Рішення № 135599499, 08.04.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/388/26

Провадження №2/155/444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

08.04.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Воронюк Н.М.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

УСТАНОВИВ:

Позивач 12 березня 2026 року звернувся з позовною заявою до відповідача, про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свій позов обґрунтовує, що 29 грудня 2024 року між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ТОВ «ДГ ІНТЕРНЕШНЛ ГРУП» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № 225971445, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума за шкоду, заподіяну майну третьої особи, складає 160000,00 гривень, а розмір безумовної франшизи 3200,00 гривень.

Вказує, що 27 листопада 2025 року в місті Луцьк по вулиці Привокзальна, 15 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Peugeot 301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого, постановою Луцького міського суду Волинської області від 18 грудня 2025 року, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована позивачем згідно із Полісом, страховик власника пошкодженого транспортного засобу Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після страхової виплати за договором страхування наземного транспорту (КАСКО), звернувся до позивача із заявою про страхове відшкодування та іншими документами, передбаченими Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та які є необхідними для прийняття Страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була визначена на підставі рахунку-фактури № 10198 від 28 листопада 2025 року, наданого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», відповідно до якого склала 37048,09 гривень. Крім того, 15 грудня 2025 року позивачем було складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт про здійснення страхового відшкодування на користь потерпілої особи (страховика власника пошкодженого транспортного засобу).

В результаті чого, 30 грудня 2025 року, позивачем було затверджено страховий акт здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі за пошкоджений транспортний засіб Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 33848,09 гривень шляхом переказу суми страхового відшкодування за банківськими реквізитами, зазначеними у заяві про страхове відшкодування.

Відтак, оскільки відповідач залишив місце ДТП, він зобов`язаний компенсувати на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 33848,09 гривень. Представником позивача адвокатом Журовим Є.Є. 21 січня 2026 року, було направлено відповідачу досудову вимогу, яка була залишена ним без належної уваги.

З урахуванням вищевикладеного, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 33848,09 гривень, та судові витрати.

Ухвалою судді від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Горохівського районного суду Волинської області не надійшов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначив, розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 27 листопада 2025 року о 20 годині 05 хвилин, в місті Луцьк, вулиця Привокзальна, 15, керував транспортним засобом марки «Peugeot 301», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль марки «Peugeot 2008», державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.10.9 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім того, ОСОБА_1 , 27 листопада 2025 року о 20 годині 05 хвилин, в місті Луцьк, вулиця Привокзальна, 15, керував транспортним засобом марки «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником до дорожньо-транспортної пригоди, не залишився на місці події та не повідомив працівників поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України.

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до копії полісу № 225971445 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб марки PEUGEOT 301, номерний знак НОМЕР_1 , страхувальником якого є ТОВ «ДГ ІНТЕРНЕШНЛ ГРУП» застрахований в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (а.с.16).

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», транспортний засіб марки PEUGEOT 2008, номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією заяви (запиту) щодо отримання послуги зі страхування наземних транспортних засобів від 18 грудня 2024 року, копією індивідуальної оферти № 197/24-Т/Р від 18 грудня 2024 року щодо укладення електронного договору страхування наземних транспортних засобів «Каско ALL RISKS», та копією спеціальних умов електронного договору страхування наземних транспортних засобів «Каско ALL RISKS» №197/24-Т/Р від 18 грудня 2024 року (зворотна сторона 18-24).

Як вбачається з копії повідомлення, ОСОБА_2 повідомила страхову компанію ПрАТ «СК Арсенал», про настання події яка сталася 27 листопада 2025 року о 20 годині 10 хвилин в місті Луцьк, вулиця Привокзальна, 15, Волинська область, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.27).

Згідно з копії акта огляду транспортного засобу від 28 листопада 2025 року зафіксовано пошкодження транспортного засобу марки PEUGEOT 2008, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.30).

Відповідно до копії рахунку фактура № 10198 від 28 листопада 2025 року, сформованого ТОВ фірма « МТВ», загальна вартість за проведенні роботи та витрат на запасні частини та матеріали за транспортний засіб марки PEUGEOT 2008, держаний номер НОМЕР_2 , складає 37048,09 гривень, що також підтверджується розрахунком страхового відшкодування (зворотна сторона а.с.39, 41).

Як вбачається з копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 62566954 від 02 грудня 2025 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило ВТВ ТОВ Фірма суму страхової виплати в розмірі 37048,09 гривень (зворотна сторона а.с.41).

Крім того, відповідно до копії претензії №031225-2481/р-ТС від 03 грудня 2025 року, представник ПрАТ «СК «Арсенал страхування» надіслав на адресу ПрАТ «СК Євроінс Україна» претензію зворотної вимоги про перерахування коштів в розмірі 37048,09 гривень (зворотна сторона а.с.16).

Відповідно до платіжної інструкції №27803 від 30 грудня 2025 року, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» сплатила ПрАТ «Страховій Компанії «Арсенал» в розмірі 33848,09 гривень, призначення платежу: страхове відшкодування згідно акту № 333131/1/2025 від 30 грудня 2025 року, Арсенал Страхування ПрАТ СК, регрес за страховим відшкодування згідно СА №006.02635625-1, без ПДВ, ДКП (а.с.46).

Згідно з копії досудової вимоги №42-ЮР від 21 січня 2026 року, представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на адресу ОСОБА_1 була направлена досудова вимога, про добровільну сплату виплаченого страхового відшкодування в розмірі 33848,09 гривень (а.с.42).

Згідно зі ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Верховний Суд у постанові від 24.03.2021 року у справі № 523/3212/19 (провадження №61-12680св20) прийшов до правового висновку, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до п.59 ч.1 ст.1 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст.ст. 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п.в п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК України).

Факт залишення відповідачем місце дорожньо транспортної пригоди підтверджено постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року у справі № 161/24979/25.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст.1191 ЦК України та положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму здійсненої страхової виплати у розмірі 33848,09 гривень.

Щодо витрат професійну правничу допомог суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з вимогами ч.5, 6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст.903 ЦК України, передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України, регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст.30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2025 року, копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2025 року, гонорар адвокатського бюро (супроводження вихідних позовів), в якому зазначена ціна позову та відповідний розмір гонорару, копію акту прийому передачі справ, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в якому зазначено вартість виконаної роботи (наданих послуг) в розмірі 6000,00 гривень.

Виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретних обставин справи, а також відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Окрім того, на підставі вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна»підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Керуючись ст.15,16, 979, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України; ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83,141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України , Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 33848 (тридцять три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 09 (дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі є:

Позивач: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»(місцезнаходження: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 102; код ЄДРПОУ 22868348);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Дата складення повного тексту заочного рішення 08 квітня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана