Єдиний державний реєстр судових рішень "10" квітня 2026 р. Справа № 363/1721/26
УХВАЛА
10 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Верхнє місто» до ОСОБА_1 , про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
встановив:
ТОВ «УК «Верхнє місто» звернулося до Вишгородського районного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01 липня 2024 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 8 726 грн. 45 коп., інфляційних втрат в розмірі 1 503 грн. 55 коп., та 3 % річних в розмірі 402 грн. 11 коп., а також судового збору в розмірі 332 грн. 80 коп.
У видачі судового наказу необхідно відмовити в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України, серед іншого, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Разом з тим, до поданої заяви не долучено жодного розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, з якого можна було б встановити порядок їх нарахування, період, за який вони обчислені, а також правильність визначення їх розміру.
За відсутності такого розрахунку суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних, що свідчить про недоведеність заявником у цій частині виникнення грошової вимоги.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника інфляційних втрат та 3% річних.
Роз`яснити, заявнику, що вказане не перешкоджає йому звернутися до суду із позовною заявою про стягнення відповідних нарахувань за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 165, 166 ЦПК України,
ухвалив:
у видачі судового наказу в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя
Судове рішення № 135603052, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 10.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/1721/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: