Ухвала суду № 135612523, 09.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4863/26

2-з/760/141/26

У Х В А Л А

іменем України

про забезпечення позову

09.04.2026 м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лісовської Олени Володимирівни про забезпечення позову, яка подана разом із позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лісовська Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лісовська Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

12.03.2026 до позовної заяви представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій сторона позивача просить суд забезпечити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі видавати будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно у межах спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що предметом позовних вимог є визнання недійсним заповіту, підписаного 20 липня 2018 року від імені ОСОБА_3 невстановленою особою та посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Н.А. за реєстровим номером 10-189 на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України. Враховуючи те, що строк для прийняття спадщини закінчується 17.03.2026 року, а відтак наявні достатні підстави припускати, що відповідач, як спадкоємиця за заповітом, отримає свідоцтво про прийняття спадщини та зареєструє за собою право власності на спадкове майно, що утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову позивача, який також є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.02.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано процесуальний строк для усунення недоліків.

06.03.2026 ухвалою суду повернуто заяву про забезпечення позову.

09.04.2026 ухвалою суду справу прийнято до розгляду та призначено загальне позовне провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 904/1934/23 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із позовом про визнання заповіту недійсним, в якому просить суд визнати недійсним заповіт, складений, як зазначає позивач, від імені ОСОБА_3 20 липня 2018 року, на підставі якого остання заповіла все майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, дочці ОСОБА_2 , зазначаючи про те, що ОСОБА_3 вказаний заповіт не складала та не підписувала.

Та, відповідно - у поданій заяві про забезпечення позову просить суд в порядку забезпечення позову заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. видавати будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно у межах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті якої саме у вказаного приватного нотаріуса заведена спадкова справа.

Враховуючи те, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 17.03.2026, у відповідності до ст. 1296 ЦК України зазначене є підставою для видачі спадкоємцям, які звернулись із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , свідоцтв право на спадщину, що у подальшому призведе до реєстрації за ними права власності на спадкове майно та відповідно - утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Таким чином, суд під час розгляду заяви про забезпечення позову встановив, що між сторонами виник спір.

За таких обставин, не вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позивачем вимог, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, оскільки відповідачка може отримати від приватного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом та в подальшому зареєструвати за собою право власності на спадкове майно, здійснити відчуження належного їй на праві власності майна на користь третіх осіб, а тому є підстави для застосування заходів із забезпечення позову, у зв`язку із чим заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили видавати будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно у межах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

За змістом ч.1 ст.157ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову, оскільки наразі відсутні підстави вважати, що застосування даного виду забезпечення позову спричинить відповідачеві збитки.

Суд виходить з того, що даний захід забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідачки, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, а саме вжиття такого заходу не порушуватиме принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін у цивільному процесі, не зумовить фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 149-153, 247, 258-261, 353-355ЦПК України -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лісовської Олени Володимирівни про забезпечення позову, поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лісовська Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визнання заповіту недійсним, - задовольнити.

Заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петренко Олені Василівні до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили видавати будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно у межах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначити дані учасників цивільної справи:

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 24377382, адреса: м. Київ, вул. Закревського, 47).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна (адреса: АДРЕСА_4 ).

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.С. Застрожнікова