Ухвала суду № 135602848, 10.04.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/251/23 Провадження № 2/358/32/26

УХВАЛА

(про прийняття до свого провадження, поновлення провадження

та залишення позовної заяви без руху)

10 квітня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу, пов`язаної з виплатою страхового відшкодування,-

УСТАНОВИЛА:

22.02.2023 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" звернулося до Богуславського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" суму страхового відшкодування в розмірі 128 500 (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійки та судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 головуючим суддею визначено суддю Тітова М.Б. (а.с. 34).

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 21.03.2023 позовну заяву ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія " ОРАНТА " до ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.39).

Згідно з ухвалою суду від 30.11.2025 провадження у цивільній справі № 358/251/23 було зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, переведених на воєнний стан (а.с.72-73).

Справа суддею Тітовим М.Б. по суті не розглянута.

23 лютого 2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 358/251/23, у зв`язку з ухваленням 10 лютого 2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 184/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Богуславського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України» (а.с. 95).

26.02.2026 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 96).

Дослідивши матеріалами справи, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 213 ЦПК України, справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 2 ст. 254 ЦПК України з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти дану справу до свого провадження.

У відповідності до частини восьмої статті 187 ЦПК України, 10.04.2026 суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Згідно відповіді № 2589657 від 10.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 10.05.2018.

Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона подана з порушенням вимог статей 175177 ЦПК України.

З урахуванням викладеного провадження у справі підлягає поновленню.

Так, відповідно до пунктів 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Згідно з частиною п`ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду (частина перша статті 83 ЦПК України).

За вимогами частин другої, четвертої, п`ятої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

На момент подання позовоної заяви порядок засвідчення копій документів регулювався, зокрема Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55 (далі - ДСТУ 4163-2003); Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5 (далі - Правила №1000/5); інструкціїю з діловодства в окремих органах державної влади та інші.

Відповідно до пункту 1 Правил №1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Зазначеним нормам кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Згідно підпунктів 6, 7 пункту 3 Розділу ІІ Правил №1000/5 право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що під «засвідченням в установленому порядку копії документа» слід розуміти не лише формальне виконання вимог щодо змісту напису про засвідчення копії, а й наявність в особи, яка вчиняє цей напис, повноважень на вчинення такої дії як це передбачено пунктом 7 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5. В інакшому випадку копія не набуває юридичної сили (пункт 2 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5).

З урахуванням наведеного зазначені вимоги процесуального закону не дотримано, оскільки додана позивачем копія постанови Обухівського районного суду Київської області від 12.05.2022 у справі № 372/1030/22 не засвідчена належним чином, є роздрукованою з Єдиного державного реєстру судових рішень, не містить відомостей, які дають можливість ідентифікувати осіб, та є знеособленою (а.с. 56).

Крім того, матеріали справи містять довіреність, видану головою правління ПАТ «НАСК «Оранта» на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 32).

Подана довіреність викладена у паперовій формі та містить лише посилання на її підписання кваліфікованим електронним підписом, однак не містить жодних відомостей, які дають змогу перевірити такий підпис, зокрема відсутні сертифікат відкритого ключа чи протокол перевірки КЕП.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити факт підписання довіреності відповідною особою, ідентифікувати підписувача та перевірити дійсність наданих повноважень.

Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 зазначив, що суд зобов`язаний перевіряти електронний підпис та обґрунтовувати свої висновки з посиланням на дані його перевірки.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:

-подати до Богуславського районного суду Київської області належним чином засвідчену копію постанови про визнання вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, з відміткою про набрання чинності відповідною постановою;

-подати до Богуславського районного суду Київської області належні та допустимі докази, що підтверджують підписання довіреності Головою правління ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Яцекобом Якубом Мейзнером, зокрема, у разі її підписання кваліфікованим електронним підписом надати електронний документ або відомості, що дають можливість перевірити такий підпис (сертифікат відкритого ключа, протокол перевірки тощо).

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу 5 (п`яти) денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з ч.13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись статтями 33, 175, 177, 185, 254, 260, 261 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу, пов`язаної з виплатою страхового відшкодування.

Поновити провадження у вказаній справі.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку регресу залишити без руху.

Надати Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" 5 (п`яти) денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву у відповідності до вимог ч.13 ст.187 ЦПК України буде залишено без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/

Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К. І. Буравова