Ухвала суду № 135599583, 08.04.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/8360/25

Провадження № 2-др/159/22/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

08 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області:

головуючого - судді Чалого А.В.,

за участі секретаря судових засідань Конашук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій остання просила ухвалити додаткове рішення у справі № 159/8360/25.

Свою заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона зверталася до суду з заявою про скасування судового наказу, яку було повернуто без розгляду. Ухвалу суду про повернення заяви без розгляду скасовано в апеляційному порядку, справу направлено для продовження розгляду. Ухвалою суду від 24.03.2026 судовий наказ скасовано. Разом з тим, заявниця вказує, що при винесенні ухвали про скасування судового наказу судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 166, 40 гривень та 665, 50 гривень, які були нею понесені при зверненні до суду. На підставі викладеного просить суд ухвалити додаткове рішення про повернення судових витрат понесених ОСОБА_1 за розгляд справи 159/8360/25.

У відповідності до вимог частини 4 статті 270 ЦПК України, суд не вбачає необхідності викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши зміст заяви, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.01.2026 заяву повернуто без розгляду.

Ухвалою Волинського апеляційного суду Волинської області від 11.03.2026 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.03.2026 судовий наказ від 04.12.2025 у справі №159/8360/25, провадження №2-н/159/1444/25 скасовано.

Відповідно до частини 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про ухвалення додаткового рішення, заявниця посилається на те, що скасовуючи судовий наказ суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Суд зазначає наступне.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

Положення статті 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того норми статті 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на викладене суд вважає, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Аналізуючи вищевикладене, судом не вбачається підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 260, 270 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Суддя А. В. Чалий