Рішення № 135602657, 10.04.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/99/26

Провадження № 2/162/158/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 квітня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Савича А. С.,

за участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» через свого представника Усенка М. І. та через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 05.02.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір про споживчий кредит № 103904231, згідно з умовами якого відповідачка отримала 5000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредит коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором. Зазначає, що кредитодавець умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі, визначеній кредитним договором. Відповідно до договору відступлення прав вимоги 106-МЛ/Т від 26.03.2024 до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, умови якого відповідачка не виконала. Сума її заборгованості становить 17945,76 гривень, відповідно до виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4650,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 12345,76 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 950,00 гривень, а тому позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 12.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.41).

У призначене судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК» Кредит-Капітал», проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.5).

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням з представником позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103904231 (а.с.7-12).

Відповідно до п.1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості, згідно з п.1.4 договору, а також виконати інші зобов`язання у порядку та на умовах, що визначені договором.

Згідно із п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень.

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 22.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 07.12.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за дня завершення пільгового періоду і закінчується 06.03.2024 (п.1.3, 1.3.1., 1.3.2 договору).

Відповідно до п.1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.6 договору комісія за надання кредиту становить 950,00 гривень, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1875,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 15750,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки фіксований.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Також, відповідно до п.2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил.

Договір про споживчий кредит підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 592932, відповідно до розділу п.6 договору.

Підписанням договору ОСОБА_1 також підтвердила, що була ознайомлена з усіма його умовами та отримала його електронний примірник, також вона була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів за договором, правилами надання кредиту, які розміщені на сайті Товариства, інформацією зазначеною у Закону України «Про Споживче кредитування».

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 26.02.2026, наданої на виконання ухвали суду від 12.02.2026, слідує, що у банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . На вказаний рахунок 22.11.2023 були зараховані кошти у сумі 5000,00 гривень (а.с.45).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 5000,00 гривень, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідачки. Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 26.03.2024 укладено договір про відступлення права вимоги № 106-МЛ/Т, у відповідності до умов якого до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 103904231 від 22.11.2023 (а.с.18-22).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем надано належні і допустимі докази на підтвердження укладення 22.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 103904231 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 5000,00 гривень.

Також, позовна заява містить належні і допустимі докази на підтвердження того, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачки складає 17945,76 гривень, з яких 5000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 12345,76 гривень - сума заборгованості за відсотками, 950,00 гривень - заборгованість за комісією.

Даний розрахунок відповідачкою не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги у межах стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 103904231 від 22.11.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, сплачений останнім при подачі позовної заяви.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, суд враховує наступне.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову: копію договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного з АО «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М. І.; копію ордера на надання правничої допомоги; копію акта наданих послуг № Д/15590 від 28.01.2026 та детального опису до акта (а.с.30-33).

Відповідно до п.1.1., 2.3. договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах у юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000,00 гривень без ПДВ.

З акта наданих послуг правничої допомоги та детального опису до нього слідує, що вартість послуг у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 103904231 від 22.11.2023 склала 8000,00 гривень, яка складається з усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та звернення до суду з позовом.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідачки не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі №756/6927/20, від 04.04.2024 у справі №701/804/21, від 10.04.2024 у справі №530/259/21, від 10.04.2024 у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 536, 629, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 103904231 від 22.11.2023 у розмірі 17945 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Любешівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс рішення суду складено та підписано 10.04.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 3-й поверх.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич