Ухвала суду № 135594387, 27.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13824/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_3 про арешт майна

В С Т А Н О В И В :

10.03.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого ОСОБА_3 погоджене прокурором ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100060001405 від 01.08.2025.

Слідчий або прокурор у судове засідання не з`явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001405 від 01.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі залучених ним до протиправної діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення іноземців через державний кордон України у напрямку «в`їзд» з метою подальшої їх легалізації на території України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом організації та реалізації злочинної схеми.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 , будучи засновником ТОВ «Лігалакт» (код ЄДРПОУ - 44468746, зареєстровано за адресою: м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, вежа «А», ТРЦ «Guliver»), почав оформлювати громадянам іноземних держав фіктивне працевлаштування, шляхом реєстрації на них ТОВ, де останні будуть визначені як директори, після чого, на підставі запрошення від такої ТОВ іноземець отримує візу та можливість в`їзду в Україну та подальшої легалізації їх постійного перебування.

За оформлення пакету документів щодо оформлення працевлаштування на території України іноземцям шляхом реєстрації на них ТОВ, ОСОБА_5 просив грошову винагороду в розмірі від 2000 до 2500 доларів США за кожну особу. Вказаний пакет документів є підставою для перетину державного кордону України іноземцем та подальшої його легалізації на території України шляхом отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі волонтерства.

Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05.02.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці м. Горлівка, громадянці України, фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима (зі слів), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України - є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років із конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , з метою приховування злочинної діяльності, направленої на отримання незаконних доходів, здобутих внаслідок вчинення корисливих кримінальних правопорушень та у разі викриття такої злочинної діяльності, для унеможливлення подальшого застосування відносно неї заходів забезпечення кримінального провадження та кримінального покарання у вигляді конфіскації майна, вчинила ряд правочинів із відчуження нерухомості на користь близьких родичів, спрямованих на штучне відчуження активів та приховування фактичної належності майна.

Так, оперативним шляхом було встановлено, що автомобіль марки Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , належить ОСОБА_7 .

Слідчий зазанчає, що з метою унеможливлення відчуження майна, задля забезпечення санкції статті у вигляді конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на належне підозрюваному майно.

Крім того, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, слідчий вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.

Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У даному випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, віджувати, користуватись та видозмінювати майно.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, підставою - збереження речового доказу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, у зв`язку з метою забезпечення збереження вказаного майна, ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що перелік майна ОСОБА_7 , може вдатися до приховування майна шляхом перереєстрації задля уникнення наслідків у вигляді конфіскації майна як додаткового покарання за вчинення ймовірного злочину.

Слідчий суддя не наводить зміст доказів, обґрунтованість підозри, оскільки вони становлять таємницю досудового розслідування, згоду на розголошення якої не надано.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки автомобіль марки Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1