08.2025 року на суму 14 000 грн.

Сторони були повідомлені про місце, дату й час розгляду справи рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України; надано час для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Тимошенко А.В. до судового засідання не з`явились, в додаткових поясненнях просили судове засідання, призначене на 09 квітня 2026 року розглядати без участі відповідача та його представника.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6574924, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн, строком на 360 днів (з 13.08.2025 по 07.08.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2415,00 гривень.

Договір укладено в електронному вигляді у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та його було підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором із зазначенням у договорі персональних даних відповідача.

TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №6574924 від 13.08.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 14000,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «Европейська Платіжна Система», що підтверджується копією платіжної інструкції №0f3ee9c8-dc29-44c8-b79c-5317 2939001b від 13.08.2025 року.

Крім того, з відповіді АТ «Універсал Банк» від 30.03.2026 на виконання ухвали суду від 10 березня 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , а з наданої виписки по рахунку ОСОБА_1 підтверджується факт отримання останньою 13.08.2025 року кредитних коштів у розмірі 14000,00 грн.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений Договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі за договором кредиту №6574924 від 13.08.2025 на загальну суму 35 459,00 гривень, з яких 14000,00 гривень- заборгованість за тілом кредиту, 12044,00 гривень - заборгованість за відсотками, 7000,00 гривень - заборгованість за пенею, 2415,00 гривень - заборгованість за комісією.

У відповідності до п.1) ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь - який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Отже, саме до позивача як нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18., та у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц.

При цьому, відповідно до п.6.3 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджених 14 травня 2021 року (розділ 6 «Порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики»), нарахування процентів за користування позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку позичальника та нараховується за базовою процентною ставкою, зазначеною в договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою, включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення.

Так, зазначений пункт Правил передбачає, що проценти за користування позикою нараховуються кожний день, з дня надання кредитних коштів по день (дату) повернення позики.

Оскільки, в порушення норм чинного законодавства та умов договорів, відповідач свої зобов`язання за договорами належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений строк не повернув, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості по тілу кредиту в сумі 14000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 12044,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зазначена заборгованість не заперечується відповідачем.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, слід зазначити наступне.

Так, пунктом 2.2.8. спірного договору встановлено, що комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту. Відповідно до розрахунку заборгованості наданого представником позивача сума комісії за надання кредиту відповідачу становить 2415,00 грн.

Суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості за комісією за спірним договором кредиту №6574924 від 13.08.2025 в розмірі 2415,00 грн., оскільки така вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Керуючись положеннями ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п.31.25 постанови).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Однак кредитором в Договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія.

Оскільки позивач встановив плату за указані вище послуги, але не надав їх переліку і погодження зі споживачем при укладенні Договору, суд вважає, що положення щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 2415,00 грн. є нікчемними відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по разовій комісії в сумі 2415,00 грн., встановленою саме за надання кредиту як фінансового інструменту, необхідно відмовити із наведених підстав.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд ухвалює рішення про часткове задоволення змінених позовних вимог ТОВ «Деал Фінанс Груп», в інтересах якого діє Ткаченко Ю.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 26044,00 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 14000,00 гривень, заборгованість за відсотками становить 12044,00 гривень.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року укладеного з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Ткаченко Ю.О. серії ПТ №2099, ордер серії АХ1287256 на надання правничої допомоги.

Представник відповідача подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представника позивача, так як дані вимоги є неспівмірними з обсягом наданої правової допомоги та необґрунтованими. З огляду на ціну позову, складність справи та виконані роботи, сталу судову практику у даній категорії справ, вважає, що сума 4500,00 грн. не відповідає критеріям розумності. При цьому відповідачем у відзиві позов визнано частково, тому і щодо стягнення витрат на правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовних вимог відповідачем у відзиві не заперечується.

Разом з тим, суд бере до уваги, що позовні вимоги позивача задоволені частково, що становить 91,5 % від заявлених позовних вимог, а тому витрати на правничу допомогу необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 4117,5 гривень.

Представник відповідача адвокат Тимошенко А.В. у відзиві заявив клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача суду надано: копію Договору про надання правничої допомоги від 04.03.2026 року, розрахунок вартості юридичних послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенко А.В. серії ЗП №002069, ордер серії АР1300757 на надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.03.2026 року та прибутковий касовий ордер №б/н від 04.03.2026 на суму 6000,00 гривень.

Представник позивача у відповіді на відзив просив зменшити витрати відповідача на професійну правничу допомогу, оскільки заявлені витрати є завищеними та перевищують витрати позивача у 133,33%. Також, представником відповідача не надано жодної платіжної інструкції про сплату гонорару від відповідача на користь представника відповідача, а тому дана сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи, що судом задоволено 91,5% позовних вимог, то з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно в розмірі 510,00 гривень. В порядку ч.10 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне зменшити на цю суму розмір судових витрат сторони позивача.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовуз відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду, а саме судовий збір в сумі 2436,10 грн. (2662,40 гривень ?91,5% ? 100) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4117,5 грн., - 510,00 гривень, а всього 6043,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 141, 178, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою:АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974; 08205, м.Ірпінь, вул.Садова буд. 31/33, офіс 40/3):

заборгованість за кредитним договором №6574924 від 13 серпня 2025 року в розмірі 26044,00 гривень (дев`ятнадцять шість тисяч сорок чотири гривні 00 копійок), з яких 14000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 12044,00 гривень сума заборгованості за відсотками;

судові витрати у розмірі 6043,60 гривні (шість тисяч сорок три гривні 60 коп.).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.С. Бредун