Ухвала суду № 135595030, 06.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/2382/26

ун. № 759/6885/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080003077 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.03.2026 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080003077 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Клопотання прокурора мотивоване тим, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 2024 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, здійснив підробку офіційних документів з метою подальшого їх використання у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що підставою для виключення майора запасу ОСОБА_6 з військового обліку за пунктом 14-а (психіатрія) було вказано начебто перенесену у 2020 році черепно-мозкову травму, операційне втручання на оці через погіршення зору, а також низку наслідків: дисфункцію головного мозку, зміну особистості, виражені емоційні порушення, перепади настрою, погану пам?ять; відомості були зафіксовані у медичних документах та оформлені відповідними довідками, на підставі рішення ВЛК при Святошинському ТЦК, згідно зі свідоцтвом про хворобу № 29/23912 від 25.11.2024 (ГВКГ) про визнання його непридатним до військової служби.

За наявними даними, ОСОБА_5 протягом кількох місяців перебував на лікуванні та обстеженні в КНІ «Психіатрія», де отримав відповідний медичний висновок. Останній діючи умисно, використовуючи власні зв`язки та фінансові ресурси, вжив активних заходів з метою ухилення від проходження військової служби. З цією метою він, безпосередньо або через посередників, ініціював та організував надання неправомірної вигоди посадовим особам медичного закладу та членам ВЛК, що приймали рішення про його придатність до військової служби.

У результаті, ОСОБА_7 сприяв оформленню завідомо недостовірних медичних довідок, що нібито підтверджують психічний розлад і наслідки черепно-мозкової травми, а також подавав ці документи до ВЛК для офіційного оформлення виключення з обліку. Посадові особи КНП «Психіатрія» та члени військово-лікарської комісії, отримавши неправомірну вигоду або перебуваючи під впливом особистих зв?язків ОСОБА_6 , оформили довідки та висновки, що не відповідають фактичним обставинам.

Так, під час проведення досудового розслідування було вилучено оригінали документів, які перебували у розпорядженні КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: всієї наявної медичної та військово-облікової документації відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вилученої медичної документації встановлено, що будь-які відомості про черепно-мозкову травму, яку начебто отримував ОСОБА_5 у 2020 році відсутні, разом із тим встановлено, що другий аркуш першого примірника свідоцтва про хворобу № 29/23912 від 25.11.2024, який знаходився в особовій справі ОСОБА_5 містить відомості стосовно третьої особи, у другому примірнику свідоцтва про хворобу № 29/23912 другий аркуш відсутній.

Окрім цього, у вилучених медичних картах наявні підписи ОСОБА_6 , які візуально мають відмінності та станом на теперішній час орган досудового розслідування має всі підстави вважати, що вказані підписи були проставлені невстановленими особами в ході реалізації злочинного умислу спрямованого на підробку документів.

Також встановлено, що за матеріалами медичної документації у ОСОБА_6 встановлено діагноз: «F07.8 органічна дисфункція головного мозку зі стійкими органічними змінами» згідно свідоцтва про хворобу №29/23912, ОСОБА_8 забороняється керувати транспортним засобом. Відповідно до відомостей з БД «Армор», стосовно ОСОБА_6 , 23.06.2025 складена постанова №EHA/5049476 за ч.1 ст.122 (Перевищення водіями т. з. встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПД). Також, 20.11.2025 складена постанова №EHA/6190516 за ч.1 ст.122 (Перевищення водіями т. з. встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПД). Обидва правопорушення ОСОБА_7 вчинив будучи водієм транспортного засобу «BMW X7 XDRIVE 40I», державний номер НОМЕР_1 .

Згідно протоколу №2026-0218-0830 ЦВЛК ЗСУ встановлено, що медична документація відносно військовозобов`язаного ОСОБА_5 містить недійсні документи щодо стану здоров`я останнього.

Враховуючи, що постанова ВЛК щодо ОСОБА_5 була прийнята на підставі недійсних документів, рішення у формулюванні стану здоров`я військовозобов`язаного ОСОБА_5 "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" ЦВЛК ЗСУ 18.02.2026 було скасовано.

Так, 18.03.2026, в ході проведення обшуку, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено:

- медичну документацію на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: 10 (десять) рентген знімків, консультативні висновки та лікарські заключення на 45 аркушів, один компакт диск «МРТ» на ім`я ОСОБА_9 (2 шт.), два флеш носії із «МРТ» спецпакет QHX 0138994 документи із зразками підписів, почерку ОСОБА_5 на 66 аркушів спецпакет QHY 0138995;

- документи, які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112», а також іншу інформацію із проросійською інформацією на 129 аркушах спецпакет QHY 0138996;

- флеш-носій «SAMSUNG», «EXTREME», «KINGSTON», «DETO», модем «REZIZON», накопичувач «DETA STATION», одинадцять компакт-дисків, технічний пристрій «Яндекс Такси», сім-карту НОМЕР_2 , сім-карту «lifecell», НОМЕР_3 , спецпакет PSP 2207823;

- військовий квиток № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 спецпакет PSP 2207826;

- сім (7) мобільних телефонів марки «SAMSUNG», один (1) мобільний телефон «NOKIA», один (1) планшет марки «Surface», один (1) мобільний телефон марки «Iphone» синього кольору спецпакет PSP 2207824 (один із телефонів марки «SAMSUNG» IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 );

- грошові кошти у сумі 8600 (вісім тисяч шістсот) доларів США, 2200 (дві тисячі двісті) доларів США, 75 (сімдесят п`ять) доларів США, 10500 (десять тисяч п`ятсот) доларів США, 10000 (десять тисяч) доларів США, 10000 (десять тисяч) доларів США, 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) Євро, 100000 (сто тисяч) гривень, 100000 (сто тисяч) гривень, 100000 (сто тисяч) гривень, 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень спецпакет PSP 2202825;

- предмет, схожий на гранату із маркуванням «ПІРО-5» спецпакет PSP 2202825;

- рушницю чорного кольору «ESCORT» № 528965 із набоями поліетиленові пакети синього кольору, які належним чином опечатані.

Усі вилучені речі були поміщені до спецпакетів, які в свою чергу було належним чином запаковано та опечатано, що засвідчено підписами понятих.

18.03.2026 вищевказане вилучене майно постановою ст.слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з клопотанням прокурора, з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їхнього приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати або знищення, існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Крім того, у ході судового розгляду прокурором долучено низку документів, зокрема повідомлення про виявлення кримінального правопорушення за ст. 209 КК України від 23.03.2026, відомості про яке внесені до ЄРДР №42026102080000026 від 25.03.2026, а також постанову від 25.03.2026 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань за № 12025100080003077 від 15.10.2025 та №42026102080000026 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, в одне провадження.

Представник власника вилученого майна адвокат ОСОБА_4 частково заперечував щодо клопотання прокурора про арешт майна, надавши письмові заперечення з додатками.

Свої заперечення представник власника майна мотивував тим, що грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку у ОСОБА_5 , отримані останнім у законний спосіб, що підтверджується відповідними довідками, в тому числі відомостями з Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_5 за 2025 рік та квитанції про її прийняття податковою інспекцією від 27.01.2026. Відповідно до розділу IV рядок 06 вказаної декларації обсяг доходу за звітний (податковий) період склав 3 094 710 (три мільйони дев`яносто чотири тисячі сімсот десять) гривень 08 коп., які є його особистими заощадженнями.

Крім того, у ході судового розгляду адвокат зазначив, що вилучена під час обшуку мисливська зброя (рушниця) «Hatsan Escort (pump-action)» із набоями набута ОСОБА_5 на законних підставах, про що свідчить дозвіл на зброю серії та номеру НОМЕР_7 , калібр 12/76, роздруківка якого знаходиться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 40-41). Відповідно, як зазначає представник власника майна, вказана зброя зберігалася у ОСОБА_5 на законних підставах, вона та набої до неї не є вилученими з обігу.

Що стосується військового квитка № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 , то, як зазначає адвокат ОСОБА_4 , вказаний квиток необхідний ОСОБА_5 , щоб мати при собі на виконання вимог ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», більше того, як вважає адвокат ОСОБА_4 , наразі підробка медичної документації не доведена.

Також адвокат ОСОБА_4 категорично заперечував щодо накладення арешту на мобільний телефон дружини ОСОБА_5 ОСОБА_11 «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 . Вказаний телефон не містить жодних відомостей щодо справ ОСОБА_5 , оскільки використовується його дружиною, виключно, в її особистих цілях. Під час проведення обшуку особам, які його проводили, було заявлено клопотання про можливість здійснити доступ до вказаного телефону із наданням паролю для розблокування для того, щоб впевнитися у відсутності відомостей, що можуть мати інтерес для слідства. Однак, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. В матеріалах клопотання відсутні дані, які б свідчили про те, що зазначений мобільний телефон відповідає критеріям, встановленими ст. 98 КПК України.

Щодо накладення арешту на інше майно представник власника майна не заперечував та зазначив, що сторона обвинувачення має проаналізувати інформацію, що міститься на вказаних предметах та впевнитися в її законності та справжності, зокрема і медичної документації.

Заслухавши клопотання прокурора, доводи представника власника майна, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080003077 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

24.03.2026 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене у ході обшуку 18.03.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- медичну документацію на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: 10 (десять) рентген знімків, консультативні висновки та лікарські заключення на 45 аркушів, один компакт диск «МРТ» на ім`я ОСОБА_9 (2 шт.), два флеш носії із «МРТ» спецпакет QHX 0138994 документи із зразками підписів, почерку ОСОБА_5 на 66 аркушів спецпакет QHY 0138995;

- документи, які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112», а також іншу інформацію із проросійською інформацією на 129 аркушах спецпакет QHY 0138996;

- флеш-носій «SAMSUNG», «EXTREME», «KINGSTON», «DETO», модем «REZIZON», накопичувач «DETA STATION», одинадцять компакт-дисків, технічний пристрій «Яндекс Такси», сім-карту НОМЕР_2 , сім-карту «lifecell», НОМЕР_3 , спецпакет PSP 2207823;

- військовий квиток № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 спецпакет PSP 2207826;

- сім (7) мобільних телефонів марки «SAMSUNG», один (1) мобільний телефон «NOKIA», один (1) планшет марки «Surface», один (1) мобільний телефон марки «Iphone» синього кольору спецпакет PSP 2207824 (один із телефонів марки «SAMSUNG» IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 );

- грошові кошти у сумі 8600 (вісім тисяч шістсот) доларів США, 2200 (дві тисячі двісті) доларів США, 75 (сімдесят п`ять) доларів США, 10500 (десять тисяч п`ятсот) доларів США, 10000 (десять тисяч) доларів США, 10000 (десять тисяч) доларів США, 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) Євро, 100000 (сто тисяч) гривень, 100000 (сто тисяч) гривень, 100000 (сто тисяч) гривень, 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень спецпакет PSP 2202825;

- предмет, схожий на гранату із маркуванням «ПІРО-5» спецпакет PSP 2202825;

- рушницю чорного кольору «ESCORT» № 528965 із набоями поліетиленові пакети синього кольору, які належним чином опечатані.

Постановою слідчого від 18.03.2026 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100080003077 від 15.10.2025.

У ході судового розгляду прокурором долучено низку документів, зокрема повідомлення про виявлення кримінального правопорушення за ст. 209 КК України від 23.03.2026, відомості про яке внесені до ЄРДР №42026102080000026 від 25.03.2026, а також постанову від 25.03.2026 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань за № 12025100080003077 від 15.10.2025 та №42026102080000026 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, в одне провадження.

Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя, дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, зокрема і постанову ст.слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 18.03.2026 (т. 1 а.с. 58-60) та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження, та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що медична документація на ім`я ОСОБА_5 ; документи зі зразками підписів та почерку ОСОБА_5 ; документи, які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112»; флеш-носій, модем, накопичувач, компакт-диски, технічний пристрій «Яндекс Такси»; сім-карта НОМЕР_2 , сім-карта «lifecell», НОМЕР_3 ; 6 (шість) мобільних телефонів марки «SAMSUNG», 1 (один) мобільний телефон марки «NOKIA», 1 (один) планшет марки «Surface», 1 (один) мобільний телефон марки «IPHONE» синього кольору; предмет схожий на гранату із маркуванням «ПІРО-5» можуть відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а, отже, мають правовий статус речових доказів та з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного майна.

В той же час, з клопотання прокурора про арешт майна та долучених до нього додатків, зокрема і постанови слідчого про визнання речовими доказами, а також з долучених письмових заперечень адвоката ОСОБА_4 , не встановлено, що як грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , так і військовий квиток, мобільний телефон «SAMSUNG» IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 та рушниця мають правовий статус речових доказів, зокрема набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вбачається з протоколу обшуку від 18.03.2026, а саме з долучених до протоколу зауважень адвоката ОСОБА_12 , останній вказував про безпідставність вилучення грошових коштів, оскільки дозвіл на їх відшукання слідчим суддею не надавався, а також безпідставність вилучення мобільного телефону, який перебував у користуванні членів сім`ї особи, в якої проводився обшук, а саме у його дружини ОСОБА_11 , оскільки слідчий відмовив у добровільному доступі до телефону для його включення та можливості залишити у власності дружини ОСОБА_5 (т 1 а.с.57).

Відповідно до ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 26.02.2026 у справі ун. № 759/4671/26 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а також прибудинкової території з метою відшукання та вилучення документів з ознаками підробки, у тому числі електронних, листування, особистих повідомлень, які містять інформацію щодо протиправної діяльності, носіїв інформації ПЕОМ, ноутбуків, мобільних телефонів, планшетів, жорстких дисків, флеш-карток, карт-пам`яті, іншої комп`ютерної техніки, програмно-апаратного обладнання та магнітних носіїв інформації, на яких міститься інформація щодо виготовлення підроблених документів, а також документів, штампів, печаток, засобів зв`язку, сім-карток, медичної документації (т. 1 а.с. 48-50).

Тобто, вказаною ухвалою слідчого судді не надавався дозвіл слідчому на відшукання та вилучення грошових коштів, військового квитка та рушниці.

Вказане майно в розумінні ст. 167 КПК України є тимчасово вилученим майном .

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

З матеріалів, долучених представником власника майна, вбачається, що ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем. На підтвердження належності вищезазначених грошових коштів, представником власника майна надано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_5 , виписок з банківських рахунків ОСОБА_5 про зняття з рахунків готівкових коштів, відповідно до яких, обсяг доходів ФОП ОСОБА_5 за 2025 рік склав 3 094 710 (три мільйони дев`яносто чотири тисячі сімсот десять) гривень 08 коп., що свідчить про постійний дохід від підприємницької діяльності (т. 1 а.с. 94-98).

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не слідує із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Матеріали клопотання прокурора про накладення арешту на майно не містять доказів, які б свідчили, що грошові кошти, вилучені у ОСОБА_5 , який є фізичною особою-підприємцем, можуть бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

В самому ж клопотанні про накладення арешту не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання вилучених грошових коштів в якості речових доказів.

Внесення 25.03.2026, тобто після подання до суду прокурором клопотання про арешт майна, за матеріалами правоохоронних органів до ЄРДР відомостей щодо факту легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «СПЕЦБАЙТ» (ЄДРПОУ 38050241) та ТОВ «АЙЕСЕМ» (ЄДРПОУ 39579983), однак без долучення доказів вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, не свідчить, що вилучені грошові кошти, згідно приписів ч. 2 ст. 167 КПК України, є предметом, знаряддям, засобом вчинення чи одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

Більше того, у кримінальному провадженні № 12025100080003077 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, яке у подальшому, згідно долучених у судовому засіданні прокурором матеріалів, а саме постановою прокурора Святошинської окружної прокуратури від 25.03.2026 об`єднано з матеріалами кримінального провадження за № 42026102080000026 від 25.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 про підозру не повідомлялось.

Що стосується клопотання прокурора в частині накладення арешту на військовий квиток № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 , який також був вилучений 18.03.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зважаючи на те, що станом на даний час на території України продовжує діяти воєнний стан та загальна мобілізація, а також на вимоги закону щодо зобов`язання громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ, у слідчого судді відсутні правові підстави для арешту військового квитка № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 . Більше того, судових рішень, якими б було визнано вказаний документ недійсним чи підробленим матеріали клопотання не містять.

Також у слідчого судді відсутні правові підстави для накладення арешту на мисливську зброю (рушницю) «Hatsan Escort (pump-action)» із набоями, яку було вилучено під час обшуку, оскільки вона набута ОСОБА_5 на законних підставах, інформація про неї міститься в Реєстрі зареєстрованої зброї. Як вбачається з виписки з Реєстру зареєстрованої зброї, зброя мисливська (рушниця) «Hatsan Escort (pump-action)» зареєстрована за ОСОБА_5 , дозвіл на вказану зброю серії та номеру НОМЕР_7 , калібр 12/76, термін дії вказаного дозволу до 19.08.2026 (т. 1 а.с. 40-41). Даних про те, що вказана зброя на даний час не зареєстрована або ж вказаний дозвіл на зброю скасовано або ж вказана зброя та набої до неї вилучені з обігу матеріали справи не містять.

Також слідчий суддя вважає слушними доводи адвоката ОСОБА_4 щодо відсутності підстав для накладення арешту на мобільний телефон «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як зазначено вище, згідно долучених до протоколу обшуку від 18.03.2026 зауважень адвоката ОСОБА_12 , останній вказував про безпідставність вилучення мобільного телефону, який перебував у користуванні членів сім`ї особи, в якої проводився обшук, а саме у його дружини ОСОБА_11 . Під час проведення обшуку було заявлено клопотання про можливість здійснити доступ до вказаного телефону із наданням паролю для розблокування, однак у задоволенні вказаного клопотання слідчим було відмовлено.

Даних про те, що мобільний телефон «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 містить відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень в межах даного кримінального провадження, матеріали клопотання прокурора не містять, а також прокурором не зазначено і у ході судового розгляду.

Більше того, процесуальних документів щодо призначення та проведення експертних досліджень вказаного мобільного телефону, як того вимагає ч. 2 ст. 168 КПК України матеріали клопотання не містять та у судовому засіданні прокурором не долучено.

З урахуванням викладеного, у слідчого судді відсутні відомості вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, жодних доказів, що вказане майно є безпосередньо предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення чи могло бути набуте кримінально-протиправним шляхом, прокурором не надано, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна в цій частині.

Відповідно до ч.3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні за № 12025100080003077 від 15.10.2025.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збереження речових доказів, із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном, а саме:

- медичну документацію на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 10 (десять) рентген-знімків, консультативні висновки та лікарські заключення на 45 аркушах, один компакт-диск «МРТ» на ім`я ОСОБА_9 (2 шт.), два флеш-носії із «МРТ»;

- документи із зразками підписів та почерку ОСОБА_5 на 66 аркушах;

- документи, які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112», а також іншу інформацію із проросійською інформацією на 129 аркушах;

- флеш-носій «SAMSUNG», «EXTREME», «KINGSTON», «DETO», модем «REZIZON», накопичувач «DETA STATION», одинадцять компакт-дисків, технічний пристрій «Яндекс Такси»;

- сім-карту НОМЕР_2 , сім-карту «lifecell», НОМЕР_3 ;

- 6 (шість) мобільних телефонів марки «SAMSUNG», 1 (один) мобільний телефон марки «NOKIA», 1 (один) планшет марки «Surface», 1 (один) мобільний телефон марки «IPHONE» синього кольору;

- предмет схожий на гранату із маркуванням «ПІРО-5».

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала виконується негайно, її оскарження не зупиняє виконання.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні за № 12025100080003077 від 15.10.2025.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1