Рішення № 135592671, 10.04.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2614/25

Провадження № 2/750/87/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання заповіту дійсним,

в с т а н о в и в :

у лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 , в якому просить визнати дійсним заповіт, складений в м. Чернігові 10.03.2022 ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації, місті Самарі, яка мешкала в АДРЕСА_1 , засвідчений її підписом, за яким вона при свідках заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося - ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що заповіт було вчинено у простій письмовій формі, особисто підписаний заповідачкою, її волевиявлення було добровільним. Проте, здійснити нотаріальне посвідчення цього правочину сторони не змогли, оскільки на території м. Чернігова у цей період йшли активні бойові дії, нотаріальні контори не працювали, тобто через форс-мажорні обставини. ОСОБА_5 померла у м. Чернігові ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після зупинення бойових дій на території м. Чернігова ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, пред`явивши заповіт. За її заявою приватним нотаріусом Музикою Л.І. було заведено спадкову справу та запропоновано встановити дійсність заповіту в судовому порядку, так як він не посвідчений нотаріально. Позивач бажає отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіній Т.В.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання заповіту дійсним повернуто позивачу.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 10 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позов.

Представник Чернігівської міської ради надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у даному випадку має місце нікчемність заповіту від 10.03.2022, враховуючи порушення вимог щодо його посвідчення нотаріусом або іншою особою з числа визначених Цивільним кодексом України. 10 березня 2022 року державні та приватні нотаріуси Чернігівської області мали змогу здійснювати свою професійну діяльність у порядку, визначеному постановою Кабміну України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), а також чинним законодавством жодним чином не було визначено, що на період дії воєнного стану заповіти можуть не посвідчуватися нотаріусом або іншими уповноваженими особами а укладатися у простій письмовій формі. Крім того, оскільки заповіт ніким не посвідчувався, відповідно і ніким не встановлювалася особа заповідача, не перевірялася її цивільна дієздатність та не роз`яснювалися правові наслідки складання такого заповіту. Другий примірник заповіту не було передано до державного нотаріального архіву за місцем проживання заповідача у той самий день тощо. Також у тексті заповіту не зазначені відомості про особи свідків, на підставі яких було встановлено їх особи (дата народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа). Посилання позивача про наявність «форс-мажорних» обставин та лист Торгово-промислової палати є безпідставними, оскільки стосуються безпосередньо виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими та іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дію яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу. Крім того, після смерті ОСОБА_5 є інший можливий спадкоємець - її рідна сестра ОСОБА_6 , на яку померла ІНФОРМАЦІЯ_3 склала заповіт, який внесений до Спадкового реєстру та є чинним.

Також у відзиві зазначено, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 вже зверталася до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом про визнання заповіту дійсним. Відповідачем у справі була ОСОБА_4 , натомість Чернігівська міська рада як сторона до участі у справі залучена не була. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2023 року у справі № 750/4986/22 позов було задоволено та визнано дійсним заповіт, складений в місті Чернігові 10.03.2022 ОСОБА_5 , за яким все належне майно вона заповіла ОСОБА_1 . Проте, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки зазначений заповіт не було внесено до Спадкового реєстру. У зв`язку із вказаною відмовою нотаріуса позивачем було подано нову позовну заяву до Деснянського районного суду м. Чернігова про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, відповідачем у справі визначено Чернігівську міську раду (справа № 750/14767/23). 16 жовтня 2023 року, отримавши ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2023 року про відкриття провадження у цивільній справі № 750/14767/23, Чернігівська міська рада дізналася про обставини справи № 750/4986/22 та оскаржила рішення у даній справі до суду апеляційної інстанції. Установивши, що ОСОБА_1 пред`явила позов про визнання заповіту дійсним до неналежного відповідача, так як належним відповідачем є Чернігівська міська рада, на території якої знаходиться спадкове майно, постановою Чернігівського апеляційного суду від 16.01.2024 у справі № 750/4986/22 апеляційну скаргу Чернігівської міської ради задоволено, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2023 року скасовано.

У лютому 2024 року позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради про визнання заповіту дійсним, третя особа ОСОБА_4 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання заповіту дійсним відмовлено, оскільки ОСОБА_4 , на користь якої спадкодавцем був складений заповіт, звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, але в цій справі не була залучена в якості відповідача. Враховуючи викладене, позивач повторно звернулася до суду із позовом про визнання заповіту дійсним, але вже до обох відповідачів Чернігівської міської ради та ОСОБА_4 .

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_7 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкуловій І.П.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова 08 вересня 2025 року справу прийнято то розгляду судді Рахманкуловій І.П. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Представник Чернігівської міської ради у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.04.2022 (а.с. 111).

На момент смерті ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 112).

08 липня 2022 року за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 23/2022 (у Спадковому реєстрі № 69454424) щодо майна після смерті ОСОБА_5 (а.с. 114).

Згідно довідки КП «Деснянське» від 11.09.2025, ОСОБА_5 була зареєстрована на проживала у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , інших осіб в цій квартирі зареєстровано не було (а.с.112)

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69420501 від 08.07.20224, за життя, а саме 23 липня 2003 року, громадянка ОСОБА_5 склала заповіт на випадок своєї смерті, вказаний заповіт посвідчений Першою чернігівською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером N 1-1381 (а.с. 115).

Із матеріалів спадкової справи, наданої на запит суду, убачається, що відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_5 все своє майно вона заповіла своїй сестрі - ОСОБА_4 (має російське громадянство, проживає на території російської федерації). Проте, остання із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась.

10 березня 2022 року ОСОБА_5 у простій письмовій формі склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом матиме право, у тому числі належну на праві приватної власності квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 (а.с. 110).

Зазначений заповіт не було посвідчено ані нотаріусом, ані будь-якою іншою посадовою, службовою особою, визначеною у статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, волевиявлення померлої було добровільним, спадкове розпорядження належним чином зафіксоване у вигляді рукописного заповіту, а також підписано свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Здійснити нотаріальне посвідчення цього правочину сторони не змогли, оскільки на території м. Чернігова у цей період йшли активні бойові дії, нотаріальні контори не працювали, тобто через форс-мажорні обставини.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суду пояснили, що ОСОБА_5 з власної волі вирішила скласти заповіт на користь ОСОБА_1 . Вона цілком розуміла зміст складеного заповіту та виразила у ньому свою волю без усілякого примусу. Також під час складання заповіту була присутня сестра спадкодавця ОСОБА_4 , ніхто заперечень не мав. Свідкам не відомо про існування заповіту, який раніше був складений на користь сестри спадкодавця ОСОБА_4 , адже про той заповіт ОСОБА_5 не згадувала. Свідки також повідомили, що станом на 10 березня 2022 року на території міста велися активні бойові дії, нотаріусів не було, а тому заповіт складено без нотаріального посвідчення, адже іншого виходу у спадкодавця не було і саме в такий спосіб вона виразила власну волю.

Торгово-промислова палата України у своєму листі, розміщеному на офіційному сайті, засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення указом президента № 64 військового стану з 05:30 ранку 24 лютого 2022 року, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної дії) (а.с. 116-117).

З листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.05.2023 № 18917/17032-10-23 убачається, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням на території України з 05:30 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Державним підприємством «Національні інформаційні системи», задля забезпечення цілісності інформації та недопущення несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах, що адмініструються ДП «НАІС», 24.02.2022 тимчасово було обмежено роботу Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в тому числі, Спадкового реєстру, що узгоджується з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану». За даними Спадкового реєстру 10.03.2022 будь-які дії нотаріусами Чернігівської області в зазначеному реєстрі не здійснювались. На період дії воєнного стану, порядок функціонування Реєстрів змінено, та здійснюється з урахуванням, в тому числі, положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану». Зокрема, пунктом 3 визначено, що посвідчення довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп`ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти. Визначений законодавством строк для внесення нотаріусом відомостей до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції, продовжується на підтверджений державним підприємством «Національні інформаційні системи» час їх неналежного функціонування (пункт 7 зазначеної постанови) (а.с. 118-119).

У липні 2022 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим було заведено спадкову справу. При цьому, оскільки заповіт не було посвідчено нотаріально, було рекомендовано звернутися до суду для встановлення дійсності заповіту.

Також, представник позивача у судовому засіданні зазначила, що спадкоємиця другої черги сестра померлої ОСОБА_4 приїжджала до сестри десь у січні 2022 року, оскільки остання хворіла, а виїхати змогла лише десь 12-13 квітня 2022 року. Про намір скласти у березні 2022 року заповіт на ім`я ОСОБА_1 третя особа знала і проти цього не заперечувала.

Разом з тим, 31.05.2024 ОСОБА_4 через свого представника, адвоката Чікову Т.А., звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2025 року у справі №750/7686/24, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 07.05.2025, у задоволенні позову ОСОБА_4 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Також судом встановлено, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 вже зверталася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила визнати дійсним заповіт, складений в м. Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_5 .

Матеріали справи №750/4986/22 оглянуті судом під час розгляду даної справи.

У матеріалах справи №750/4986/22 наявна заява ОСОБА_4 , яку вона скерувала до Деснянського районного суду м. Чернігова 23 вересня 2022 року, що посвідчена нотаріусом м. Самара за реєстровим № 63/115-ц/63-2022-4-556, в якій зазначила, що їй відомо про наявність справи за позовом ОСОБА_1 до неї про визнання заповіту, складеного 15 березня 2022 року її рідною сестрою ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , дійсним. Позовні вимоги ОСОБА_1 їй відомі. Вона, ОСОБА_4 підтверджує факти та обставини, викладені у позові. Позов визнає, проти його задоволення не заперечує (Справа №750/4986/22 а.с. 39).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2023 року у справі № 750/4986/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту дійсним. Визнано дійсним заповіт, складений у м. Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_5 , за яким усе належне майно вона заповіла ОСОБА_1 .

05 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Постановою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Музики Л.І. від 05 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до спадкової маси після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року скасовано рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2023 року за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту дійсним відмовлено.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просила визнати дійсним заповіт, складений в м. Чернігові 10 березня 2022 року ОСОБА_5 , за яким вона заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося ОСОБА_1 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2024 року у справі № 750/2093/24, яке набрало законної сили 12 липня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання заповіту дійсним з тих підстав, що до участі у справі не було залучено ОСОБА_4 , яка звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради та ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_5 .

Як встановлено при розгляді даної справи, окрім позивача, ніхто не подав в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

За поясненнями позивача та її представника, а також показами свідків підтверджено, що сестра спадкодавця ОСОБА_4 , перебувала на території України на день смерті ОСОБА_5 та до 12-13 квітня 2022 року, але заяви про прийняття спадщини не подала, незважаючи на те, що на її користь був складений заповіт ще у 2003 році. Позивач та свідки пояснювали такі дії ОСОБА_4 тим, що вона не заперечувала, щоб майно після смерті її сестри успадкувала саме ОСОБА_1 на підставі заповіту від 10.02.2022.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із частиною першою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт як остання воля особи стосується її розпоряджень на випадок смерті і тому покликаний вирішувати значущі для особи питання щодо призначення спадкоємців, позбавлення спадкоємців за законом права спадкування, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, встановлювати інші розпорядження, які відповідають заповіту та вимогам законодавства про спадкування.

При цьому право дієздатності фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 та стаття 1234 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На заповіт, який є правочином, поширюються загальні положення про правочини, якщо у Книзі шостій ЦК України немає відповідного правила. Водночас загальні правила про правочин, у тому числі про їх недійсність, можуть бути поширені на заповіт у тому випадку, коли це не суперечить суті заповіту та природі спадкування.

Аналіз норм Книги шостої ЦК України свідчить, що її нормами визначені вимоги до особи заповідача (стаття 1234 ЦК України), змісту заповіту (статті 1236-1240, 1246 ЦК України), загальні вимоги до форми заповіту (стаття 1247 ЦК України), порядку його посвідчення нотаріусом (статті 1248, 1249, 1253 ЦК України), для яких законодавцем визначені і наслідки їх порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним

Аналіз частини першої статті 1257 ЦК України у смисловому зв`язку з іншими нормами дає підстави вважати, що порушеннями вимог до форми і посвідчення заповіту є лише ті, які прямо зазначені у главі 85 ЦК України, її статтях 1247-1249, 1253 ЦК України.

Зі змісту цих статей можна констатувати, що законодавець висуває такі вимоги до форми заповіту: письмова з нотаріальним посвідченням.

Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Питання посвідчення заповітів в умовах воєнного стану врегульовано постановою Кабміну України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), який не було дотримано на час складання заповіту 10.03.2022. Чинним законодавством не передбачено винятків, що на період дії воєнного стану заповіти можуть не посвідчуватися нотаріусом або іншими уповноваженими особами, а укладатися у простій письмовій формі.

За таких обставин, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним в силу закону, а отже підстав для задоволення позову про визнання заповіту дійсним суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 158, 258, 259, 265, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 34339125, ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання заповіту дійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.04.2026.

Суддя