Ухвала суду № 135592586, 06.04.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1602/25

6/729/16/26

У Х В А Л А

06 квітня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

судді Кузюри В.О.

секретаря Ященко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.03.2026 року у справі № 729/1602/25,-

в с т а н о в и в :

19.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі № 729/1602/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою заяву ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що він на утриманні має тітку інваліда 2 групи , не має постійної роботи , за станом здоров"я йому потрібно проходити лікування , весь вільний час він присвячує догляду за хворою дружиною.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з"явилися , надали заяву про розгляд клопотання у їх відсутність.

Представник позивача ТОВ Споживчий центр" надіслав заперечення на клопотання (заяву), в якому просить у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення відмовити у повному обсязі, як таке, що не підтверджено належними доказами..

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.03.2026 року у справі № 729/1602/25 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" заборгованість в розмірі 25760 грн. 00 коп., та сплачений судовий збір за подання позову у розмірі грн. 40 коп. (а.с.61-64).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Як на підстави для розстрочення рішення суду, боржник посилається на те, що він не має роботи та достатньо коштів в зв"язку з тим, що на утриманні має тітку інваліда , хвору дружину та сам має незадовільний стан здоров"я.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подана ОСОБА_1 заява не містить жодних доказів на обгрунтування підстав для розстрочки . Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жодними доказами не підтверджений, не надано доказу, що дана особа перебуває на утриманні заявника ( рішення суду щодо опіки чи піклування) , не надано доказів про відсутність регулярних доходів , а в разі їх наявності не надана довідка про їх розмір, не підтверджено , що сам заявник є особою хворою , а також не надано доказів , що має хвору дружину , яка потребує стороннього догляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суд у даній справі, обґрунтованих підстав для такого розстрочення не вбачає, у зв`язку із чим заява боржника задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд проводився без фіксування судового засідання технічними засобами.

Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.03.2026 року у справі № 729/1602/25 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О. Кузюра