Рішення № 135601800, 10.04.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/183/26

номер провадження 2/546/383/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У лютому 2026 року до суду надійшов вищезазначений позов, вимоги якого обґрунтовані тим, що 07 серпня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб.

Позов обґрунтований тим, що у сторін відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння, оскільки вони мають різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Вони втратили почуття любові та взаємоповаги. Фактично сім`я припинила своє існування з 2010 року. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, а подальше його збереження буде суперечити інтересам ОСОБА_1 . На примирення позивач не згоден.

Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб між сторонами.

Ухвалою судді від 02 березня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначене судове засідання на 24 березня 2026 року та постановлено здійснювати виклик відповідачки шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. 24 березня 2026 року судове засідання було відкладене на 10 квітня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідачки.

Учасники судового процесу не з`явилися у судове засідання.

У позовній заяві позивач просив розглядати справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 1-2).

Відповідачка про дату, час та місце проведення судового засідання 24 березня 2026 року та 10 квітня 2026 року повідомлялася належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 18, 24).

Відповідно до положень частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Тому, з огляду на положення частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, відповідачка повідомлена належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідачки не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 серпня 1993 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 16).

Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Нормою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, вони проживають окремо, на примирення сторони не згодні та вони про це не просили суд.

З огляду на зазначене суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідачка не скористалася правом, передбаченим статтею 113 СК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно зчастиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3328,00 грн.

Таким чином судовий збір за подання позовної заяви становить 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, ухвалою від 02 березня 2026 року він був звільнений від сплати судового збору у даній справі.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене та у зв`язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки у справі в розмірі 1331,20 грн на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Шлюб, зареєстрований 07 серпня 1993 року Торською сільською радою Костянтинівського району, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (Реквізити для зарахування коштів до державного бюджету: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Суддя Ю.В. Зіненко