Ухвала суду № 135600940, 08.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1440/26

Провадження № 1-кп-237/26

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , (на відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 , (на відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026000000000390 від 12.02.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2026 року до Обухівського районного суду Київської області з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026000000000390 від 12.02.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 березня 2026 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом по даному кримінальному провадженню.

В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження по справі та повернення обвинувального акту немає, вказане кримінальне провадження підсудне Обухівському районному суду Київської області, а тому можливо призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії покладених обов`язків в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та строку дії покладених обов`язків в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість покарання, та впливати на, свідків, продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу позбавляє можливості уникнути вказаним ризикам.

Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти вирішення питання у даному судовому засіданні. Повідомила про намір заявити додаткові клопотання, просила надати час для їх підготовки. Зазначила, що у судове засідання прибула виключно з поваги до суду та сторони обвинувачення. Щодо продовження строків дії покладених обов`язків в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України для обвинуваченого ОСОБА_4 , не заперечила.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 щодо призначення справи до розгляду по суті не заперечував, щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та строку дії покладених обов`язків в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Щодо клопотань прокурора та захисника про продовження/зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Обґрунтовуючи необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п. 1 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, що в повній мірі виправдовує продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Системний аналіз положень статей 194, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність продовження строку дії цього запобіжного заходу.

На переконання суду, ризики, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд переконаний, що ймовірна можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуються є тяжким злочином, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі. Тому, на переконання суду, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що імовірний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду наразі існує.

Також суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику впливу на свідків, які ще не допитувалися.

Суд також враховує, що метою запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, що можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження.

В той же час, суд не може погодитися з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення іншого кримінального правопорушення, за відсутності об`єктивних даних про це.

З урахуванням встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому його етапі застосування запобіжного заходу до обвинуваченого є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Водночас, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також особою обвинуваченого, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.

Суд враховує доводи прокурора про тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винними у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, встановлені ризики.

Разом з тим, суд, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує його належну процесуальну поведінку, а також бере до уваги те, що він протягом тривалого часу виконує належним чином всі обов`язки покладені на нього в межах кримінального провадження, а тому суд вважає за можливе змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з домашнього арешту у певну пору доби на особисте зобов`язання з покладенням на нього, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків, що на думку суду зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Отже клопотання прокурора, щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 слід задовольнити частково.

Щодо продовження дії обов`язків покладених відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України в межах застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Оцінивши наявність заявлених прокурором ризиків, суддя відзначає, що характер кримінального правопорушення та дані щодо особи обвинуваченого дають підстави вважати, що останній може ухилятися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, проте, заявленим ризикам можливо запобігти, шляхом покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , за час дії вказаних обов`язків, покладених на нього раніше, належним чином їх виконував, відтак суддя вважає за можливе обмежитися такими обов`язками які, на його переконання, зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- не спілкуватися з свідками та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведені обставини, доводи сторін та матеріали провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Заслухавши доводи прокурора, який просив призначити справу до судового розгляду, обвинувачених та захисників, суд вважає можливим призначити справу до судового розгляду, оскільки вона згідно ст.ст. 32, 33 КПК України за територіальною підсудністю підлягає розгляду Обухівським районним судом Київської області, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до ст. 291 КПК України.

Доводи захисника ОСОБА_6 щодо необхідності відкладення підготовчого судового у зв`язку з потребою захисту підготувати додаткові клопотань суд вважає необґрунтованими, оскільки підготовче судове засідання неодноразово відкладалося, сторона захисту мала достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та підготовки відповідних клопотань. Крім того, судом створено усі умови та надано можливість захиснику заявити такі клопотання у даному засіданні, однак таких клопотань заявлено не було.

Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду кримінального провадження повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувального технічного засобу.

У судове засідання слід викликати всіх учасників кримінального провадження.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та закриття кримінального провадження немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026000000000390 від 12.02.2026 про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків покладених відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України в межах застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 місяці, тобто до 06.06.2026, включно, а саме:

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- не спілкуватися з свідками та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026000000000390 від 12.02.2026 про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 місяці, тобто до 06.06.2026 р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не спілкуватися з свідками та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.

Визначити строк дії ухвали до 06.06.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на них обов`язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити обвинуваченим копію цієї ухвали.

Призначити судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026000000000390 від 12.02.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України, на 20 квітня 2026 року на 14:00 годину для розгляду по суті.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати у відкритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження суддею одноособово.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1