Рішення № 135610039, 09.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року справа № 580/1145/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративний позов адвоката Яцуляка О.Б. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДЖИ ПРОДАКШН» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

05.02.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Яцуляка О.Б. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДЖИ ПРОДАКШН» (19000, Черкаська обл., Черкаський район, м.Канів, вул.Дорошенка Михайла гетьмана, буд.1; код ЄДРПОУ 42602802) (далі позивач) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м.Київ, вул.Вавилових, буд.10; код ЄДРПОУ 44681053) (далі відповідач) про:

визнання протиправною та скасування постанови від 12.01.2026 №Ц/ЧК/316/РН/308/ПТ/ПС про накладення штрафу;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору.

Вважають, що відповідач не обґрунтовано та безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства.

Ухвалою суду від 10.02.2026 позовну заяву прийнято до провадження Черкаського окружного адміністративного суду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про прийняття до розгляду, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

25.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що наділений повноваженням перевіряти характеристики продукції: машин і устаткування. Перевірку не було проведено внаслідок відмови в дозволі її провести уповноваженим згідно з довіреністю представником позивача.

02.03.2026 надійшла відповідь на відзив позивача з проханням позов задовольнити повністю, оскільки жоден його представник не перешкоджав проведенню перевірки, а пред`явлені документи для її проведення не містили конкретно визначеного предмета перевірки. Під час накладення штрафу відповідач не надав йому право взяти участь шляхом заслуховування чи надання пояснень або заперечень.

Зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань від сторін для суду щодо бажання взяти участь у відкритому судовому засіданні, з огляду на відсутність доцільності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд дійшов висновку розглянути справу на підставі наявних письмових доказів без їх виклику (у спрощеному письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Секторальним планом державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженим Головою Держпраці І.Дегнером 29.11.2024, передбачено проведення перевірки відповідачем машин і устаткування: технологічних транспортних засобів та машин, що змонтовані на транспортних засобах (колісних, сільськогосподарських та лісогосподарських), підіймальних машин, підіймального обладнання, ланцюгів, канатів та текстильних стрічок, конвеєрів відповідно до постанови КМУ від 30.01.2013 №62 «Про затвердження технічного регламенту безпеки машин» та іншого. Для його виконання виданий наказ від 22.12.2025 №1274-Ц-ЗК, в якому, посилаючись на Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 170, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010, відповідач приписав здійснити планову перевірку характеристик продукції: машини та устаткування (машини електромеханічні з умонтованим електричним двигуном) позивача в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №62, за місцем розміщення продукції: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка, 1, м. Канів, Черкаський район, Черкаська область.

Направлення для виконання згаданого Наказу відповідач виписав від 22.12.2025 №Ц/3.1/38145-25 начальнику відділу ринкового нагляду ОСОБА_1 та головному державному інспектору вказаного відділу Шендрик Ю.І. На ньому уповноважена згідно з дорученням №25/09-24ВПД позивачем особа ОСОБА_2 здійснила запис від 26.12.2025 про те, що отримала копію направлення та посвідчень посадових осіб 26.12.2025, ознайомився з ними та не допускає їх до перевірки, оскільки не зрозумілий предмет перевірки з 26.12.2025 до 31.12.2025. 26.12.2025 вказаний представник підписався в пам`ятках про ознайомлення з правами, обов`язками учасника адміністративного провадження та порядок ознайомлення з матеріалами справи, пам`яткою для суб`єктів господарювання при проведенні заходів державного ринкового нагляду.

Вказаною довіреністю від позивача на його бланку за підписом директора Д.ЛАЗАРА підтверджено уповноваження Рубана Максима Олександровича вести від його імені справи в усіх державних та інших формах власності установах, підприємствах, організаціях та судах без права передоручення на термін до 24.09.2026 включно.

Тому посадові особи відповідача склали акт перевірки характеристик продукції від 26.12.2025, в описі порушень якого зазначили, що після вручення та ознайомлення з направленнями і службовими посвідченнями їх не допустили до перевірки та створені перешкоди в здійснення заходів державного ринкового нагляду. Того ж дня відповідач склав протокол №Ц/ЧК/316/РН/308/ПТ про вказані події недопуску, а його уповноважені посадові особи написали письмові пояснення. Направив їх відділенням поштового зв`язку 29.12.2025 (штрих-код 1802808876992 вручено 05.01.2026).

Для повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на нього штрафу за створення перешкод шляхом недопущення посадових осіб до перевірки відповідач направив позивачу лист вих. від 31.12.2025 №11/2/38934-25, яким роз`яснив його права та обов`язки та у разі бажання їх реалізувати необхідність звернення до нього за відповідною адресою. Направив поштою зі штрих-кодом R067072306292 вручено 06.01.2026.

12.01.2026 відповідач видав постанову №Ц/ЧК/316/РН/308/ПТ/ПС про накладення штрафу на позивача в сумі 170000,00грн за порушення, передбачене п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п.3 ч.4 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі Спірне рішення).

Тому позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 6 ст.10 Закону України від 2 грудня 2010 року №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі ЗУ №2735-VI) органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпункт 16 п.4 Положення №96 приписує, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Згідно з підп.21 та 54 п.4 Положення №96 Держпраці здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності та відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Пункт 7 Положення №96 приписує, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці, затвердженого у новій редакції наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84), Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Згідно з підп. 5 п.4 Положення № 84 Управління Держпраці у Черкаській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до підп. 50 п.4 Положення №84 Управління Держпраці у Черкаській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Згідно з підп.5 п.6 Положення №84 Управління Держпраці у Черкаській області для виконання покладених на нього завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗУ №2735-VI секторальні плани ринкового нагляду складаються з плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення контролю продукції.

Суд урахував чинність вказаного вище секторального плану покладених на відповідача обов`язків, на виконання якого і були організовані заходи контролю позивача, чинність наказу, на підставі якого виписані направлення посадовим особам відповідача, яких не допущено до виконання відповідних заходів ринкового нагляду та контролю.

Стаття 17 ЗУ №2735-VI приписує, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов`язані:

1) додержуватися вимог цього Закону, Митного кодексу України, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів;

2) об`єктивно та неупереджено здійснювати ринковий нагляд і контроль продукції у межах повноважень, визначених законами України;

3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та декларантами;

4) не перешкоджати під час вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції здійсненню господарської діяльності;

5) забезпечувати відповідно до вимог цього Закону конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) пред`являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також направлення на проведення перевірки;

7) ознайомлювати керівників суб`єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством;

8) у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання безоплатну консультаційну підтримку з питань здійснення ринкового нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

9) дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду;

10) не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на законний захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ №2735-VI суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;

2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;

3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;

7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;

8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;

9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;

11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду;

12) фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.

Як вказано вище, право не допустити до проведення перевірки суб`єкт господарювання має у разі, якщо не надані копії документів щодо їх проведення. Правом не допускати за умов загального сумніву у конкретності предмета перевірки не наділений.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.44 ЗУ №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частина 5 цієї статті вказує, що при визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення. Згідно з ч.7 - відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом. Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Вказані вимоги відповідачем дотримані.

Згідно з п.3 ч.4 ст.15 Закону України від 2 грудня 2010 року №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі ЗУ №2736-VI) до виробника або розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення (вчинення протидії, загрози безпеці) до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Отже, застосований розмір санкції Спірним рішенням відповідає вимогам закону і відповідач дотримався в цій частині меж свої повноважень.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Отже, акт податкової перевірки можу бути як щодо документальної, так і щодо фактичної перевірки, а протилежні доводи позивача не обґрунтовані.

Згідно з положеннями п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як свідчать встановлені обставини спору, відповідач вжив необхідних заходів для повідомлення позивача про розгляд його справи, про право бути заслуханим і надати документи, направивши на офіційну адресу позивача рекомендованим листом відповідне повідомлення завчасно і достатньо в строках для виконання. Проте, з незалежних від нього причин за закінченням терміну зберігання позивач їх не отримав. Поважних причин такого не отримання не встановлено.

То ж розгляд за його відсутності, у т.ч. зважаючи на відсутність доказів спростування виявленого порушення, не свідчить про грубе порушення відповідачем закону, позаяк неотримання документів особою не може легалізувати факт порушень, слугувати засобом уникнення відповідальності та не означає протиправності Спірного рішення, оскільки пунктом 4 Порядку №509 передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Порушень відповідача вказаних норм не встановлено. Подання клопотань про неможливість з поважних причин надати документи, пояснення позивач відповідачу не подав, а докази вручення відповідачу наданих суду наказу про звільнення ОСОБА_2 та скасування його довіреності відсутні. Тому, зважаючи, що на дату виходу працівників відповідача на перевірку на підставі чинних секторального плану, наказу на проведення заходу та направлень Вказана особа була присутня на території позивача та надала копію чинної довіреності на представництво, відповідач обґрунтовано врахував належним доказом його запис про підстави недопущення, а також пояснення своїх працівників про те, що провести ринковий захід їм не надали права шляхом недопуску.

Отже, притягнення до відповідальності позивача Спірним рішенням, санкція якого в межах встановленого законом розміру, обґрунтоване, а Спірне рішення правомірне.

Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на викладене позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову адвоката Яцуляка О.Б. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДЖИ ПРОДАКШН» (19000, Черкаська обл., Черкаський район, м.Канів, вул.Дорошенка Михайла гетьмана, буд.1; код ЄДРПОУ 42602802) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м.Київ, вул.Вавилових, буд.10; код ЄДРПОУ 44681053) про визнання протиправною та скасування постанови від 12.01.2026 №Ц/ЧК/316/РН/308/ПТ/ПС про накладення штрафу.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ