Рішення № 135608942, 30.03.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/408/25

Провадження № 2/525/20/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Караулова О.О.,

представника третьої особи Служби у справах дітей Диканської селищної ради Кудінової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Караулов Олександр Олексійович, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Диканської селищної ради, Виконавчий комітет Диканської селищної ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

07.04.2025 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Диканської селищної ради.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 02.03.2019 між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Диканського районного суду Полтавської області від 20.02.2024 шлюб між сторонами було розірвано, стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини до досягнення дітьми трирічного віку. Діти знаходяться на утриманні позивача. Виховання, харчування, лікування, освіта та забезпечення лежить на позивачці. Відповідач жодним чином не проявляє піклування про дітей, не цікавиться їхніми успіхами, здоров`ям, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя. Відповідач не спілкується з дітьми, злісно ухиляється від сплати аліментів, унаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої становить 77495 грн. 70 коп.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

11.04.2025 судом відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання, роз`яснено учасникам судового розгляду порядок та строки подання заяв по суті справи.

12.05.2025 судом залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Диканської селищної ради, як орган опіки та піклування, зобов`язано орган опіки та піклування надати на адресу суду письмовий висновок щодо обґрунтованості позову та доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, витребувано інформацію про проходження ОСОБА_2 військової служби ( а.с. 51-52).

10.10.2025 судом було визнано явку представника органу опіки та піклування Виконавчого комітету Диканської селищної ради Полтавської області у судове засідання обов`язковою, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 138).

13.11.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Диканської селищної ради, у яких представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги. Обгрунтовуючи свою позицію по справі, посилається на те, що сторони мають двох малолітніх дітей. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір`ю, батько не виконує свої батьківські обов`язки, не утримує дітей, не займається їх вихованням, не бере участі у їх житті, не цікавиться фізичним та духовним здоров`ям. Фактично відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити. Суду пояснила, що вона з відповідачем має двох спільних дітей. З січня 2024 року вони з відповідачем спільно не проживають, 20.02.2024 шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач жодного разу не спілкувався з дітьми, лише коли випадково зустрічалися, відповідач без реєстрації проживає в селищі Диканька, має іншу сім`ю, працює неофіційно. Відповідач дітьми не цікавиться, не відвідує, не буває у закладах навчання, аліменти не сплачує. Одна дитина потребує особливої уваги, має інклюзивні потреби, все на платній основі, відповідач коштів не надає, витрат не покриває. Вона зверталася до відповідача про надання згоди на проведення з сином корекційних занять, але він згоди не надав, тому такі заняття проводяться на платній основі за її кошти, безкоштовно не проводяться через відсутність згоди батька. Відповідач під час зустрічі з дітьми може пообіцяти, що прийде, діти чекають його, а він не приходить, діти засмучуються, починають плакати, телефонують йому, а він не відповідає. Такі випадки не поодинокі. Відповідач жодним чином їй не допомагає, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей не бере, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, ігнорує потреби дітей.

Представник позивача адвокат Караулов О.О. повністю підтримав заявлений позов, з підстав зазначених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчого комітету Диканської селищної ради Полтавської області, як органу опіки та піклування, у судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав, просив його задовольнити. Суду пояснив, що відповідач свідомо ухиляється від виховання своїх малолітніх дітей, які проживають з матір`ю. Відповідач не приймає участі у матеріальному забезпеченні дітей, жодним чином не спілкується з дітьми, заклади освіти не відвідує. Представники Служби у справах дітей спілкувалися з малолітнім ОСОБА_7 , він повідомив, що дуже хоче спілкуватися з батьком, але батько не спілкується.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Диканської селищної ради у судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_1 звернулася до Служби з питанням про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , щоб мати можливість самостійно представляти інтереси дітей, щоб батько, коли діти виростуть, не мав можливості стягувати з них аліменти. Під час відвідування родини установлено, що позивач проживає з дітьми у батьківському будинку, самостійно створює мови для комфортного проживання дітей. У ході спілкування з дітьми, старша дитина повідомила, що скучає за батьком, але той давно з ним не спілкувався, по дитині видно, що йому болить. ОСОБА_8 розповідав, що коли востаннє випадково зустрівся з батьком, то він побіг до нього, а батько помахав рукою і поїхав далі. Представники служби виїздили за імовірним місцем проживання відповідача, але двері ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає. Вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 жодного разу у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

30.03.2026 судом постановлено ухвалу про заочний розгляду справи.

Судом установлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.03.2019 по 22.03.2024.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 23.05.2019 та серії НОМЕР_2 від 16.09.2022, відповідно ( а.с. 5, 6).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 20.02.2024 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2024 і до досягнення дітьми повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 23.01.2024 і до досягнення кожною дитиною трирічного віку. Рішення набрало законної сили 22.03.2024 ( а.с. 7-8).

Згідно довідок закладу дошкільної освіти «Теремок» Диканської селищної ради №16 та №17 від 30.12.2024, №1 та №2 від 12.01.2026 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є вихованцями ЗДО «Теремок», їхній батько ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає, успіхами не цікавиться, з вихователями не спілкувався, батьківські збори не відвідував, не приймав активну участь у громадських заходах садочка, на був присутній на святах своїх синів. Дітей до садочка тато не приводив, на забирав, на виклики до садочка не приходив, так, як особисту інформацію про тата мама не надавала ( а.с. 9, 10, 255, 256).

Відповідно до розрахунків заборгованості Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів:

-розмір заборгованості по аліментах на утримання дітей станом на 21.01.2025 становив 53194 грн.; станом на 01.01.2026 102584 грн. ( а.с. 11, 238).

-розмір заборгованості по аліментах на утримання дружини станом на 21.01.2025 становив 24301,70 грн.; станом на 01.01.2026 40690,20 грн. ( а.с. 12, 239).

Відомості за фактом ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів внесені до ЄРДР №12024175550000193 від 04.07.2024 ( а.с. 13).

Рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради №140 від 27.05.2025 було затверджено висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( а.с. 72, 153).

Згідно Висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виконавчий комітет Диканської селищної ради при прийнятті остаточного рішення покладався на розсуд суду ( а.с. 72 на звороті 73, 153 на звороті-154).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики учня 1-А класу опорного закладу «Диканський ліцей імені М.В. Гоголя» Диканської селищної ради Полтавської області ОСОБА_5 , дитина з 01.09.2025 навчається в ОЗ «Диканський ліцей імені М.В. Гоголя», відвідує корекційні заняття з логопедом та практичним психологом. Мати ОСОБА_1 переймається потребами сина та його станом здоров`я, відвідує батьківські збори, часто спілкується з класним керівником, асистентом вчителя. Батько не приймає участі у житті дитини, не відвідує батьківські збори, не спілкується з класним керівником та асистентом вчителя ( а.с. 240).

Висновком про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Диканської селищної ради, ОСОБА_5 рекомендований ІІІ рівень підтримки в закладі освіти ( помірного ступеню прояву) ( а.с. 241-245).

Згідно договору №01/2025 про надання репетиторських послуг від 01.11.2025, який укладений між ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , виконавцем надаються репетиторські послуги на платній основі, щомісячна вартість послуг 1500 грн. ( а.с. 246-248).

Згідно виписок Диканської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 16.01.2026, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спостерігаються на дільниці з 06.2022 року по теперішній час, на прийом діти звертаються з матір`ю, щеплені, організовані, здорові ( а.с. 250-251, 252-253).

Відповідно до довідки ЦНАП Диканської селищної ради №50/03.1-13 від 08.01.2026, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2022 року і по теперішній час ( а.с. 254).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

У рішенні від 16 липня 2015 року по справі «Мамчур проти України» Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі №645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі №640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №331/5427/17.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, вивчивши та проаналізувавши всі докази, які знаходяться у справі, суд приходить до висновку, що є не доведеною та обставина, що поведінка відповідача відносно своїх дітей є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, які залишилися проживати з матір`ю. Та обставина, що на час розгляду справи, вихованням і розвитком дітей займається мати, не свідчить безумовно про те, що батько не бажає брати участь в утриманні і вихованні дітей, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення встановлення належних стосунків між дитиною і батьками, що є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, та є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів. Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 188/1542/20.

Факт не відвідування батьком закладів освіти, наявність заборгованості зі сплати аліментів, не можуть вказувати на необхідність позбавлення батьківських прав відповідача відносно дітей.

Ураховуючи надані суду документи, суд вважає недоведеним факт злісного ухилення відповідачем ОСОБА_2 від обов`язку по утриманню своїх дітей. Ураховуючи презумпцію невинуватості, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових обставин по факту несплати аліментів, не доводить вину ОСОБА_2 в умисному ухиленні від сплати аліментів.

Висновок Виконавчого комітету Диканської селищної ради, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , не містить достатніх підстав для позбавлення останнього батьківських прав щодо його малолітніх дітей, при прийнятті рішення у справі, орган опіки та піклування покладався на розсуд суду.

Бездіяльність відповідача при виконанні батьківських обов`язків, а саме: відсутність спілкування з дітьми, не свідчить про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав відносно дітей, які проживають разом з матір`ю, оскільки недостатня участь батька у вихованні дитини не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, ураховуючи, що позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивачем не доведено.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно своїх дітей є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, не доведено та не надано суду достатніх доказів, у чому полягає захист інтересів дітей шляхом саме позбавлення батька по відношенню до дітей батьківських прав. Беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачем, які б свідчили про злісне ухилення ним від виховання своїх дітей і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, у матеріалах справи відсутні. Позивачем не доведено, що змінити поведінку відповідача у кращу сторону не можливо.

З урахуванням зазначеного, суд не знаходить достатніх підстав, передбачених ст. 164 СК України для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з абз. 2 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Зважаючи, на те, що судом встановлено, що дійсно відповідач недостатньо приймає участь у вихованні своїх малолітніх дітей, суд приходить до висновку, що його необхідно попередити про необхідність змінити ставлення щодо виховання дітей.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Караулов Олександр Олексійович, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Диканської селищної ради, Виконавчий комітет Диканської селищної ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Покласти на Виконавчий комітет Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як орган опіки та піклування, обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Караулов Олександр Олексійович, РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3964 видане Радою адвокатів Полтавської області 11.01.2022, адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Диканської селищної ради, код ЄДРПОУ 44071400, адреса: вулиця Незалежності, 133, селище Диканька, Полтавський район, Полтавська область:

представник третьої особи: ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04383133, адреса: вулиця Незалежності, 133, селище Диканька, Полтавський район, Полтавська область;

представник третьої особи: Семко Олег Михайлович, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 09 квітня 2026 року.

Суддя Я.В. Прасол