Рішення № 135600191, 10.04.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/409/23

провадження 2/287/49/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Нижника Г.П.

за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олевської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Олевської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 1985 року вона та ОСОБА_2 спільно проживали за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Майдан Копищанський, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права й обов`язки. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона здійснила його поховання та звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, однак отримала відмову через відсутність зареєстрованого шлюбу. Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне для реалізації її права на спадщину. Тому просить встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу з 01.01.2004 по 27.10.2022 включно.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Нижнику Г.П.

Ухвалою суду від 28.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 27.01.2026.

Ухвалою суду від 27.01.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2026.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, наведених у позові та просив його задовольнити.

У судовому засіданні також допитано свідків.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що дійсно з 1985 ОСОБА_2 та позивач проживали разом, вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_2 та позивач проживали разом однією сім`єю та вели спільне господарство.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у віці 63 роки помер, вказане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 є цивільною дружиною померлого ОСОБА_2 . При житі її цивільний чоловік ОСОБА_2 отримував пенсію, мав у власності земельні паї, трактор, нараховані та не виплачені кошти за виконавчими листами та інше майно.

Після смерті померлого ОСОБА_2 позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом позивачу відмовлено у відкритті спадкової справи з тих підстав, що вона не має права на спадщину, оскільки не являється офіційною дружиною покійного.

Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 22.03.1997 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 1746 від 31.10.2022, виданої Копищанським старостинським округом Олевської міської ради Житомирської області, встановлено, що ОСОБА_5 , дійсно постійно проживала разом та вела спільне господарство, за адресою АДРЕСА_1 , із своїм вітчимом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою № 1862 від 28.11.2022, виданою Олевською міською радою Житомирської області, встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також відповідно до копій погосподарських книг Копищанської сільської ради з 1986 по 2022 роки членами домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом досліджено фото на яких разом зображені позивач та ОСОБА_2 .

Встановлення в судовому порядку факту проживання позивача з померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно для вирішення питання щодо прийняття спадщини після його смерті.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положення ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення: родинних відносин між фізичними особами; інше. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В пункті 6рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.

Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно ст.27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Поняття "проживання однією сім`єю" та "член сім`ї" не є тотожними.

Особа може бути близьким родичем спадкодавця, тобто відноситися до членів сім`ї, проте не проживати з ним однією сім`єю.

Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.1ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно ст.1264 Цивільного кодексу України, четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.06.2020 по справі №755/180/12/16-ц (провадження № 61-40658св18), для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту не перебування осіб у будь-якому іншому шлюбі. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19).

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд дійшов висновку, що позивач довела факт проживання з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу протягом визначеного періоду, оскільки надані докази підтверджують спільне проживання, ведення господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків. Встановлення цього факту є необхідним для реалізації права позивача на спадкування, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Олевської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, як чоловіка та дружини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_2 виданого 22.03.1997 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Олевська міська рада Житомирської області, адреса: м. Олевськ, вул. Володимирська, буд. 2, Коростенського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343470.

Суддя: Г. П. Нижник