Ухвала суду № 135612072, 10.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2026 року справа № 320/44620/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" Сізарєвої Олени Сергіївни до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись Громадська організація "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" (позивач-1), Президент Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" Сізарєва Олена Сергіївна (позивач-2) з позовом до Кабінету Міністрів України (відповідач-1), Міністерства освіти і науки України (відповідач-2), в якому позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати дію Постанови КМ України від 19.05.2023 №502 (Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань підготовки та атестації здобувачів наукових ступенів) та листа МОН від 19.05.2023, поновити строк подання адміністративного позову, оскільки він поданий інвалідом 2 групи та групою громадян, яка розташована в тимчасово окупованому Криму та за цими ж правовідносинами звільнити від сплати судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позовну заяву Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Сізарєвої Олени Сергіївни, Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування нормативно-правову акту та листа, повернуто позивачам з усіма доданими до неї документами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Сізарєвої Олени Сергіївни - Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування нормативно-правового акту та листа залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду в установлений у ній спосіб.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Сізарєвої Олени Сергіївни - Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування нормативно-правового акту та листа повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Сізарєвої Олени Сергіївни - Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування нормативно-правового акту та листа.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 скасовано та направлено справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справу передано судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О. для продовження її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" Сізарєвої Олени Сергіївни до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування листа.

Отже судом вирішується питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у даній справі за позовом Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет", Президента Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" Сізарєвої Олени Сергіївни до Кабінету Міністрів України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту.

Адміністративний позов у вказаній частині не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями, бездіяльністю прав позивача, посилання на нормативно-правові акти, які порушив відповідач.

Окрім того, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 КАС України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог та їх обґрунтування не можуть бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинні формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Кодекс адміністративного судочинства України у свою ж чергу передбачає, що позовні заяви у справах щодо оскарження нормативно-правових актів мають містити відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Вимога частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права оскаржити нормативно-правовий акт особами, щодо яких його застосовано, а також особами, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, не є безумовно безмежною.

Враховуючи, що статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені імперативні вимоги щодо суб`єктного складу сторін, позивачами не доведено суду, які його особисті права та інтереси порушені або можуть бути порушені оскаржуваною постановою.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивачів оскаржуваною постановою, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивачів підлягають захисту і в який спосіб.

Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивачі мають навести свої аргументи, доводи та міркування щодо права оскаржити нормативно-правовий акт, або як особи, щодо яких його застосовано, або як особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Отже, позивачу для усунення зазначених недоліків необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, яку оформити відповідно до вимог статті 160 КАС України, із зазначенням і наведенням доказів того, що позивачі є особами, щодо яких застосовано оскаржуваний акт, або особами, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що у позовній заяві позивачами не зазначено всіх відомостей про позивача та відповідача, а саме не зазначено місце проживання чи перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача ОСОБА_1 , ідентифікаційний код відповідача (якщо такий наявний), адресу електронної пошти позивача-1 та відповідача, відомі номери засобів зв`язку, а також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Наведений недолік підлягає виправленню шляхом надання уточненої позовної заяви, яка має містити всі відомості про позивачів та відповідача: місце проживання чи перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача ОСОБА_1 , ідентифікаційний код відповідача (якщо такий наявний), адресу електронної пошти позивача-1 та відповідача, відомі номери засобів зв`язку позивачів та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Також, згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно додатку позовної заяви позивачами надавались 3 (три) примірники позовної заяви з додатками, для суду та відповідачів, проте в адміністративній справі такі примірники відсутні, про що складено відповідний акт відділу канцелярії суду.

У зв`язку з цим, позивачу необхідно надати копію позову з додатками для направлення відповідачу.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Цей позов, поданий двома позивачами до одного відповідача та має одну вимогу немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем-1 як юридичною особою слід було сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн, позивачем-2 як фізичною особою - 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).

Доказів сплати судового збору матеріали позовної заяви не містять. При цьому наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки позов поданий інвалідом 2 групи та Громадською організацією як групою громадян, яка розташована в тимчасово окупованому Криму та за цими ж правовідносинами.

На підтвердження наявності 2-ї групи інвалідності позивачем-2 ОСОБА_1 до матеріалів позову додано копію довідки до акта огляду МСЕК від 15.02.2025 №45086 про встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , другої групи інвалідності на строк до 01.03.2025.

Враховуючи, що у позивача-2 ОСОБА_1 станом на день звернення до суду з даним позовом (направлена на адресу суду засобами поштового зв`язку 08.08.2024) були наявні пільги щодо сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як особи з інвалідністю 2 групи (згідно довідки до акта огляду МСЕК від 15.02.2025 №45086 інвалідність встановлена на строк до 01.03.2025), остання є звільненою від сплати судового збору.

Щодо звільнення від сплати судового збору позивача-1 Громадської організації "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" як юридичної особи, яка розташована в тимчасово окупованому Криму, то Закон України "Про судовий збір" таких пільг не містить.

Таким чином, позивачем-1 Громадською організацією "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет" у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (оригінал платіжного доручення (квитанції) (за другого позивача), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб`єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VІ (далі-Закон №5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 частини 7 статті 21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнену позовну заяву, яку оформити відповідно до вимог статті 160 КАС України, із зазначенням і наведенням доказів того, що позивачі є особами, щодо яких застосовано оскаржуваний акт, або особами, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт; із зазначенням всіх відомостей про позивача та відповідача: місце проживання чи перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача ОСОБА_1 , ідентифікаційний код відповідача (якщо такий наявний), адреси електронної пошти позивача-1 тавідповідача, відомих номерів засобів зв`язку позивачів та відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- надати копію позову з додатками для направлення відповідачу;

- надати докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. Громадською організацією "Національні та міжнародні дослідження прав людини та основних свобод "Університет";

- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 .

3. Роз`яснити позивачам, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачам, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.