Постанова № 135591442, 10.04.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/401/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.04.2026смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кривенко О.В., за участю секретаря Маташнюк О.В., прокурора Льовіна К.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Щасливка Вознесенського району Миколаївської області, громадянка України, депутат Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, проживаючої по АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ:

До Доманівського районного суду Миколаївської області від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Так згідно протоколу ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, а також суб`єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п. З ч. 1 ст. 28 Закону не вжила жодних заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та вчинила дію і прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме прийняла участь у голосуванні з питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ» керівником якого є її чоловік ОСОБА_2 , тобто близька особа та член сім`ї в розумінні ст. 1 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В ході збору доказів встановлено, що відповідно до рішення №1 від 03.12.2020 визнано повноваження новообраних депутатів Доманівської селищної ради до списку яких увійшла ОСОБА_1 .

Таким чином, факт набуття повноважень депутата Доманівської селищної ради ОСОБА_1 підтверджується рішенням №1 від 03.12.2020.

Відповідно до документів наданих Доманівською селищною радою вбачається, що 12.02.2025 на 45-й сесії селищної ради ОСОБА_1 взяла участь у голосуванні та проголосувала «ЗА» з питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ» керівником якого є її чоловік ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 17.12.1999 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином останній є близькою особою та членом сім`ї в розумінні ст. 1 Закону ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, з моменту написання ОСОБА_2 заяви про надання дозволу на викуп земельної ділянки у ОСОБА_1 виник потенційний конфлікт інтересів, оскільки вищевказаний приватний інтерес знаходиться в сфері, в якій остання виконує свої повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень відносно близької особи, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

ОСОБА_1 публічно повідомила про конфлікт інтересів (що відображено в протоколів) та в супереч ч. 1 ст. 59-1 Закону взяла участь у голосуванні з вказаного і проголосувала «ЗА», хоча її

голос не був вирішальним та не міг призвести до втрати повноважності ради, так як за рішення проголосовано - 17 - «ЗА» з 14 необхідних.

Таким чином, ОСОБА_1 взявши участь у голосуванні вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 будучи особою, на яку розповсюджуються обов`язки щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28 Закону, в робочий час, маючи дискреційні повноваження, 12.02.2025 року знаходячись в сесійній залі Доманівської селищної ради, знаючи що питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ» стосується її чоловіка, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п. З ч. 1 ст. 28 Закону, та скоїла адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 12.02.2025 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що не була обізнана з вказаною вимогою законодавства а та додала копію рішення від 22.12.2025 року селищної ради про скасування рішення від 22.02.2025 року.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши прокурора, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 9 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що закріплено у статті 10 КУпАП.

Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому, відповідно до примітки до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Положення статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» надає визначення: близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Вимогами частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага для себе чи близьких осіб. Тобто, навіть при наявності суперечності між приватними інтересами особами та її службовими повноваженнями, обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, а також суб`єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону не вжила жодних заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та вчинила дію і прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме прийняла участь у голосуванні з питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ» керівником якого є її чоловік ОСОБА_2 , тобто близька особа та член сім`ї в розумінні ст. 1 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

У зв`язку з чим, будучи депутатом 8-го скликання Доманівської селищної ради ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до п.п. «Б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, і на неї поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 17.12.1999 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином останній є близькою особою та членом сім`ї в розумінні ст. 1 Закону ОСОБА_1 .

В обставинах що склалися, при голосуванні за рішення №16 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ» керівником якого є її чоловік, ОСОБА_1 мала суперечність між приватним інтересом, що полягав у наданні права на отримання земельної ділянки близькою особою та членом сім`ї та службовими повноваженнями як депутата мати право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на сесіях рад та на засіданнях постійних комісій, що створює потенційний конфлікт інтересів.

24.12.2024 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Доманівської селищної ради про надання дозволу на викуп земельної ділянки в межах Доманівської селищної ради (Зеленоярський старостинський округ) площею 24,8972 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

В подальшому вказана заява та долучена технічна документація були винесені на розгляд комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, планування території, охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів архітектури та будівництва.

28.01.2025 на засіданні комісії під час розгляду вказано питання були присутні З її члени, одним з яких є ОСОБА_1 .

Так, за результатами розгляду вказаного питання всі члени комісії проголосували «ЗА» у зв`язку з чим вказане питання винесено на сесію та надано рекомендацію комісії надати дозвіл СФГ «ЮГ» в особі голови ОСОБА_2 на викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 чітко усвідомлювала, що питання про надання дозволу на викуп земельної ділянки її чоловіку буде винесено на розгляд сесії ради, та будучи в складі профільної комісії підтримала рекомендацію про надання такого дозволу під час голосування.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

12.02.2025 на 45-й сесії Доманівеької селищної ради розглядалося ряд земельних питань одним з яким було «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ».

Таким чином, ОСОБА_1 публічно повідомила про конфлікт інтересів (що відображено в протоколів) та в супереч ч. 1 ст. 59-1 Закону взяла участь у голосуванні з вказаного і проголосувала «ЗА», хоча її голос не був вирішальним та не міг призвести до втрати повноважності ради, так як за рішення проголосовано - 17 - «ЗА» з 14 необхідних.

Окрім того, відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2020 визначено, що для встановлення порушення процедури прийняття рішення визначальним є факт участі депутата в голосуванні за наявності конфлікту інтересів, а не вплив такого голосування на прийняте рішення.

Таким чином, ОСОБА_1 взявши участь у голосуванні вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Факт реального`впливу та майновий інтерес ОСОБА_1 підтверджується протоколом засідання профільної комісії №34 від 28.01.2025, протокол 45-й сесії від 12.02.2025, рішенням №16 від 12.02.2025 та списком поіменного голосування, та полягає у втраті суспільної довіри до службової особи та органу, в якому вона працює.

Приватний інтерес ОСОБА_1 проявився у майновому інтересі, а саме в зацікавленості отримання дозволу на викуп земельної ділянки членом сім`ї.

Таким чином, ОСОБА_1 проголосувавши за надання дозволу на викуп земельної ділянки ОСОБА_2 який є її чоловіком, тобто близькою особою та членом сім`ї реалізувала дискреційні повноваження, а саме - сукупність прав та обов`язків органів державної влади, що дали можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, а також обирати одну з декількох можливих форм реагування на нього; надали можливість на власний розсуд обрати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 будучи особою, на яку розповсюджуються обов`язки щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28 Закону, в робочий час, маючи дискреційні повноваження, 12.02.2025 року знаходячись в сесійній залі Доманівської селищної ради, знаючи що питання «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства «ЮГ» стосується її чоловіка, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, та скоїла адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 12.02.2025 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП обставинами, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Судом встановлено, що 18.03.2026 оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області ДСР Національної поліції України Могильним О.С. було виявлено факт конфліктів інтересів, тобто не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Із системного аналізу законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, вбачається, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання суб`єктами уповноваженими на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення інформації про таке порушення. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту такого порушення.

Часом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, повязаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, є робочий час 12.02.2025р, тобто день проведення сесії ради на якій розглядалося вказане питання.

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення є день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Тобто, на час судового розгляду адміністративних матеріалів, строк накладення адміністративного стягнення, визначений ч.4 ст.38 КУпАП, не сплив.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.

Керуючись ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховуючи повне визнання вини, відомості про особу ОСОБА_1 суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією ч.2 ст.172-7 КУпАП у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.36, ч.1 ст.172-7, ст.ст.221, 252, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень з перерахуванням коштів на рахунок UA488999980314000542000014390, код ЄДРПОУ 37992030, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смтДоманівка/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок UA228999980313101206000014390, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Доманівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050).

Роз`яснити, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Після сплати штрафу, повідомити суд, шляхом надання оригіналу квитанції до канцелярії Доманівського районного суду Миколаївської області за адресою: с. Доманівка, вул. Центральна, буд. 35, Вознесенського районну Миколаївської області.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя :О. В. Кривенко