Постанова № 1355956, 05.02.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2008 р.

Справа № 29/304-07-7314

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання: Скуділо О.В., Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Чайковський Ю.В., довіреність № 261 від 29.12.07 р.; Ченкова Н.Я. довіреність №257 від 29.12.07 р.;

від відповідача: Панькова С.В., довіреність № 450 від 21.09.07 р.; Ковальчук І.Д., довіреність №34 від 01.02.08 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” “Одесаобленерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2007 року

по справі № 29/304-07-7314

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” “Одесаобленерго” (далі по тексту ВАТ “ЕК “Одесаобленерго”)

до Дністровського міжрайонного управління водного господарства (далі по тексту Дністровське МУВГ)

про стягнення 198440,41 грн.

(31.01.08 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.08 р.; 01.02.08 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.08 р.)

В С Т А Н О В И В:

03.09.07 р. ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дністровського МУВГ про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 132042,25 грн., 1984,4 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

24.09.07 р. ВАТ „ЕК Одесаобленерго” надало до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими просило стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 198440,41 грн., яка складається з:

- 132042,25 грн. за активну електроенергію спожиту у липні 2007 р.;

- 2101,33 грн. пені за прострочення оплати спожитої електроенергії у період з квітня 2007 р. по липень 2007 р.;

- 48809,07 грн. збитків від інфляції, 15487,76 грн. –3% річних за прострочення оплати спожитої електроенергії у період з жовтня 2004 р. по липень 2007 р.

Заявою, поданою до суду 30.10.07 р. ВАТ „ЕК Одесаобленерго” збільшило та уточнило свої позовні вимоги та просило стягнути з відповідача:

- 89440,64 грн., нарахованих за перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії у серпні 2007 р.;

- 4565,54 грн. за спожиту реактивну електроенергію у вересні 2007 р.;

- 2101,33 грн. пені за прострочення оплати спожитої електроенергії у період з квітня 2007 р. по липень 2007 р.;

- 48809,07 грн. збитків від інфляції, 15487,76 грн. –3% річних за прострочення оплати спожитої електроенергії у період з жовтня 2004 р. по липень 2007 р.

При цьому ВАТ „ЕК Одесаобленерго” виключило із своїх позовних вимог вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 132042,25 грн. у зв'язку із тим, що відповідач цю заборгованість в ході розгляду справи сплатив.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення:

- 4565,54 грн. за спожиту реактивну електроенергію у вересні 2007 р.;

- 48809,07 грн. збитків від інфляції, 15487,76 грн. –3% річних за прострочення оплати спожитої електроенергії у період з жовтня 2004 р. по липень 2007 р.

задоволені у повному обсязі з огляду на те, що позивачем доведено належними доказами факт споживання відповідачем реактивної електроенергії на суму 4565,54 грн. у вересні 2007 р. та прострочення оплати спожитої електроенергії у період з жовтня 2004 р. по липень 2007 р.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 2101,33 грн. пені за прострочення оплати спожитої електроенергії у період з квітня 2007 р. по липень 2007 р. задоволені частково у сумі 1000 грн. із посиланням на ст.233 ГК України.

Крім того, місцевий господарський суд частково задовольнив також і вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення з Дністровського МУВГ 89440,64 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії у серпні 2007 р., стягнувши лише 5000 грн. При цьому господарський суд 1 інстанції приймаючи таке рішення по цим позовним вимогам, на підставі наданих позивачем доказів, встановив, що відповідач допустив фактичне перевищення договірної величини споживання електричної енергії у серпні 2007 р., але стягнув з відповідача не 2-кратну різницю вартості між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною, а зменшив її розмір, як штрафної санкції, до 5000 грн., посилаючись на вимоги п.3 ст.82 ГПК України та ст.233 ГК України.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ВАТ „ЕК Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржене рішення суду 1 інстанції в частині стягнення за перевищення договірних величин електроспоживання та стягнути з відповідача 89440, 64 грн., решту рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” посилається на те, що місцевий господарський суд неправомірно застосував положення п.3 ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, оскільки ст.233 ГПК України допускає зменшення штрафних санкцій, до яких Господарський кодекс України згідно із статтею 230 відносить неустойку, штраф, пеню.

Санкція, передбачена ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” не охоплюється (не відповідає) самим визначенням таких понять, як неустойка, штраф і пеня і є різновидом відповідальності для споживачів електричної енергії, який не передбачений ЦК України чи ГК України. При цьому Закон України „Про еклектроенергетику” не передбачає право суду на зменшення санкції, встановленої ч.5 ст.26 цього Закону, тому місцевий господарський суд стягуючи з відповідача вказану санкцію, безпідставно зменшив її до 5000 грн.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

04.03.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір № Бл-98 від 04.03.2003р. про постачання електричної енергії, згідно умов якого ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” зобов’язалось надавати електричну енергію, а Дністровське МУВГ зобов’язалось своєчасно оплачувати вартість спожитої електричної енергії.

Згідно п. 9.7 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2003 р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

ВАТ “ЕК Одесаобленерго”, згідно Договору, постачає відповідачу електроенергію в межах визначених договором, умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності. В свою чергу відповідач зобов'язаний своєчасно проводити оплату за спожиту електроенергію та виконувати інші умови Договору.

27.12.2006 року додатком № 1 до Договору, між сторонами були узгоджені обсяги постачання електричної енергії на кожен місяць 2007 року, у тому числі на серпень 2007 р. у розмірі 1000 тис. кВт/г. В суді першої інстанції позивачем надавалася ксерокопія додатку №1 до Договору, в якій обсяг постачання електричної енергії відповідачу на серпень 2007 р. був визначений у розмірі 100 тис. кВт/г. Однак, в судовому засіданні апеляційного суду позивачем на вимогу суду був наданий оригінал додатку до Договору №98, в якому обсяг постачання електричної енергії відповідачу на серпень 2007 р. визначений у розмірі 1000 тис. кВт/г. Таким чином, судова колегія з врахуванням наведеного вважає, що обсяг постачання електричної енергії відповідачу на серпень 2007 р. сторонами було визначено у розмірі 1000 кВт/г.

Відповідно із п. 4.4 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ 17.10.2005 р. за № 910 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 року, за № 1399/11679 (надалі Правила) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення корегування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання є невід’ємною частиною договору.

Листом від 20.08.07 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про корегування договірної величини електроспоживання до 1550 тис. кВт/г., однак листом від 27.08.07 р. ВАТ „ЕК Одесаобленерго” відмовило у коригуванні договірної величини електроспоживання, тому договірна величина споживання електричної енергії для позивача на серпень 2007 р. залишилася на рівні 1000 тис. кВт/г.

Фактично в серпні місяці 2007 р., відповідачем було спожито 1258,948 тис. кВт/год, що доводиться актом про обсяги спожитої електроенергії, а відповідно із цим відповідач допустив фактичне перевищення договірної величини електроспоживання за цей місяць у розмірі 258948 кВт/г.

13.09.07 р. позивач направив відповідачу повідомлення про перевищення останнім договірної величини електроспоживання у серпні 2007 р. на 258948 кВт/г.

Згідно із п.13 Порядку постачання електричної енергії, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 р. споживачі у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п’ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як зазначалося вище, наявні матеріали справи доводять, що відповідач фактично спожив електроенергію за розрахунковий період понад встановлений ліміт.

Отже, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” мало право застосовувати до відповідача штрафні санкції за перевищення договірних граничних величин споживання електроенергії.

Враховуючи наведене, позивач зробив розрахунок вартості різниці фактично спожитої і договірної величини за серпень 2007 р. та 28.09.07 р. вручив відповідачу рахунок на суму 89440,64 грн., який останнім в строк вказаний у рахунку сплачений не був.

За таких обставин судова колегія вважає, що у відповідності із ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” з відповідача слід стягнути 89440,64 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання у серпні 2007 р.

Висновок місцевого господарського суду щодо зменшення санкції за перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання є помилковим з наступних підстав.

Відповідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншім учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається із змісту наведеної статті ГК України в ній йдеться не про можливість зменшення господарських санкцій в цілому та адміністративно-господарських санкцій, а про можливість зменшення саме штрафних санкцій.

Згідно із ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, а саме неустойка, штраф, пеня.

У відповідності із ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за рахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії обчислюється як різниця обсягу фактично спожитої електроенергії та обумовленого обсягу у договорі (договірної величини). Двократна вартість різниці фактично спожитої та скорегованої договірної величини електроенергії не розраховується і не може розраховуватися у відсотках.

Крім того, в основі нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої та скорегованої договірної величини електроенергії покладено не грошове зобов'язання, а величина електроспоживання, яка коригується за правилами п.11 Постанови КМУ №441 від 24.03.199 р. в редакції 26.12.2003 р., а не за правилами ст.549 ЦК України та ч.1 ст. 230 ГК України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією, частина 7 ст.27 Закону України “Про електроенергетику” вказує на те, що санкції, передбачені ч. 8 ст. 24, ч.3,4,5 ст.26 та ч.3 цієї статті, застосовуються у порядку, встановленому КМ України. Пунктом 11 Постанови КМ України № 441 від 24.03.1999 р., в редакції 26.12.2003 р., встановлено, що за підсумками місяця гранична величина споживання енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Таким чином, двократна вартість різниці фактично спожитої та скорегованої договірної величини електроенергії не охоплюється (не відповідає) самим визначення таких понять, як штраф та пеня. Вона має іншу правову природу обчислення та наступного нарахування. Крім того, передбачена іншими законами та нормативними актами.

Отже, з викладеного вбачається, що ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено спеціальний різновид відповідальності для суб'єктів електроенергетики і цей Закон не містить норм, які надавали б суду право зменшувати розмір відповідальності за перевищення договірних величин електроспоживання, тому місцевий господарський суд стягуючи з відповідача вказану санкцію, безпідставно зменшив її до 5000 грн.

Відповідно до п. 2.2.5 договору споживач зобов’язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Однак, відповідач не своєчасно і не в повному обсязі оплачував перетоки реактивної електроенергії, у зв’язку з чим в вересні 2007р. у відповідача виникла заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 4565,54 грн., яка відповідно із умовами договору та вимогами ст.525,526 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

Як вбачається із наданих позивачем відповідно до ст.38,101 ГПК України додаткових доказів та наявних матеріалів справи відповідач несвоєчасно розраховувався за спожиту електричну енергію.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 4.2.1 договору, за невиконання договірних зобов’язань по оплаті платежів відповідно до умов пунктів 2.2.4-2.2.5 та розділу 7 договору споживач зобов’язаний сплачувати постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції є правомірними. В судовому засіданні апеляційного господарського суду позивач надав уточнений розрахунок пені, 3% річних та збитків від інфляції, оскільки в суді 1 інстанції вони розраховувалися із врахуванням сальдо на початок спірного періоду по цим вимогам. Згідно із уточненим розрахунком позивача збитки від інфляції склали 46448,66 грн., 3% річних -14590,48 грн., пеня –2036,87 грн. З вказаним розрахунком в судовому засіданні погодився і представник відповідача.

Таким чином, з відповідача слід стягнути 46448,66 грн. збитків від інфляції, та 3% річних у сумі 14590,48 грн. При цьому судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції обґрунтовано зменшив суму пені, яка підлягала стягненню, до 1000 грн., оскільки таке право йому надано у відповідності із вимогами п.3 ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України.

За таких обставин апеляційна скарга ВАТ „ЕК Одесаобленерго” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. слід змінити, збільшивши суму, стягнуту за перевищення договірної величини електроспоживання до 89440,64 грн., та зменшивши стягнути суми в частині збитків від інфляції до 46488,66 грн., 3% річних до 14590,48 грн.

Крім того, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК Одесаобленерго” і сплачених відповідачем в ході розгляду спору по суті 132 042,25 грн. за спожиту активну електроенергію, судова колегія згідно із ст.49 ГПК України вважає за необхідне змінити оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції в частині стягнення судових витрат, зменшивши стягнуте держмито до 2880,88 грн., а витрати на ІТЗ судового процесу до 116,24 грн.

Витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відповідно із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу ВАТ „ЕК Одесаобленерго” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства (Одеська обл., с.Маяки, вул. Рогачова, 83, код 05387185) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603730103777 в філії Одеського облуправління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 328845, код 00131713) 89440 грн. 64 коп. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії;

Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства (Одеська обл., с.Маяки, вул. Рогачова, 83, код 05387185) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, поточний рахунок № 26000005010040 у Одеській філії ВАТ “Перший Інвестиційний Банк”, МФО 388476, код 00131713) 4565 грн. 54 коп. за перетоки реактивної електроенергії, 3% річних у сумі 14590 грн. 48 коп., 1000 грн. пені, 46448 грн. 66 коп. збитків від інфляції, 2880 грн. 88 коп. держмита, 116 грн.24 коп. за ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати”

2.Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства (Одеська обл., с.Маяки, вул. Рогачова, 83, код 05387185) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, код 00131713) витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 447 грн. 20 коп.

3.Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк