Рішення № 135602769, 01.04.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/721/25

Провадження по справі 2/281/110/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участі:

секретаря судових засідань Михальченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лугини цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1240833 від 10.03.2025 року, за кредитним договором № 73188919 від 20.02.2025 року та за кредитним договором № 8487513 від 05.03.2025 року у загальному розмірі 56642,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що зазначена у позові заборгованість утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем боргових зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним зазначених договорів, право вимоги за якими на підставі договорів факторингу відійшло позивачу.

14.10.2025 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження по справі та призначено до судового розгляду.

06.02.2026 року від представника відповідача адвоката Скрибки І.Ю. надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю, стягнути з позивача на користь відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу. Заперечення мотивовані тим, що відповідач вважає вимоги позивача протиправними, не законними та такими, що порушують чинне законодавство та мають бути оскарженні. Позивачем не надано додаткових, первинних документів, які підтвердили б отримання відповідачем коштів, у матеріалах справи немає ні квитанції, ні чого, щоб відповідало б Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Неможливо перевірити достовірність ідентифікатора, який зазначений у договорі, як і не можна перевірити чи належить картка на яку посилається позивач відповідачу. Лише договори не можуть бути належними доказами отримання відповідачем коштів, оскільки вказані документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Отже, дані документи не можуть бути належними доказами отримання відповідачем коштів.

Також позивач у позовній заяві зазначає, що сума заборгованості відповідача становить 56 642,00 грн., відповідно до виписки з особового рахунка. Відповідач вважає таке нарахування безпідставним та таким, що має бути оскаржене, оскільки, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже нараховані штрафи та пеня за кредитними договорами на загальну суму 24750 грн. мають бути визнані протиправними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредитом.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення простроченої комісії за кредитними є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Отже, з відповідача може бути стягнено заборгованість за кредитними договорами у сумі 18956 грн., при доведенні позивачем факту отримання відповідачем коштів. Також орієнтовний розмір витрат відповідача на правничу допомогу складе 15144 грн., відповідно до пунктів договору №2/кс про надання правничої допомоги.

06.02.2026 року від представника відповідача Скрибки І.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивачем недоведено факту видачі (перерахування) коштів відповідачу. Матеріали справи не містять первинних документів, які дозволяють однозначно встановити: хто є отримувачем коштів (ідентифікація картки/рахунку), факт виконання переказу (підтвердження банком), суму і дату зарахування, зв`язок транзакції з конкретним договором. Також недоведено розмір заборгованості та її структура. Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення/скасування: позичальник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані з 24.02.2022 за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем. Також відповідач додатково підкреслює, що комісія, яка фактично є щомісячною платою за управління/обслуговування без переліку конкретних послуг, має оцінюватися судом крізь норми Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів», а також правових висновків Верховного Суду щодо нікчемності умов, які обмежують права споживача та не конкретизують послуги/підстави їх платності. Також відповідач наголошує, що комісія є одноразовим платежем, а її збільшення є самовільною зміною умов договору.

16.02.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких він просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесені судові витрати. Позивач зазначає, що первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Враховуючи, що кредит за вищезазначеним договором було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень, якої вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами кредитних договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором. У відповідності до умов договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при його укладанні. Оскільки повний номер картки є банківською таємницею, доступ до якої має лише відповідач та банк, що видав картку, позивач не може надати повні реквізити отримувача коштів. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак будь-яких належних доказів для спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідачем не надано. На підтвердження перерахування кредитних коштів за договором, позивачем, до матеріалів справи, було додано інформаційну довідку, виготовлену та підписану первісним кредитором, яка є доказом перерахування кредитних коштів та свідчить про успішно проведену транзакцію щодо видачі коштів на платіжну картку. Слід підкреслити, що при укладенні договору клієнтом власноруч було зазначено реквізити платіжної банківської картки, на яку і було перераховано кредитні кошти. ТОВ «ФК «ЄАПБ» в повній мірі доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів за вищезазначеним договором та наявності відповідної заборгованості за ним.

Кредитний договір, укладений з відповідачем недійсним не визнаний та не розірваний в судовому порядку, тобто, в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

У відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків, отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів.

За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Слід зазначити, що жодна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафи, пені).

Відсотки, які просить стягнути позивач нараховані за понадстрокове користування позикою/кредитом, за відсотковою ставкою передбаченою договором, саме за понадстрокове користування кредитом.

Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Позивач вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором, та для обгрунтування розміру заборгованості відповідача, вказаної у позовні заяві.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.

У судове засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом у встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України порядку, шляхом направлення судового повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, яка є останньою відомою адресою його реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність часткового задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

10.03.2025 року між ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" та ОСОБА_1 було укладено договір про неспоживчий кредит № 1240833. Відповідно до даного договору сума кредиту: 7900,00 грн., строк кредиту 360 днів з 10.03.2025 року. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом: 05.03.2026 року. Загальні витрати позичальника за кредитом складають: 24355,70 грн. Денна процентна ставка 0,86%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1205,23 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника: 32255,70 грн. Комісія за надання кредиту 23,70 грн. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Укладання договору відбулося згідно Закону України "Про електронну комерцію". Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі. Строк цього договору починається з моменту його укладення і діє до повного його виконання. Договір підписаний ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором 211593. Паспорт споживчого кредиту до договору підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 681974.

Відповідно до платіжного доручення 41458139 від 10.03.2025 року ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 7900,00 грн.

25.06.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" укладено договір факторингу № 25062025, у відповідності до умов якого останнє зобов`язується відступити ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.06.2025 року до договору факторингу №25062026 від 25.06.2025 року, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19559,70 грн., з яких: - 7900,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 23,70 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 6636,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 5000,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями. Тобто, відповідач має зазначену заборгованість перед позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за договором про неспоживчий кредит № 1240833 від 10.03.2025 року.

20.02.2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73188919, за яким кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Відповідно до даного договору сума кредиту: 5000,00 грн., строк кредитування 22 дні, процентна ставка/ день 0,143% (фіксована), денна процентна ставка/день 0,824 %, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% в день, пеня 4,00 % за день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1714,31 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 5907,30 грн., дата надання кредиту 20.02.2025 року, дата повернення кредиту 13.03.2025 року. Договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України "Про електронну комерцію". Номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_2 . Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 33732.

27.03.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого останнє передає (відступає) право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 року до зазначеного договору факторингу та розрахунку заборгованості за кредитним договором, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набула право грошової вимоги до відповідача в сумі 15907,30 грн., з яких: - 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 157,30 грн. - сума заборгованості за відсотками; -10000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; - 750,00 грн. -комісія за надання кредиту. Тобто, відповідач має зазначену заборгованість перед позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за договором договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73188919 від 20.02.2025 року.

05.03.2025 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 8487513. Відповідно до даного договору сума кредиту: 5000,00 грн., строк кредиту 345 днів з 05.03.2025 року до 13.02.2026 року, денна процентна ставка 0,94%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2576,17 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 21275,00 грн., комісія за надання кредиту 875,00 грн., комісія за обслуговування кредиту 15400,00 грн. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 700373, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Грошові кошти згідно договору 8487513 в сумі 5000,00 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 05.03.2025 року, що підтверджується платіжним дорученням 149124561 від 05.03.2025 року.

28.07.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Мілоан" укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого останнє передає (відступає) право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до зазначеного договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників № 2 від 28.07.2025 року до зазначеного договору факторингу, реєстру боржників № 2 від 28.07.2025 року та платіжної інструкції, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набула право грошової вимоги до відповідача в сумі 21175,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 875,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6300,00 грн.- сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5600,00 грн. - сума простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 9000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою. Тобто, ОСОБА_1 має зазначену заборгованість перед позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за договір про споживчий кредит № 8487513 від 05.03.2025 року.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину. Відповідно до наведеної норми права, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи кредитні договори та договори факторингу недійсними, розірваними чи припиненими не визнані.

Відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів, не надано контрдоказів не отримання коштів, зокрема, банківських виписок, які містять інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки, зазначеної в кредитних договорах.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні договори, укладені між первісним кредитором та відповідачем, є дійсними як в цілому, не оскаржувалися в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, відповідають вільному волевиявленню сторін та чинному законодавству.

Таким чином, враховуючи вищезазначені умови договорів, суд вважає, що нарахування процентів позивачем за користування кредитними коштами є такими, що відповідають вимогам укладених між сторонами договорів, а тому не приймає до уваги посилання представника відповідача про відсутність правових підстав для їх нарахування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частин 1, 3статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договорів факторингу набуло права вимоги до відповідача відносно боргових зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним кредитних договорів.

Водночас суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих за договорами з огляду на наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних Перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафних санкцій, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за видачу та обслуговування кредиту за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення кредитних договорів про сплату комісії за видачу та користування кредитом є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договорів, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договорів - комісії задоволенню не підлягають.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами в сумі 18057,30 грн. за основним боргом та за відсотками (7900,00 грн. +5000,00 грн. +157,30 грн. +5000,00 грн.).

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 31,88 %, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 965,32 грн.

Вимога про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу в сумі 15144,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів їх нарахування та виплати відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 80, 81, 89, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 279, 280, 282, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 610-612, 625, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 35625014, реквізити: IBAN № НОМЕР_4 у АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за кредитним договором № 1240833 від 10.03.2025 року, за кредитним договором № 73188919 від 20.02.2025 року та за кредитним договором № 8487513 від 05.03.2025 року у загальному розмірі 18057 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят сім) гривень 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати по сплаті судового збору у розмірі 965 грн. 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Галина Свинченко