Вирок № 135600572, 09.04.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер№ 362/631/26

Провадження № 1-кп/362/405/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12025110000000825 від 01.10.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Корнин Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , генерального директора НВФ «ППЛ», раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

30.09.2025 близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_2 на автодорозі «Глеваха-Малютянка» у межах Фастівського району Київської області керував власним технічно справним автомобілем «Lexus LX 570», реєстраційний номер НОМЕР_1 в напрямку села Малютянка, в порушення вимоги п. 2.3 б) Правил дорожнього руху (далі ПДР) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, у зв`язку з чим не зміг вчасно виявити та відреагувати на небезпеку, яку становила пішохід ОСОБА_8 , що перебувала на проїзній частині, та в порушення вимог п. 12.3 ПДР негайно не вжив заходів для зменшення швидкості та здійснив наїзд на ОСОБА_8 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у виді повного розриву атлано-потиличного з`єднання з розривом спинного мозку, переломи восьмого грудного та першого поперекового хребців, численні двосторонні переломи ребер, крововиливи у плевральні порожнини, розриви печінки, забій лівої нирки, крововиливи під оболонки та у шлуночки головного мозку. Переломи плюснових кісток праворуч, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла на місці пригоди.

Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 2.3 б) та 12.3 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_8 .

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу їх вчинення, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що їхав з роботи з Києва, в Глевасі звернув на дорогу «Глеваха-Малютянка», яка була не освітлена. Цією дорогою їздить кожного дня на роботу і додому. В районі ферми побачив і відчув як вдарив чорний силует. До удару на дорозі нікого не бачив. Зупинився і пішов шукати, в кюветі побачив жінку. За ним їхала машина, зупинилась, там був лікар, який сказав, що жінка вже без пульсу. Те, що це він збив ту жінку не заперечує, відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду, в подальшому планує допомагати сім`ї потерпілого.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Захисник обвинуваченого при призначенні покарання його підзахисному просив врахувати, що ОСОБА_2 визнав свою вину та не намагався перекласти її на інших учасників ДТП, відшкодував витрати потерпілого на поховання, надав необхідні документи для отримання потерпілим страхового відшкодування, а також добровільно сплатив потерпілому обумовлену суму за заподіяну моральну та матеріальну шкоду. Вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, тому просить суд призначити йому найменш суворе покарання з передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: 3 роки позбавлення волі та додатково просить застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Враховуючи, що вік обвинуваченого становить 80 років, при цьому згідно медичної довідки в січні 2026 він пройшов медичне обстеження та був визнаний придатним до керування транспортним засобом категорії В1 та В, має стійке порушення нижніх кінцівок ІІ ступеню з огляду на проблеми в колінних та кульшових суглобах, що обмежує щоденні можливості для його пересування до 200 м за один підхід та не більше 800 м на добу, продовжує працювати і місце його проживання і роботи віддалені один від одного, а, отже, його постійна робота нерозривно пов`язана з керуванням транспортним засобом, тому просить суд не застосовувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом та не позбавляти його заробітку для існування свого та дружини-пенсіонерки.

Позиція сторони обвинувачення

В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав повністю, прокурор просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просив визнати обвинуваченого винним, врахувати його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди і призначити покарання ОСОБА_2 у виді 5 років позбавлення волі, звільнити на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки, не застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Позиція потерпілого

Потерпілий в судовому засіданні показав, що обвинуваченого він не знає, в судовому засіданні побачив його вперше, до цього спілкування відбувалося через адвоката і доньку. Він працює трактористом, а його дружина працювала на складі на тому ж підприємстві. 30.09.2025 близько 18 год. він поїхав з роботи, набрав дружину хотів її забрати, однак вона відповіла, що на роботі, їй потрібно ще попрацювати. О 19 год. він знову зателефонував дружині та запитав чи забрати її, однак вона відмовилась, сказала, що пройдеться. Він заснув, потім подзвонила донька і розповіла про ДТП. Його дружина була гарною людиною, її всі любили, в них залишилось троє дітей. Страхова виплатила певне відшкодування і обвинувачений теж вплатив обмовлену між ними суму, покрив витрати на поховання. Претензій до обвинуваченого він не має. Щодо міри покарання, то просив не позбавляти обвинуваченого волі, однак позбавити його водійських прав.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, та матеріалів щодо судових витрат.

Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав повністю, відшкодував заподіяну шкоду), особу обвинуваченого, а саме: раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання щодо застосування додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує конкретні обставини дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі і поведінку потерпілої, яка перебувала на проїзній частині в вечірній час доби, те, що обвинувачений має великий водійський стаж, його вік та стан здоров`я, є керівником підприємства, що відноситься до критичної інфраструктури та часто виїжджає на об`єкти, що потребує керування автомобілем, вказана робота є основним джерелом його доходу, відомості щодо порушення ним правил дорожнього руху та притягнення за це до адміністративної відповідальності відсутні, вчинив кримінальне правопорушення вперше,запевнив, що планує обов`язково в подальшому допомагати сім`ї потерпілого.

Також суд враховує, що хоча тяжкі наслідки у виді смерті людини є невиправними і не можуть бути компенсовані у матеріальному виразі, ОСОБА_2 добровільно відшкодував узгоджену із потерпілим моральну та матеріальну шкоду, посприяв виплаті відшкодування також з боку страхової компанії. Обвинувачений щиро розкаявся, сприяв об`єктивному встановленню фактичних обставин.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України законодавцем віднесено до злочинів проти безпеки руху, тому думка потерпілого щодо виду та розміру покарання сама по собі є дуже важливою, однак не є вирішальною в цьому питанні (Правовий висновок Верховного Суду у справі № 396/1429/19).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням наявності декількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутності обставин, які обтяжують покарання, досудову доповідь, відповідно до якої відповідний орган пробації оцінив рівень ризику вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та рівень ризику його небезпеки для суспільства низький, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, суд дійшов висновку про можливість застосування до основного покарання вимог ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з

обвинуваченого витрати, пов`язані із залученням експертів у загальній сумі 13371 грн., що складають:

- витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортні трасо логічні дослідження» (висновок № СЕ-19/111-25/61700-ІТ) вартістю 3119 грн. 90 коп.;

- витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» (висновок № СЕ-19/111-25/61697-ІТ), вартістю 3565 грн. 60 коп.;

- витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» (висновок № СЕ-19/111-25/69522-ІТ), вартістю 3119 грн. 90 коп.;

- витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» (висновок № СЕ-19/111-25/71069-ІТ), вартістю 3565 грн. 60 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/42779/25 від 13.10.2025, які підлягають скасуванню.

При вирішенні питання стосовно долі речових доказів судом застосовуються положення ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 09 квітня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані із залученням експертів у розмірі 13371 (тринадцять тисяч триста сімдесят одна) грн. на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/42779/25 від 13.10.2025, - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль «Lexus LX 570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 , повернути ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1