Рішення № 135597945, 01.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3286/24

Провадження № 2-о/204/6/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

за участю представника заявника адвоката Єпік С.О.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року заявник звернулась до суду із заявою, заінтересовані особи Дніпровська міська рада, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт та визнати, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був членом сім`ї сестри, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування поданої заяви, заявник посилалась на те, що вона ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла їх мати ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 помер їх батько ОСОБА_5 . Після смерті батьків, починаючи з серпня 2017 року її брат ОСОБА_2 став постійно проживати разом з нею однією сім`єю у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Її брат ОСОБА_2 не був одружений, своєї сім`ї та дітей не мав, проживав разом з нею однією родиною, вони вели спільний побут, домашнє господарство, мали взаємні права та обов`язки, оплачували комунальні послуги. ОСОБА_2 був мобілізований y зв`язку з повномасштабним вторгненням. Брат постійно робив перекази грошових коштів на її ім`я для сплати комунальних послуг та інших дій, необхідних для ведення домашнього господарства. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час захисту України від російської агресії загинув в зоні військових дій ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Новобахмутівка Покровського району Донецької області, причина смерті вибухова травма внаслідок військових дій. Після загибелі брата заявник займалася його похованням. Встановлення зазначеного факту необхідно заявнику для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю брата, який був військовослужбовцем у військові частині НОМЕР_1 , тому, вона звернулась до суду із зазначеною заявою.

Згідно ухвали суду від 01.05.2024 було відкрито загальне провадження; залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ухвали суду від 25 вересня 2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамару Василівну; витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамари Василівни належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Залучення заінтересованих осіб у цій справі відповідає правовим висновкам викладених Верховним Судом у постановах: від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, провадження № 61-6732св24;від 13 листопада 2024 року у справі № 308/14160/21, провадження № 61-5293св24.

Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року зупинено провадження у цивільній справі №204/3286/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна про встановлення факту, що має юридичне значення до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Згідно ухвали суду від 16 березня 2026 року поновлено провадження у справі.

В судове засідання заявник не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на підстави, які в ній зазначені. Крім того, протокольною ухвалою суду від 01.04.2026 прийнята відмова представника заявника від виклику і допиту в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Інші особи в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Представником заінтересованої особи - Міністерства оборони України була подана заява, якою просили провести розгляд справи за їх відсутності, просили відмовити в задоволенні заяви посилаючись на те, що заявник не відноситься до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с.56-58 т.1).

Представником заінтересованої особи - Дніпровської міської ради були подані пояснення, згідно яких просили відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі посилаючись на те, що заявником не підтверджено належними доказами вимоги, які викладені нею в поданій заяві (а.с.70-72 т.1).

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна надала на адресу суду письмову заяву, якою просила проводити розгляд справи за її відсутності (а.с.134 т.1).

Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, вважає, що заява не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено копією свідоцтва про народження, де в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 (а.с.22 т.1).

ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено копією свідоцтва про народження, де в графі батьки зазначено: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 (а.с.23 т.1).

Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом та сестрою.

23.08.2008 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка « ОСОБА_11 », дружини « ОСОБА_11 » (а.с.18 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Новомиколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 17 (а.с.15 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько заявника ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 56 (а.с.14 т.1).

ОСОБА_2 був мобілізований y зв`язку з повномасштабним вторгненням. Під час захисту України від російської агресії загинув в зоні військових дій ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Новобахмутівка Покровського району Донецької області, причина смерті вибухова травма внаслідок військових дій (а.с.20,21,13 т.1).

Для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю брата ОСОБА_2 , який був військовослужбовцем у військові частині НОМЕР_1 , заявник звернулась до суду із заявою та просила встановити факт та визнати, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був членом сім`ї сестри, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.7 ст.19 ЦПК України).

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно із ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зробила висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Такими ж критеріями керувалась Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Предметом розгляду у цій справі є визнання заявника членом сім`ї її брата загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Отже, встановлення права особи, яка вважає себе членом сім`ї загиблого військовослужбовця, на отримання грошової допомоги передбачає доведення:

а) факту проживання з загиблим;

б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 06.07.2022 у справі № 240/5809/18.

Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтями 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша третя статті 89 ЦПК України).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту належності особи до членів сім`ї військовослужбовця, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи не встановлено, що брат заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно проживав разом із заявником; відсутні докази, які б підтверджували ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, таких доказів заявником не надано, чим не виконано вимоги ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявник, даючи раніше пояснення в судовому засіданні зазначала, що брат приймав участь в АТО у період 2015-2016 років, грошові кошти перераховував їй на картку. У період 2016-2018 роках заявник перебувала у декретній відпустці, її брат шукав роботу у Дніпрі, але знайшов у Києві, там працював охоронцем в охоронному агентстві. В Києві брат проживав у період 2017-2022 роках. Заявник бачилась з братом на Новий рік з 2021 на 2022 рік. З 2022 року вони більше не бачились, оскільки почалась війна, а вона виїхала до Литви, та повернулась у лютому 2023 році коли дізналась про загибель брата.

Посилання заявника на те, що вона була членом сім`ї її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вони проживали разом, сплачували комунальні послуги, брат купляв продукти харчування, сплачував за поточний ремонт та витрати на утримання будинку, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , якій заявник приходиться невісткою та яка зазначала, що з 2017 року ОСОБА_12 проживав разом із нею, її сином та ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2021 року проживав у Києві, оскільки знайшов там роботу, та допитаного свідка ОСОБА_9 , якому заявник приходиться дружиною, та який зазначав, що ОСОБА_12 також жив разом із ними, суд не приймає до уваги оскільки критично сприймає доводи останніх, вони є родичами заявнику, мають заінтересованість у розгляді справи та ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були ними повідомлені, крім того, їх покази не підтверджуються зібраними у справі доказами у їх сукупності.

До того, відповідно до постанови Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення спільного проживання однією сім`єю.

Наявна в матеріалах справи виписка по картці на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за період з 19.01.2023 по 21.07.2022, де зазначено поповнення картки по операціях ОСОБА_14 не може підтверджувати факт сумісного проживання та сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19 т.1).

Копія довідки названа як «Підтвердження жильців/сусідів» без зазначення дати та місця її складання, а також ПІБ уповноваженої особи на її складання, яка містить посилання на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживав зі своєю сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без зазначення відповідного періоду проживання, також суд не приймає до уваги у якості достовірного та належного доказу (а.с.24 т.1).

В матеріалах копії спадкової справи №30/2023 від 04.08.2023, наявний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 30.11.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрував шлюб 06.05.2014 року з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.151 т.1), в подальшому шлюб між сторонами було розірвано 29.09.2015.

Отже, зазначені докази в своїй сукупності не доводять факту спільного проживання, ведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, придбання померлим майна в інтересах сім`ї та інших обставин, на підставі яких можливо було б встановити факт, що ОСОБА_2 був членом сім`ї ОСОБА_1 .

За таких обставин, надані заявницею докази з метою підтвердження її спільного проживання із загиблим братом і те, що вона була членом його сім`ї, суд оцінює критично.

Також, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні відомості, за який період заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_2 був членом сім`ї ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту, що ОСОБА_2 був членом сім`ї ОСОБА_1 , у зв`язку з недоведеністю постійного проживання заявниці з ОСОБА_2 та ведення ними спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї.

Згідно із частиною 7 статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 258-259, 263-265, 268, 293, 294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09.04.2026 року.

Суддя Н.В. Токар