Рішення № 135609003, 09.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20665/24

провадження № 2-о/753/107/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Щербак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про оголошення померлим громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шагада Хасавюртовского району Дагестанської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. В обґрунтування заяви зазначено, що 18.03.1989 року між нею та ОСОБА_3 , було укладено шлюб. В зв`язку з укладенням шлюбу вона змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася дочка ОСОБА_5 , яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_6 . Сім`я проживала в с. Сандата Сальського району Ростовської області Російської Федерації до квітня 1996 року, а в квітні 1996 року вони переїхали до міста Києва на постійне місце проживання. 27 вересня 1996 року подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1 , яка оформлена на ОСОБА_7 . В жовтні 1996 року ОСОБА_3 поїхав за адресою попереднього місця проживання та не повернувся. 24 грудня 1999 року Дарницьким районним судом міста Києва за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 було прийнято рішення у справі №2-3649, яким визнано ОСОБА_3 безвісно відсутнім. На цей час заявниці не відоме місце перебування її колишнього чоловіка. Метою подання заяви є відкриття спадкової справи та отримання спадкового майна, а саме частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, оскільки квартира придбана в шлюбі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.12.2024 року відкрито провадження у справі.

Від заявника надійшла заява про проведення судового засідання без її участі, заяву підтримала, наполягала на її задоволенні.

Представник заявника в судовому засідання заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в заяві, наполягав на задоволенні заяви. В подальшому надав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Від заінтересованої особи ОСОБА_2 , надійшла пояснення. В поданих суду поясненнях зазначено, що батьками було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Батько після купівлі квартири поїхав на попереднє місце проживання за межі України та на сьогоднішній день не повернувся, а місце його перебування невідоме. Окремо зазначено що з 1996 року та до дня подання пояснення у судовій справі ОСОБА_2 не бачила свого батька та жодного разу з ним не спілкувалася. Вказала, що матір намагалась знайти батька, однак їй це не вдалося. Розгляд справи просила проводити без її участі, наполягала на задоволенні заяви.

Від представника Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшли письмові пояснення на заяву про оголошення особи померлою у яких представник просив прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства, розгляд справи просив здійснювати без їх участі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія V-HO від 18.03.1989 року виданого міським відділом РАЦС м. Сніжне Донецької області, 18.03.1989 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 після укладення шлюбу прізвище подружжя ОСОБА_4 .

Згідно з свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 29.05.1990 року, виданого міським відділом РАЦС м. Сніжне Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_2 від 17.11.2005 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, вбачається що 17.11.2005 року ОСОБА_5 , змінила прізвище на ОСОБА_6 .

27.09.1996 року між ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 , було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_7 , набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Капелька Н.Ж. та зареєстрований в реєстрі нотаріуса за №4к 2610.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.12.1999 року було визнано ОСОБА_3 , безвісно відсутнім.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 03.02.2000 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 03.02.2000 року шлюб між ОСОБА_3 , та ОСОБА_7 , було розірвано.

Згідно свідоцтва про зміну прізвища серія НОМЕР_4 від 08.04.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, 08.04.2005 року ОСОБА_7 , змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 05.09.2024 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_10 , та ОСОБА_2 .

З відповіді Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 25.09.2024 року, вбачається, що відповідно до обліків Інтегрованої телекомунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції України, будь-які відомості щодо громадянина ОСОБА_3 , про перебування в державному розшуку станом на 24.09.2024 року відсутні.

З відповіді Пенсійного фонду України від 16.09.2024 року, вбачається, що станом на 16.09.2024 року в реєстрі застрахованих осіб інформація щодо ОСОБА_3 , відсутня.

Відповідно до відповіді з Державної прикордонної служби України № 9684/25-вих від 11.02.2025 року, зазначено, що за результатом перевірки інформації, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином російської федерації ОСОБА_11 , в період з 08.11.2017 року по 18.02.2025 року в базі даних не виявлено.

Згідно до відповіді СУ ГУНП у м. Києві від 02.06.2025 року, вбачається, що відповідно до інформації управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві, відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , по місту Києву не обліковувались.

З відповіді з Департаменту інформатизації МВС України від 13.10.2025 року, вбачається, станом на 22.10.2025 року в інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про притягнення ОСОБА_3 , до кримінальної відповідальності чи наявності у нього судимості відсутні.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які підтвердили, що з 1996 року не бачили за місцем проживання заявниці громадянина ОСОБА_3 .

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок розгляду справ окремого провадження регламентовано ст. 294 ЦПК України відповідно до положень якої справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі N 226/3053/18.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 461/424/15-ц та підтримано Верховним Судом у постанові від 07 липня 2021 року у справі N 390/1443/19, а також у постанові від 30 березня 2022 у справі N 295/4293/21.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимоги про оголошення ОСОБА_3 , померлим, заявник обґрунтувала тим, що він в жовтні 1996 року поїхав за адресою попереднього місця проживання та не повернувся.

Разом з тим, заявницею не надано до суду належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо б було зробити висновок про смерть ОСОБА_3 , а також доказів, які б доводили факт, що він пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку. З поданої заяви та з пояснень свідків убачається констатація факту відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 .

В свою чергу, суд звертає увагу, що факт відсутності відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання сам по собі не може бути підставою для оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, належних доказів, на підставі яких суд міг би зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , або наявності обставин, які б доводили, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність вимог заявника та про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі заявниці не відшкодовуються, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76, 81, 258- 259, 263-265, 268, 273, 293-300, 305-308, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом

подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 26089084, адреса: м. Київ, вул. Заслонова, буд. 16.

Суддя С.В. Кулик