Ухвала суду № 135612349, 18.03.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 369/8851/23

Провадження №2-з/367/41/2026

УХВАЛА

Іменем України

18 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/8851/23,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області на підставі ухвали від 04.06.2024 Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа № 369/8851/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди і завданих збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я джерелом підвищеної небезпеки Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз», та захисту протиправно порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків.

Згідно розпорядження керівника апарату «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» від 14 січня 2026 року № 138, здійснено повторний автоматизований розподіл вищевказаної цивільної справи між суддями, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Горбачовій Ю.В.

16 січня 2026 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу № 369/8851/23 прийнято до свого провадження, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче засідання.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить: зобов`язати відповідача Оператора ГРМ AT «Київоблгаз» на підставі пункту 8.4 розділу VIII типового договору розподілу природного газу, ст. 11, ст. 22, частини 1 ст. 509, частини 1 ст. 1166, ч.ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України на протязі 10 календарних днів відшкодувати майнову шкоду (реальні збитки) на рахунок позивача НОМЕР_1 для лікування потерпілої ОСОБА_3 від заподіяної шкоди життю та здоров`ю джерелом підвищеної небезпеки відповідача; заборонити відповідачу або його правонаступнику нараховувати плату за розподіл (доставку) неіснуючого природного газу до межі експлуатаційної відповідальності сторін, якою є демонтований відповідачем комерційний лічильник газу, який по проекту був встановлений у шафу ВОГ; зобов`язати відповідача Оператора газорозподільної системи Акціонерного Товариства «Київоблгаз» закрити сумнівний особовий рахунок № НОМЕР_2 від 08.06.2023, враховуючи, обставину механічного відключення колишнього споживача від газових мереж, тобто, повного припинення газопостачання з 09.10.2020 року.

В обґрунтування заяви зазначається, що на розгляді суду перебуває цивільна справа № 369/8851/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди і завданих збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я джерелом підвищеної небезпеки Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз», та захисту протиправно порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків.

Позивач вказує, що забезпечення позову спрямоване на охорону прав та інтересів позивача від недобросовісних дій відповідача. Позивач зазначає, що відповідач AT «Київоблгаз» на підставі постанови від 31.08.2023 № 1594 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу», був позбавлений ліцензії на заняття господарською діяльністю з надання послуг населенню з розподілу природного газу. Тому, у позивача виникло цілком обґрунтоване побоювання, щодо реальної можливості відповідача у виконанні майбутнього рішення суду.

Учасники справи у судове засідання не викликалися.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретних заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд своєю ухвалою, і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечена позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник реальний спір.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку з вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник фактично заявляє позовні вимоги, що не може бути способом забезпечення позову, оскільки ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір суті.

Таким чином, судом встановлено, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову, не передбачені статтею 150 ЦПК України та за своєю природою є позовними вимогами, що можуть вирішуватися судом лише під час розгляду справи по суті спору.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153, 157, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/8851/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова