Рішення № 135608548, 10.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року Справа № 480/9923/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9923/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області, яка полягає у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006 без застосування подвійного розміру, що передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати в подвійному розмірі до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006, а також провести перерахунок та виплату пенсії з 29.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Ознайомившись із розрахунком призначеної пенсії, позивач встановила, що стаж її роботи на посаді медичної сестри дільничного психіатричного кабінету з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006 зарахований в одинарному розмірі. Звернувшись до відповідача із заявою про зарахування зазначеного періоду роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та проведення відповідного перерахунку пенсії, позивач отримала відмову, викладену у листі від 18.11.2025 № 11337/К-1800-25, що обумовило необхідність звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 02.01.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 02.01.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років 31.07.2006 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується відповідачем у листі від 18.11.2025 № 11337/К-1800-25 (а.с. 13).

Відповідно до протоколу розрахунку стажу позивача станом на 31.07.2006, період її роботи на посаді медичної сестри дільничного психіатричного кабінету з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006, не зараховано до стажу у подвійному розмірі (а.с.14).

Вважаючи такі дії протиправними, 15.10.2025 представник позивача звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій зокрема просила, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (з якого обчислюється пенсія за вислугу років) період роботи з 01.01.1996 року по 31.12.2003 рік та з 03.11.2004 по 28.06.2006 рік в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (а.с.11-12).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.11.2025 № 11337/К-1800-25 (а.с. 13) було повідомлено, що згідно з документами, доданими ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії, у період з 01.01.1996 по 31.12.2003 вона працювала медсестрою дільничного психіатричного кабінету дорослої поліклініки Конотопської центральної районної лікарні. Зазначена лікарня не є закладом охорони здоров`я з надання психіатричної допомоги. Документи, що підтверджують факт роботи у психіатричному кабінеті лікарні, який є її структурним підрозділом, заявниця не надавала. Отже, для зарахування у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ, періоду роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 підстави відсутні. Також, не передбачено чинним законодавством зарахування у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004 для обчислення розміру пенсії, оскільки пільговий порядок обчислення стажу застосовується виключно для визначення права на пенсію за вислугу років та пільгову пенсію за віком.

Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788-ХІІ.

Так, згідно з статтею 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно з п.2 «Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів», затвердженої 17.01.2002 наказом Міністерства охорони здоров`я України № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 94/6382, обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у психіатричних закладах, закладах охорони здоров`я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян.

Відтак, кабінети віднесені до психіатричних закладів охорони здоров`я.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993.

Відповідно до п. 2 цього переліку лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) віднесено до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників охорони здоров`я затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 117 від 29.03.2002.

Посада медичної сестри поліклініки належить до посад фахівців, оскільки на таку посаду призначаються особи з неповною вищою освітою (молодший спеціаліст). Тому посада медичної сестри поліклініки відноситься до середнього медичного персоналу.

Водночас, згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених положень дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.17-18) встановлено, що у період з 01.01.1996 по 31.12.2003 позивач працювала медичною сестрою дільничного психіатричного кабінету дорослої поліклініки Конотопської центральної районної лікарні, а з 03.11.2004 по 28.06.2006 рік - медичною сестрою дільничного психіатричного кабінету по району поліклініки для дорослих Конотопської центральної районної лікарні.

Разом з тим, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.11.2025 № 11337/К-1800-25 (а.с. 13) спірний період роботи не підлягає до зарахуванню в подвійному розмірі, оскільки Конотопська центральна районна лікарня не є закладом охорони здоров`я з надання психіатричної допомоги.

Суд критично оцінює зазначені доводи, оскільки визначальним критерієм для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі, є саме робота в спеціалізованому закладі охорони здоров`я, а також в іншому закладі чи установі будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги. Закон не встановлює вичерпного переліку установ, що належать до закладів з надання психіатричної допомоги.

Що стосується посилань відповідача на те, що оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон № 1058-IV, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивачка, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то суд вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивач має право на пільгове обчислення стажу при обрахунку пенсії із зарахуванням спірного періоду трудової діяльності до стажу роботи у подвійному розмірі, з огляду на те, що періоди та пільговий характер роботи позивача у спірні періоди підтверджені записами у трудовій книжці позивача, яка в силу законодавства є основним документом, що підтверджує страховий та пільговий стаж, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду її роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов`язального характеру позов належить задовольнити, шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду її роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006 згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим здійснити перерахунок та виплату пенсії з 29.06.2025.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду її роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у подвійному розмірі періоди її роботи з 01.01.1996 по 31.12.2003 та з 03.11.2004 по 28.06.2006 згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим здійснити перерахунок та виплату пенсії з 29.06.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько