Рішення № 135593525, 09.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3498/26

провадження № 2/753/6894/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов зазначений позов.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 9990199 від 25.03.2023 у розмірі 11 850,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8 550,00 грн - заборгованість за відсотками; 300,00 грн - заборгованість за комісією.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9990199, за яким відповідачка отримала 3 000,00 грн строком на 100 днів. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти відповідачці. Відповідачка свої зобов`язання з повернення коштів та сплати відсотків не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

26.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ, за яким позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

Ухвалою від 02.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Оскільки відповідач відзив не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

25.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9990199. Цей договір підписано електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора U17380 у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з умовами кредитного договору відповідачці надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 100 днів (до 03.07.2023 року). Договором встановлено пільговий період тривалістю 10 днів (до 04.04.2023) з відсотковою ставкою 1,50% на день та поточний період тривалістю 90 днів (до 03.07.2023 року) з відсотковою ставкою 3,00% на день.

За умовами договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 300,00 грн (10 відсотків від суми кредиту).

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав та перерахував вказану суму позичальнику на банківську картку, що підтверджується платіжним дорученням № 96569288 від 25.03.2023 та відповіддю АТ «Універсал банк» від 29.03.2026, яка надана суду на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2026.

Відповідачка не повернула суму кредиту у строк, не сплатила проценти та комісію у визначеному розмірі. Згідно з наданим позивачем розрахунком, загальна заборгованість відповідачки становить 11 850,00 грн, яка складається з: 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 8 550,00 грн заборгованості за відсотками (з яких 450,00 грн за пільговий період та 8 100,00 грн за поточний період); 300,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Суд зазначає, що оскільки строк кредитування за цим договором закінчився 03.07.2023 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, встановлені ним імперативні обмеження максимальної процентної ставки до спірних правовідносин не застосовуються. Нарахування процентів було здійснено первісним кредитором правомірно, виключно в межах погодженого строку кредитування за ставками, прямо визначеними договором.

Позивач довів порушення відповідачкою умов кредитного договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії. Відповідачка не надала суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої кредитної заборгованості. Керуючись принципом змагальності, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у повному обсязі.

Щодо переходу права вимоги суд встановив, що 26.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідачки. Презумпція чинності договору відступлення не спростована, тому позивач належним чином набув статусу нового кредитора та наділений повноваженнями вимагати від відповідачки виконання грошового зобов`язання.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Наданими суду доказами (в копіях): - договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; - актом прийому-передачі наданих послуг від 12.11.2025; - етальним описом наданих послуг до акту від 12.11.2025 доведено, що послуги з професійної правничої допомоги на суму у розмірі 8 000,00 грн Позивачу надавав адвокат Усенко М.І.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, оцінивши докази, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, витрати у розмірі 8 000,00 грн не є співмірними із складністю справи, є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв`язку з чим вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи повне задоволення позовних вимог, незначну складність справи, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 4 000,00 грн.

Отже, розподілу підлягають витрати у розмірі 4 000,00 грн (які охоплюють усну консультацію з клієнтом, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позову, подання заяви до суду від імені клієнта), які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі. У стягненні 4 000,00 грн, суд відмовляє, оскільки витрати у цьому розмірі є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі.

Керуючись нормами ст. 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 9990199 від 25.03.2023 року в розмірі 11 850,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, разом - 18 272,40 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» , ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова