Ухвала суду № 135604202, 09.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8971/26

Провадження № 2-з/752/83/26

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

09.04.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Олена Олександрівна про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулись до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Олена Олександрівна про визнання заповіту недійсним та просять визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , посвідчений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Оленою Олександрівною на користь ОСОБА_2 , від 17.09.2025р.

Також ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, за якою вона просить заборонити Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Буцикіній Лілії Олексіївні або будь-якому іншому нотаріусу вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 від 17.09.2025р. до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

В обгрунтування заяви зазначає, що після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буцикіної Л.О. №16/2025. Позивачі є спадкоємцями за законом та належним чином подали заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, ОСОБА_1 зі слів нотаріуса Буцикіної Л.О. та ОСОБА_2 відомо, що у справі наявний заповіт від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , який є предметом судового оскарження. Станом на теперішній час свідоцтво про право на спадщину жодній особі не видано. Проте існує реальна та безпосередня загроза того, що приватним нотаріусом буде вчинено нотаріальну дію щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на користь відповідача. У разі вчинення такої нотаріальної дії виникнуть правові наслідки у вигляді набуття відповідачем права власності на спадкове майно, зокрема, квартиру, яка входить до складу спадщини. Такі дії, на

думку позивача, можуть призвести до відчуження спадкового майна третім особам, виникнення нових правовідносин із добросовісним набувачем, необхідності подання нових позовів, істотного ускладнення або фактичної неможливості поновлення порушених прав позивачів. Таким чином, як вказує позивач, невжиття заходів забезпечення позову фактично створює ситуацію, за якої навіть у разі ухвалення судом рішення на користь позивачів, його реальне виконання буде істотно ускладнене або стане неможливим, що свідчить про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієї постанови Верховний суд України вказав, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення

позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, ч. 2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно п. 3 Глави 2 до Розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обгрунтованою письмової заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

У п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку зазначено що видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

Судом встановлено, що позивачами шляхом подання до суду позовної заяви до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту фактично оспорюється право відповідача на спадкування належного спадкодавцю ОСОБА_4 майна.

З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем того, що невжиття судом обраного ним заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення його позовних вимог, оскільки позивач не скористався наданим йому правом особисто здійснити захист свого інтересу в зазначений вище спосіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 151-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буцикіна Лілія Олексіївна, Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Олена Олександрівна про визнання заповіту недійсним.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна карга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 09.04.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА