Рішення № 135608587, 10.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року Справа № 480/3358/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3358/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.03.2025 № 959190148391, про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, починаючи з 12.03.2025, визначити розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки № 1 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років № 03-39-08/144 від 31.01.2025, виданої Конотопським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області та довідки № 2 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 03-39-08/144 від 31.01.2025, виданої Конотопським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що первинно їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», втім у подальшому позивачку автоматично, за матеріалами пенсійної справи було переведено на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017.

Вказує, що 12.03.2025 позивач звернулася із заявою до територіального управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" з урахуванням довідок Конотопського управління Державної казначейської служби України Сумської області від 31.01.2025 № 03-39-08/144 та від 31.01.2025№ 03-39-08/144, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.03.2025 № 9592190148391 їй відмовлено у такому переведенні у зв`язку з недоцільністю.

Незгода з вказаним рішенням обумовила необхідність звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 02.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3358/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що зазначивши, що оскільки 01.05.2016 року набрав чинності Закон №889-VIII «Про державну службу», згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого втратив чинність Закон № 3723-XII, окрім статті 37, що застосовується до призначення пенсій державним службовцям. Законом №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.

При цьому, згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, збережено право державних службовців лише на призначення (не перерахунок) на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.

З огляду на вищевикладене, на думку представника, відповідачем прийнято правомірне рішення від 19.03.2025 № 959190148391 про відмову в переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області правом на подання пояснень не скористалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 29.09.2009 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

У подальшому, з 01.10.2017 позивача переведено на пенсію за віком за матеріалами пенсійної справи на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 51).

12.03.2025 позивач звернулася із заявою до територіального управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення від 19.03.2025 № 959190148391 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії (а.с. 52).

При цьому, у зазначеному рішенні вказано, що гр. ОСОБА_1 що пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» її виплата продовжується до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один вид пенсії, за її вибором.

За нормами частини третьої статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення -з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

В ході аналізу пенсійної справи встановлено що ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 29.09.2009, а з 01.10.2017 заявниця перейшла на пенсію за віком статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищевикладене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням наданих довідок про заробітну плату, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ).

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.03.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, до якої було додано довідку № 1 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 03-39-08/144 від 31.01.2025, виданої Конотопським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області та довідку № 2 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 03-39-08/144 від 31.01.2025, виданої Конотопським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області.

Втім, позивачу з 29.09.2009 вже призначалася пенсія за віком відповідно до Закону «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та з 01.10.2017 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, за своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид пенсію відповідно до Закону № 3723-XII.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України ''Про державну службу'', із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Крім того, згідно пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону № 3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом № 1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону № 889-VIII. Проте, виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Відтак, за обставин цієї справи, оскільки позивачка з 2009 року отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", з якої її було переведено на пенсію за Законом № 1058-IV, то повернення на отримання пенсії за Законом України "Про державну службу" можливо лише шляхом переведення на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, а не шляхом повторного призначення. Суд акцентує увагу на тому, що призначення пенсії за тим чи іншим законом можливо лише один раз, а тому в цьому випадку мова йде не про призначення пенсії вперше, а про переведення з одного виду пенсії на інший.

Водночас, за бажанням позивачки їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідачем не заперечувалося право позивача на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. Водночас, позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, з урахуванням довідки № 1 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років № 03-39-08/144 від 31.01.2025, виданої Конотопським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області та довідки № 2 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 03-39-08/144 від 31.01.2025, виданої Конотопським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області.

Позивачка помилково не враховує, що підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.

Відсутність механізму перерахунку пенсії державним службовцям призначених за ст.37 Закону №3723-XII була також предметом розгляду Конституційного Суду України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 року №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення підп.1 п.2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII зі змінами.

Зокрема, в абз.4 п.5.6 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.

Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/6418/21.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів ст.ст.3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов`язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою (п.5.7 даного рішення).

Поряд з цим, визнаючи неконституційним підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами, Конституційний Суд визначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 зі змінами, а також вказав про необхідність Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

У свою чергу, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відтак, рішення Конституційного Суду України, станом на сьогодні, не змінює нормативно-правого регулювання спірних правовідносин та не дає підстав для висновку про наявність правових підстав для проведення органом Пенсійного фонду перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців.

Водночас, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.

Втім, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько