Ухвала суду № 135608566, 09.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

09 квітня 2026 року Справа № 480/7232/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача Дзісь Андрія Романовича про ухвалення додаткового судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за віком, у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 18.07.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 18.07.2025, з урахуванням виплачених сум.

Представник позивача подав заяву, у якій просить ухвалити додаткове рішення у цій справі стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити з 18.07.2025 індексацію пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115.

Дослідивши заяву позивача ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.

Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі позовні вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови якщо такі були заявленими і з приводу цих позовних вимог досліджувались докази.

Відтак представник позивача у заяві просить ухвалити додаткове рішення у цій справі стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити з 18.07.2025 індексацію пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115.

В поданій заяві представник позивача не вказує щодо яких із позовних вимог суд не ухвалив рішення, а фактично не погоджується з формулюванням резолютивної частини рішення суду у справі №480/7232/25.

При цьому, слід враховувати, що суд не зобов`язаний повністю дублювати прохальну частину позовної заяви у резолютивній частині рішенні.

Так, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

При цьому, задоволення позовної вимоги в інший спосіб, ніж просив позивач, не може бути підставою для ухвалення щодо такої вимоги додаткового рішення.

Проаналізувавши вищевказані норми процесуального права та обґрунтування поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавцем чітко визначені підстави для ухвалення додаткового судового рішення, а наведені представником позивача підстави не передбачені ст.252 КАС України.

Таким чином суд дійшов висновку відмовити в ухваленні додаткового судового рішення.

У силу положень ч. 4 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 248, 252, 256, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача Дзісь Андрія Романовича про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Соп`яненко