Ухвала суду № 135600731, 10.04.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1882/25

2-п/368/17/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лабіка Геннадія Івановича про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області по справі № 368/1882/25 від 11.12.2025 року,-

встановив:

16 березня 2026 ОСОБА_2 через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою, в якій просить: визнати поважною причину пропуску на перегляд заочного судового рішення та поновити його, скасувати заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11 грудня 2025 року у справі №368/1882/25, призначити справу до розгляду в загальному порядку з викликом сторін.

Ухвалою суду від 16.03.2026 подана заява була залишена без руху, представнику заявнику надано строк 10 днів з дня отримання її копії для усунення недоліків заяви, у разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернуто представнику відповідача.

Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, копія ухвали була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_2 17.03.2026 о 00:04:40.

Станом на теперішній час, недоліки зазначені в ухвалі від 16.03.2026 представником заявника не усунуто.

Положеннями ч.3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вирішуючи питання про використання стороною своїх прав у судовому процесі, суд зазначає, що застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності.

Надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами, такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи.

Ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення.

Так, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Разом з тим, попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57) суд зазначив, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом також враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

З урахуванням наведеного та наведених обставин даної справи, суд виконав обов`язок щодо повідомлення заявника про наявність ухвали про залишення його заяви без руху та термінів усунення недоліків, зазначених у ній.

Вказане узгоджується з правовим висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.04.2023 у справі № 904/272/22, Верховним Судом у постанові від 2.10.2022 у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21), відповідно до яких Верховний Суд виходив із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Повідомивши суду, як один із своїх засобів зв`язку електронну пошту, позивач / його представник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної позовної заяви, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Крім цього, суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Попри те, що конституційне право на суд - є правом, його реалізація покладає на учасників справи і певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказані висновки суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, вкладеною у справі № 759/14068/19 від 30.11.2022.

Станом на теперішній час, вимоги ухвали суду від 16.03.2026 року у визначений судом строк та у повному обсязі представником відповідача не виконані, недоліки заяви не усунуті, у зв`язку з чим заяву необхідно повернути представнику заявнику.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лабіка Геннадія Івановича про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області по справі № 368/1882/25 від 11.12.2025 року, - вважати неподаною і повернути представнику заявника ОСОБА_1 адвокату Лабіку Геннадію Івановичу.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя І.І. Шевченко