Ухвала суду № 135592839, 10.04.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1463/25

Провадження №2/743/137/26

УХВАЛА

10 квітня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.04.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір №2216396 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7000 гривень. ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.

14.06.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу № 14/06/21. Згідно вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості становить 22950 гривень, а саме: 7000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2100 гривень заборгованість за сумою відсотків, 13850 гривень заборгованість за пенею.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06.11.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.01.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14.01.2026 витребувано від АТ «Універсал банк» інформацію щодо: належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картки банку (рахунку) № НОМЕР_1 ; надходження на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 7000 гривень за період з 15.04.2024 по 17.04.2024. У справі оголошено перерву до 24.02.2026.

15.01.2026 від відповідача надійшли пояснення у справі, в яких відповідач зазначає, що визнає наявність заборгованості у розмірі 7000 гривень, однак з огляду на свій матеріальний стан просить суд застосувати положення статті 435 ЦПК України та надати розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців із щомісячною сплатою по 600 гривень.

Відповідач обґрунтовує своє клопотання тим, що запропонований порядок виконання рішення є реальним і таким, що дозволить повністю виконати зобов`язання без порушення права на належний життєвий рівень та можливість отримання необхідного лікування.

Крім того, відповідач зазначає, що офіційно працевлаштована у Чернігівському відділі державної виконавчої служби, а її щомісячний дохід становить близько 11500 гривень. Водночас відповідач має статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), що суттєво впливає на її фінансове становище.

Зокрема, обов`язкові щомісячні витрати відповідача включають: оренду житла у розмірі 4000 гривень, оплату комунальних послуг у розмірі від 1000 до 3000 гривень, а також витрати на лікування та транспорт. У сукупності зазначені витрати становлять значну частину доходу відповідача, що унеможливлює одноразове погашення заборгованості.

З огляду на викладене, відповідач просить суд врахувати її майновий стан, соціальний статус та обставини, що мають істотне значення, і надати розстрочку виконання рішення суду на запропонованих умовах.

30.01.2026 від АТ «Універсал банк» надійшла інформація, що була витребувана судом.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2026.

23.03.2026 від відповідача надійшли пояснення у справі в яких вона зазначає, що її позиція залишається незмінною та відповідає раніше поданому поясненню.

Також відповідач просить суд розглянути справу без її участі, за наявними у справі матеріалами.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

15.04.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 2216396. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором 6G36Az.

Відповідно до пунктів 2, 2.1, 2.2, договору сума позики складає 7000 гривень, строк кредитування 30 днів, дата повернення позики 15.05.2024, денна процентна ставка/день 1%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70 %, пеня 2,70 %.

14.06.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу № 14/06/21.

13.06.2022 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21, відповідно до якої, договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.

Згідно з вищезазначеним договором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників № 31 від 25.09.2024 загальна сума заборгованості за кредитним договором №2216396 становить 22950 гривень.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до пункту 6 частини 1 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що узгоджується із статтями 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання вимог частини 1 статті 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з частиною 1 статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частиною 1 статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 № 6-979цс15.

Таким чином позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до копії розрахунку відповідачу нарахована заборгованість у розмірі 14000 гривень по пені з частковою сплатою в розмірі 150 гривень. Відповідно позивач просить стягнути з відповідача суму за нарахованою пенею в розмірі 13850. Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також пункту 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) вказав, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Приписами частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та долучених доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, судової практики Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7000 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 2100 гривень, які підлягають задоволенню.

Також суд враховує часткову сплату боргу відповідачем в розмірі 150 гривень. Відповідно загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 8950 гривень.

Щодо надання розстрочки виконання рішення суд зазначає таке.

Відповідач є офіційно працевлаштованою особою та має стабільний щомісячний дохід, що свідчить про наявність у неї реальної можливості виконати рішення суду. Суд бере до уваги й те, що заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, а тому надання розстрочки без достатніх правових підстав призвело б до безпідставного порушення прав позивача як кредитора. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 435 ЦПК України та надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1180,86 гривень.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором

№ 2216396 від 15.04.2024 в розмірі 8950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) гривень 86 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.04.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ