Рішення № 135602803, 09.04.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 278/5866/25

провадження у справі № 2/0285/151/26

09 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 18250 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 15.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», в електронній формі укладено договір №81704 згідно якого ОСОБА_1 були надані кошти в сумі 5000 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 18250 грн, яка складається з наступного: 5000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 13 250 грн - заборгованість по відсотках.

Прохальна частина позовної заяви містить інформацію про іншу особу в якості відповідача - ОСОБА_2 . Суд дійшов висновку, що така інформація є очевидною технічною опискою, оскільки з огляду на зміст обґрунтування позовних вимог та доданих до позовної заяви доказів, спірні правовідносини виникли саме між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши подані позивачем докази, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно положень ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом установлено, що 15.04.2023 між між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», в електронній формі укладено Договір про надання фінансового кредиту №81704 (а.с. 29-35).

Відповідно до його умов відповідач отримав кредит на наступних умовах:

- сума кредиту 5 000 грн;

- строк кредитування 14 днів;

- процентна ставка 5% на добу.

Договір підписано електронним підписом «AV3207» (а.с. 35)

Переказ коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 , зазначений у договорі, підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» від 10.11.2025 (а.с. 47).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За відсутності будь-яких заперечень відповідача проти позову, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується виникнення кредитних зобов`язань відповідача на підставі вищезазначеного договору.

Дослідивши правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 8500 грн, що складається з тіла кредиту в сумі 5 000 грн та процентів за строк кредитування 14 днів у сумі 3500 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості за процентами суд відмовляє.

Нарахування процентів за межами строку кредитування є безпідставним, оскільки суперечить ст. 1050 ЦК України.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог - в сумі 1128,24 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ 43174156) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №81704 від 15.04.2023 у розмірі 8 500 гривень.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ 43174156) відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 128 гривень 24 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв