Рішення № 135612702, 31.03.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Справа №479/1541/25

Провадження № 2/479/228/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

31 березня 2026 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Репушевської О.В.;

за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смтКриве Озеро, в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/1541/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Карпюк А.В., за ордером серія АІ №2024904

від 15 жовтня 2025 року,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог щодо

предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп",

в с т а н о в и в :

Позивач особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди. Мотивує позовні вимоги тим, що 30 січня 2025 року трапилась ДТП за участю автомобіля марки "ScaniaR440", д.н.з. - НОМЕР_1 , по автодорозі в сел. Криве Озеро дорога M-05 Київ-Одеса в бік м.Києва на 298 км 400 м, не врахував дорожньої обстановки, при виїзді з вул.Кобзаря на автодорогу М-05 Київ-Одеса, не надав перевагу в русі автомобілю марки "Mercedes-Benz", д.н.з. - НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Згідно постанови Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ScaniaR440", д.н.з. - НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну ману - 160000 грн., франшиза - 3200 грн.. 03 червня 2025 року ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" повідомила позивача про прийняте рішення, згідно з яким належна сума страхового відшкодування становить 156800 грн., яку перераховано ОСОБА_1 .. Згідно із ремонтною калькуляцією №25-1256929 від 18 квітня 2025 року вартість ремонту становить 408373,70 грн., а за вирахуванням зношення запчастин 68,10% (239294 грн. - загальна сума вирахувань без ПДВ), загальна сума (після вирахувань) 169079,70 грн.. Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений третьою особою як страховиком позивача розмір страхового відшкодування, то сторона позивача вважає, що з ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням в розмірі 251573,70 грн.. Внаслідок отриманих пошкоджень в результаті ДТП автомобіль позивача не зміг покинути місце пригоди власним ходом, в зв?язку із чим ОСОБА_1 вимушений був скористатися послугами евакуатора для його доставки до місця проживання у м.Києві, тому з відповідача підлягають стягненню витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 16000 грн.. В зв`язку з вищевикладеним, просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 267573,70 грн. на відшкодування майнової шкоди, та компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000 грн., а також судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив не надав, тому суд у відповідності до положення ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_2 30 січня 2025 року о 19.40 год. керував автомобілем марки ScaniaR440, д.н.з. - НОМЕР_1 , по автодорозі в сел.Криве Озеро дорога М-05 Київ-Одеса в бік м.Києва на 298 км 400 м, не врахував дорожньої обстановки, при виїзді з вул.Кобзаря на автодорогу М-05 Київ-Одеса, не надав перевагу в русі автомобілю марки "Mercedes-Benz", д.н.з. - НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по автодорозі М-05 Київ-Одеса в бік м.Києва, чим порушив п.10.2 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2025 року в справі №479/173/25 у вчинені зазначеної ДТП визнано винним ОСОБА_2 ..

Станом на 30 січня 2025 року (момент вчинення ДТП) цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ScaniaR440, д.н.з. НОМЕР_1 , що належав на той момент ОСОБА_3 , застрахована в ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", що підтверджено полісом обов`язкового страхування № 222926838. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн, франшиза - 3200 грн..

Позивачем повідомлено страховика ОСОБА_2 про настання страхового випадку, а 21 лютого 2025 року експертом (оцінювачем) від ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" ОСОБА_4 за наслідками огляду належного позивачу автомобіля марки "Mercedes-Benz", д.н.з. - НОМЕР_3 складено протокол технічного огляду, в якому зафіксовано назви деталей та опис пошкоджень належного позивачу автомобіля внаслідок ДТП, що відбулася 30 січня 2025 року.

27 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до страховика відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом вих. №250001256929 від 03 червня 2025 року ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" повідомила позивача про прийняте рішення, згідно з яким належна сума страхового відшкодування становить 156800,00 грн., яку перераховано ОСОБА_1 , що підтверджено даними платіжної інструкції №ЗР065067 від 03 червня 2025 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції №25-1256929 від 18 квітня 2025 року, що була складена спеціалістами Товариства вартість відновлювального ремонту марки Mercedes-Benz CLA250, д.н.з. - НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, складає 169 079,70 грн..

При цьому, згідно із самою ремонтною калькуляцією №25-1256929 від 18квітня 2025 року вартість ремонту становить 408 373,70 грн., а за вирахуванням зношення запчастин 68,10 % (239 294 грн. загальна сума вирахувань без ПДВ), загальна сума (після вирахувань) 169 079,70 грн., що також підтверджено розрахунком від 02 червня 2025 року суми страхового відшкодування до справи №250001256929 на підставі калькуляції №25-1256929 від 18 квітня 2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(Закон №1961-IV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.9 постанови від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Предметом вказаного спору є відшкодування моральної шкоди та недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений третьою особою як страховиком позивача розмір страхового відшкодування, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц (провадження №61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі №587/1080/16-ц (провадження №61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18 (провадження №61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження №61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження№ 61-12032св19).

Крім того, Договором (полісом) обов`язкового страхування №222926838 передбачено франшизу в сумі 3 200 грн..

Статтею 9 Закону України "Про страхування" від 07 березня 1996 року №85/96-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком, згідно з договором страхування.

Згідно зі ст.12 Закону №1961-ІV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п.36.6 ст.36 цього ж Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Отже, різниця між виплаченою страховиком відповідача сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту належного ОСОБА_1 автомобіля, пошкодженого у ДТП 30 січня 2025 року, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Так, згідно із вказаною ремонтною калькуляцією вартість ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz CLA250, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 408 373,70 грн., а за вирахуванням зносу - 169 079,70 грн..

Страховиком відповідача виплачено ОСОБА_1 156 800,00 грн (із розрахунку 169 079,70 грн. - сума майнового збитку з урахуванням зносу; - 3200 грн - сума франшизи, в межах страхової суми в розмірі 160 000,00 грн., встановленої Договором (полісом) обов`язкового страхування № 222926838).

Таким чином, розмір майнової шкоди, який підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 становить 251 573,70 грн. та розраховується як різниця між вартість ремонту (408 373,70 грн.) та здійсненою страховиком відповідача виплатою суми страхового відшкодування за вирахуванням франшизи (156 800 грн.).

Крім того, оскільки внаслідок отриманих пошкоджень в результаті ДТП автомобіль позивача не зміг покинути місце пригоди власним ходом, в зв`язку із чим ОСОБА_1 скористатися послугами евакуатора для його доставки до місця проживання у м.Києві, тому за змістом ст.ст.28,29 Закону №1961-ІV з відповідача підлягають стягненню також витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 16000 грн..

При цьому, станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на відшкодування майнової шкоди в розмірі 267573,70 грн..

Крім того, як вбачається із позовної заяви неправомірними діями відповідача позивачу, завдано моральну шкоду яка полягає в душевних стражданнях, вимушених змін у його житті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя. Завдану моральну шкоду позивачем оцінено у розмірі 10000 грн..

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з частиною першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Однак, на підтвердження завданої моральної шкоди, представником позивача не надано жодного доказу, не доведено душевних страждань, та які саме вимушені зміни відбулися у його житті, які застосовувались додаткові зусилля для організації його життя, а викладені у позовній заяві твердження позивача є загальними твердженнями.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, та приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2675,74 грн. (267573,70/277573,70*2755,74 грн.).

Керуючись ст.ст.81, 137, 141, 259, 223, 263-265, 268, 280-282, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", про відшкодування шкоди внаслідок дорожньої-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 267 573 (двісті шістдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 70 коп., та судовий збір в розмірі 2675,74 грн..

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя :