Рішення № 135591216, 10.04.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"10" квітня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/611/25

Номер провадження: 2/150/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Суперсона С.П.,

за участі секретаря Дудки А.Ю.,

представника позивача Говдика Т.Я. (в режимі відео конференції)

представника відповідача Слободянюка М.В. (в режимі відео конференції)

представника відповідача Піпко А.М. (в режимі відео конференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг мотивуючи тим, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315 від 05.11.2021.

Також між сторонами укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за адресою АДРЕСА_1 від 25.11.2021 № 1527, який є додатком 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги № 169550315 від 05.11.2021.

Відповідачем для укладення договору надавався витяг з державного реєстру речового права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого за споживачем зареєстровано 1/8 частку спільної земельної ділянки за кадастровим номером 0521681403:01:021:0012, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 0521681403:01:021:0012, за адресою АДРЕСА_1 .

Розпорядженням від 03.04.2024 №103-р Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» усунути порушення п. 11.3.5 глави 11.3 розділу ХІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, згідно з яким, постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов`язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів. У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації, для чого, здійснити заходи щодо приведення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за адресою АДРЕСА_1 , який є додатком № 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладених з порушенням вимог ПРРЕЕ, у відповідність до вимог законодавства про що повідомити НКПЕКП до 01.07.2024.

На виконання розпорядження НКРЕКП від 03.04.2024 №103-р, позивачем 03.05.2024 за вих.. № 1.13-2391 скеровано відповідачеві листа щодо приведення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом до вимог чинного законодавства в строк до 14.06.2024, шляхом надання документів, які підтверджують право власності на виділене майно приватного домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням п. 5.1.21 глави 5.1 розділу V ККО, статей 364-367 ЦК України.

Однак, жодних відповідей на вказаний лист Товариство не отримало.

Крім того, з метою виконання розпорядження, Товариство отримало витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.04.2025, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 не являється ні власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521681403:01:021:0012, ні власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

З урахуванням встановлених обставин, Товариство листом від 22.04.2025 №1.2.13-2199 повідомлено відповідача про те, що він не є власником об`єкта за адресою АДРЕСА_1 , що зазначена в заяві-приєднання до Договору, про звільнення приміщення та остаточне припинення користування електричною енергією, відповідно до п. 13.5 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а тому Товариство направило на розгляд та підписання Додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550315.

30.05.2025 від відповідача надійшла заява, до якої долучено договір про порядок користування земельною ділянкою від 05.08.2021, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521681403:01:021:0012 та договори оренди житлового будинку та земельної ділянки від 04.02.2022.

Як зазначає у вказаній заяві ОСОБА_1 , вона продала належні їй 1/8 частку вказаного житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 04.02.2022, однак і надалі залишилась їх володільцем та користувачем, шляхом укладення з ОСОБА_2 договорів оренди житлового будинку та земельної ділянки від 04.02.2022.

Таким чином ОСОБА_1 повідомила Товариство про зміну статусу з співвласника на співкористувача домогосподарства лише 30.05.2025 чим порушила п. 4.27 ПРРЕЕ, п.п. 8 п. 6.2, п. 13.8 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550310.

З урахуванням наведеного земельна ділянка та будинок за адресою АДРЕСА_1 , що належать на праві спільної власності 2 співвласникам та перебувають у користуванні 6 осіб на правах оренди, є одним приватним домогосподарством, на якому встановлено 8 генеруючих установок, що суперечить вимогам п. 13.6 Договору, ПРРЕЕ, ККО, Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Тому позивач просить суд розірвати договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550315 від 05.11.2021, укладений між ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» та ОСОБА_1 .

Представниками відповідача подано до суду відзиви на позовну заяву, згідно з якими просять відмовити у позові в повному обсязі посилаючись на те, що позивач посилається як на підставу звернення до суду розпорядження НКРЕКП №103-р від 03.04.2024, але в ньому не вказано про необхідність розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315 від 05.11.2021, а вказано здійснити заходи щодо приведення у відповідність чинному законодавству договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , який є додатком № 2 до Договору постачання. Позивач не довів в чому полягає невідповідність Договору купівлі-продажу вимогам чинного законодавства України. Таокж позивач вказує на порушення при укладення Договору постачання, але не доводить їх та жодним чином не обґрунтовує як такі порушення взагалі можуть бути приводом для розірвання правочину, а не визнання його недійсним.

Також позивач просить суд розірвати Договір постачання з підстав, визначених статтями 651, 652 ЦК України. Проте позивачем не доведено істотного порушення умов Договору постачання, а також сукупності умов, передбачених для розірвання правочину, згідно зі статтею 652 ЦК України. Позивач вказує й на те, що порушення умов Договору постачання мали місце 04.02.2022 внаслідок неповідомлення про продаж належного відповідачу майна, однак маючи змогу дізнатись про порушення свого права звернувся до суду з позовом лише 30.05.2025, внаслідок чого пропустив строк позовної давності, що є факультативною підставою для відмови в задоволенні позову.

Статус відповідача відповідає ПРРЕЕ в редакції станом на 21.11.2021 незалежно від того чи являється вона співвласником чи володільцем чи користувачем частини будинку та земельної ділянки.

Сторона відповідача вважає, що їхньою довірителькою жодним чином не порушувалися права позивача, адже належним чином виконуються умови Договору постачання, приписи чинного законодавства України, а натомість позивач порушує права відповідача, зокрема не сплачує кошти за Договором купівлі-продажу, що встановлено рішенням Вінницького міського суду від 17.07.2025 по справі № 127/22317/25. Відтак, звернення позивача до суду не спрямоване на захист дійсно порушених прав.

Представник позивача скористався правом відповіді на відзив, згідно якої посилаючись на п. 5.1.21 глави 5.1 розділу V ККО, п. 3.1.6 глави 3.1 розділу ІІІ ПРЕЕ, п. 3.3.4 глави 3.3 розділу ІІІ ПРЕЕ та положення Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, вважає позовні вимоги обґрунтованими, мотивованими та такими, що підтверджують наявність порушеного права позивача саме відповідачем у справі.

Представники відповідача подали до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими з часу укладення договорів, позивач жодним чином не оспорював правомірність розділення обліку, окремого ЗКО відповідача, виконував умови укладених договорів без будь-яких зауважень. На час укладення договорів відповідачу на праві власності, а з 04.02.2022 на праві користування належали частина житлового будинку, тому в розумінні ПРРЕЕ це є об`єкт побутового споживача (приватне домогосподарство).

Частина будинку, як окреме домогосподарство відповідача на момент укладення договорів з позивачем і на разі не перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, наразі його користувачем є виключно відповідач, що визнає й сам позивач.

На час укладення договору між сторонами відповідач була власником окремого приватного домогосподарства, що складалось із належної їй частки житлового будинку з належними до нього окремими об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства.

Позивач сам вказує на положення законодавства, за якими частина житлового будинку може складати окремо домогосподарство, з 2021 року визнав можливість такого окремого приватного домогосподарства укладати з ним відповідні договори.

Належна відповідачеві частка будинку включає в себе окремі об`єкти електроенергетики (генеруючі установки) приватного домогосподарства, з яких вироблена енергія сонця купується позивачем у відповідача з 2021 року, підписуються акти приймання-передачі, проводяться оплати.

Розпорядження ПКРЕКП №103-р від 03.04.2024, на яке посилається позивач, не було адресовано відповідачеві, в ньому не вказано про будь-які порушення, допущені відповідачем, а зобов`язано ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» усунути ті порушення, які вбачало НКРЕКП, в діях самого позивача. Більше того, в розпорядженні взагалі не вказано про потребу розірвання укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, згідно з якими посилається на те, що на момент укладення договору Товариство не могло передбачити, що відповідач у подальшому відчужить частку у спільній власності, та що за наслідком вказаного відчуження нерухомого майна Регулятор встановить порушення ПРРЕЕ. Виконання розпорядження НКРЕКП можливе лише шляхом поділу або виділення в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності двох або більше осіб та належить їм на праві спільної власності, яке необхідне для забезпечення окремого комерційного обліку споживання електроустановок кожного власника відповідних часток об`єкта, присвоєння окремих адрес для кожного із співвласників. Однак, відповідач вказані дії не вчинив.

Здійснення за однією адресою постачання електричної енергії і власнику земельної ділянки/будинку і користувачам, суперечить вимогам КО, ПРРЕЕ, тому Товариство не може постачати електричну енергію ще 7 споживачам за однією адресою.

Крім цього, Товариство прийняло на себе ризик невиконання розпорядження НКРЕКП від 03.04.2024 №103-р, адже порушення визначені вказаним розпорядженням не усунуті та умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315 від 05.11.2022 не передбачені, про що зазначає Регулятор в листі від 01.08.2025 №8823/14.1.1/7-25.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги з урахуванням заяв по суті спору підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Слободянюк М.В. просив у позові відмовити за підстав, викладених у заявах по суті спору. Також зазначив, що у відзиві він посилався на понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, докази чого буде надано після ухвалення рішення у справі.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Піпко А.М. просив у позові відмовити за підстав, викладених у заявах по суті спору. Також зазначив, що у відзиві він посилався на понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, докази чого буде надано після ухвалення рішення у справі.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, що містяться при матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ КП №312 від 14.03.2018р.(далі -ПРРЕЕ).

Пунктом 1.1.1. глави 1.1. розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Підпунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п. 3.2.6. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язується виконувати інші обов`язки, покладені на Споживача чинним законодавством та/або цим Договором.

Згідно з пунктом 3.3.4. глави 3.3. розділу III ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством є додатком до договору про постачання електричної енергії із постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих ПРРЕЕ). Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств.

Пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ (в редакції постанови від 01.11.2021) дано визначення наступним термінам:

договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг;

договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом - домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов`язків під час купівлі-продажу за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства;

генеруюча установка приватного домогосподарства (далі - генеруюча установка) - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва електричної енергії, перетвореної з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, які встановлені в межах приватного домогосподарства;

приватне домогосподарство - об`єкт індивідуального побутового споживача, який належить до житлового фонду та може складатись із квартири, житлового будинку (частини будинку) та, за наявності електрифікованих споруд, будівель у межах однієї території (прибудинкової/присадибної ділянки житлового будинку), на якому електрична енергія використовується на побутові потреби відповідно до укладеного договору. об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.

05.11.2021 року між ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315. За вказаним договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору (том 1 а.с.19-23).

05.11.2021 року між ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 було підписано Додаток №1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315 від 05.11.2021, а саме Заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Персоніфіковані дані споживача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса об`єкта: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z3461695907402, № запису про право власності 2378256805216 та реєстраційний номер 42353328 ( том 1 а.с.152 зворотня сторона, а.с. 217).

Відповідно до Договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 25.11.2021 ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 уклали даний договір, відповідно до якого споживач має право продавати електричну енергію, вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства понад власне споживання протягом розрахункового періоду, постачальнику універсальних послуг за «зеленим» тарифом (том 1 а.с.17-18).

Перелік документів, які має надати власник приватного домогосподарства постачальнику універсальної послуги, з метою продажу електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, разом із заявою-повідомленням, визначений пунктом 11.3.4 главою 11.3 розділом ХІ ПРРЕЕ, де встановлено, що з метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в додатку 13 до цих Правил, до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об`єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії.

При цьому, під час укладення вказаних договорів ОСОБА_1 було надано докази права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 0521681403:01:021:0012 та відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 07.06.2021 право власності на вказаний будинок та земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_1 1/8 частка. Підстава набуття 05.06.2021 договір купівлі-продажу.

Разом з тим, Розпорядженням 03.04.2024 № 103-р Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зобов`язало Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" усунути порушення пункту 11.3.5 глави 11.3 розділу XI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, згідно з яким, постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов`язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів. У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації, для чого, здійснити заходи щодо приведення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за адресою: АДРЕСА_1 , який є додатком № 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладених з порушенням вимог ПРРЕЕ, у відповідність до вимог законодавства, про що повідомити НКРЕКП до 01.07.2024 ( том 1 а.с. 84).

Як зазначив позивач відповідачем було відчужено вказаний житловий будинок та земельну ділянку 04.02.2022 .

Додатково, звернув увагу суду на п. 13.6. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги № 169550309 від 05.11.2021, відповідно до якого у разі, якщо об`єкт Споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один Договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в цьому Договорі.

Положеннями пункту 5.1.19 глави 5.1 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККО), затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, визначено, що у квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об`єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, установлюється один ЗКО (засіб комерційного обліку) для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.

В редакціях ПРРЕЕ на момент укладання договору зі споживачами, укладання договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством спрямоване на врегулювання цивільних прав та обов`язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками саме приватного домогосподарства, сумарна встановлена потужність генеруючих установок якого не повинна перевищувати встановленої потужності для відповідної категорії генеруючої установки (30 кВт згідно із Законом України «Про альтернативні джерела енергії»).

Згідно з пунктом 5.1.21 глави 5.1 розділу V ККО розділення обліку та встановлення окремих ЗКО на об`єкті користувача системи (зокрема споживача) здійснюється у разі: 1) створення додаткових площадок комерційного обліку на об`єкті для забезпечення окремого комерційного обліку на побутові та не побутові потреби або використання різних тарифів, тарифних планів, тарифних коефіцієнтів, різної вартості електричної енергії тощо; 2) поділу або виділу в натурі частки/часток з об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників) та належить їм на праві спільної власності, для забезпечення окремого комерційного обліку споживання електроустановок кожного власника відповідних часток об`єкта.

Пунктом 5.1.21 глави 5.1 розділу V ККО (в редакції від 26.03.2020) було визначено, що у разі розділення обліку за наявності декількох власників квартири (будинку, домогосподарства) у встановленому законодавством порядку ЗКО встановлюється для кожного з них. Водночас оплата послуг з улаштування або реконструкції ЗКО здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.

Відповідно до п. 13.8. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550315, Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні.

Пунктом 4.27. ПРРЕЕ, визначено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.04.2025 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (6/8 частки, дата реєстрації 04.02.2022 ), за ОСОБА_2 (1/8 частки, дата реєстрації 05.06.2021 ), за ОСОБА_3 (1/8 частки), дата реєстрації 05.06.2021 (том 1 а.с.16)

Також, відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.04.2025 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521681403:01:021:0012 зареєстровано за ОСОБА_2 (6/8 частки, дата реєстрації 04.02.202 ), ОСОБА_2 (1/8 частки, дата реєстрації 05.06.2021), за ОСОБА_3 (1/8 частки, дата реєстрації 05.06.2021) (а.с.16).

03.05.2024 № 1.13-2389 ТОВ «Енера Вінниця» направило листа ОСОБА_1 «щодо приведення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом до вимог чинного законодавства» в строк до 14.06.2024 , шляхом надання документів, які підтверджують право власності на виділене майно приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням наступного. Згідно з пунктом 5.1.21 глави 5.1 розділу V ККО розділення обліку та встановлення окремих ЗКО на об`єкті користувача системи (зокрема споживача) здійснюється у разі: 1) створення додаткових площадок комерційного обліку на об`єкті для забезпечення окремого комерційного обліку на побутові та не побутові потреби або використання різних тарифів, тарифних планів, тарифних коефіцієнтів, різної вартості електричної енергії тощо; 2) поділу або виділу в натурі частки/часток з об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників) та належить їм на праві спільної власності, для забезпечення окремого комерційного обліку споживання електроустановок кожного власника відповідних часток об`єкта. Пунктом 5.1.21 глави 5.1 розділу V ККО (в редакції від 26.03.2020) було визначено, що у разі розділення обліку за наявності декількох власників квартири (будинку, домогосподарства) у встановленому законодавством порядку ЗКО встановлюється для кожного з них. Водночас оплата послуг з улаштування або реконструкції ЗКО здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення. Згідно з частиною третьою статті 364 Цивільного кодексу України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (том 1 а.с.73-74).

У подальшому, ТОВ «Енера Вінниця» листом від 22.04.2025 № 1.2.13-2199 «щодо розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550315» повідомило ОСОБА_1 , що вона не являється власником об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , що зазначений в заяві-приєднання до Договору, звільнила приміщення, остаточно припинила користування електричною енергією, відповідно до п. 13.5. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а тому Товариство направило на розгляд та підписання Додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 169550315 (том 1 а.с.76-77).

30.05.2025 ОСОБА_1 заявою повідомила ТОВ «Енера Вінниця», що остання продала належні їй 1/8 частку вказаного житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.02.2022 , однак і надалі залишилася їх володільцем та користувачем, шляхом укладення з ОСОБА_2 договорів оренди житлового будинку та земельної ділянки від 04.02.2022 (том 1 а.с. 64-69).

Позивачем також додано до матеріалів справи ряд Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550307 від 05.11.2021 укладеного з ОСОБА_3 , №169550312 від 05.11.2021 укладеного з ОСОБА_4 , №169520311 від 05.11.2021 укладеного з ОСОБА_5 , №169550310 від 05.11.2021 укладеного з ОСОБА_6 , №169550309 від 05.11.2021, укладеного з ОСОБА_7 , №169550308 від 05.11.2021 укладеного з ОСОБА_8 , №169550266 від 02.09.2021 укладеного з ОСОБА_2 . Однак, з вказаних договорів не вбачається об`єкт постачання електричної енергії, тому суд не приймає їх до уваги.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважав, що оскільки земельна ділянка та будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності 2 співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та перебувають в користуванні 8 осіб, є одним приватним домогосподарством (за однією адресою) на якому встановлено 8 генеруючих установок, що суперечить вимогам пункту 13.6. Договору, ПРРЕЕ, ККО, ЗУ «Про альтернативні джерела енергії». Тому, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315 від 05.11.2021 слід розірвати.

Натомість з Акту купівлі-продажу електричної енергії від 30.01.2025 № 169550315-2501-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 968,000 кВт, вартістю 6883,74 грн. (а.с.153 зворотня сторона).

Також, з Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2024 № 169550315-2410-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 2978,000 кВт, вартістю 22167,34 грн. (том 1 а.с.154).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2024 № 169550315-2409-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 3983,000 кВт, вартістю 28273,33 грн. (том 1 а.с.154 зворотня сторона).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2024 № 169550315-2408-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 5759,000 кВт, вартістю 40880,26 грн. (том 1 а.с. 155).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2024 № 169550315-2407-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 4722,000 кВт, вартістю 33517,17 грн. (том 1 а.с. 155 зворотня сторона).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2025 № 169550315-2506-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 5732,000 кВт, вартістю 41421,72 грн. (том 1 а.с. 157).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2025 № 169550315-2505-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 3976,000 кВт, вартістю 28730,96 грн. (том 1 а.с. 157 зворотня сторона).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2025 № 169550315-2504-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 5020,000 кВт, вартістю 36227,03 грн. (том 1 а.с. 157).

З Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2025 № 169550315-2503-77 вбачається, споживачем ОСОБА_1 продано, а постачальником ТОВ «Енера Вінниця» куплено 3615,000 кВт, вартістю 25697,16 грн. (том 1 а.с. 157 зворотня сторона).

Тобто, відповідач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою, здійснювати продаж електроенергії та отримувати за вказаних продаж кошти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Закон і правові висновки Верховного Суду щодо його застосування чітко розмежовують підстави для визнання договору недійсним та для його розірвання. Загалом, порушення, допущені при укладенні договору, можуть бути підставою для визнання його недійсним, тоді як порушення зобов?язань за договором під час його виконання, відсутність згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились можуть бути підставою для його розірвання.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В постанові Верховного Суду у справі №362/3878/16-ц від 03.04.2019 зазначено про те, що за змістом ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. На відміну від визнання недійсним договору підстави для його розірвання визначені в статтях 651, 652 ЦК України.

В ч. 2 статті 651 ЦК України передбачено наступне. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний,а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суть цієї статті полягає в тому, що якщо істотна зміна обставин призвела до того, що виконання договору стало для однієї із сторін надмірно обтяжливим і якщо інша сторона не погоджується на зміну умов договору, то зацікавлена сторона може звернутися до суду з вимогою про розірвання договору.

Суд вважає, що застосування даної норм жодним чином не пов`язане з порушеннями під час укладення договору, на які посилається позивач. Отже, визнання договору недійсним та розірвання договору - це різні юридичні інститути, що мають різні наслідки. Визнання договору недійсним означає, що договір з самого початку вважається таким, що не створює юридичних наслідків, у той час як розірвання договору припиняє його дію з моменту розірвання.

В постанові Верховного Суду у справі № 910/3688/24 від 04.03.2025 зроблено такий правовий висновок.

Застосування ст. 652 ЦК України не пов`язане з порушенням договору іншою стороною. Ця стаття може застосовуватись лише в тому разі, коли сторона отримує належне виконання за договором.

Отже, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

В постанові Верховного Суду у справі № 910/10074/19 від 19.11.2020 зроблено такі правові висновки. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 Цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо). Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною відповідно до п.2 ч.1 ст.611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Згідно ч.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б не укладали договір на інших умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем належним чином не було повідомлено протягом 30 днів про зміну власника житлового будинку та земельної ділянки, та оскільки відповідач не є власником вказаного майна спірний договір підлягає розірванню.

Так, позивач не обґрунтовує з посиланням на відповідні приписи законодавства України, з яких підстав зміна власника домогосподарства є істотною обставиною, тобто такою, що змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір.

В п. 13.6 Договору постачання передбачено, що дія цього Договору також припиняється в таких випадках: у разі зміни власника об`єкта Споживача та Отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником у частині постачання.

Виходячи з даного пункту Договору постачання сама по собі зміна власника об`єкта Споживача не є єдиною умовою припинення такого договору, а обов`язковою додатковою умовою є отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем).

Окрім того, навіть в разі наявності двох вищевказаних складових Договір постачання припиняється лише у частині постачання, а в решті, зокрема, в частині купівлі-продажу електричної енергії позивачем у Споживача зберігає свою дію.

Положення п. 13.6 Договору постачання узгоджуються з приписами абз. 3 п. 4.27 розділу IV ПРРЕЕ, за яким дія договору про постачання електричної енергії достроково чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

В даному випадку позивач не надав документального підтвердження того, що після зміни власника, новий власник або оператор системи розподілу надали укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем). В дійсності, новий власник будівлі та земельної ділянки не укладав вищевказаного договору, адже відповідач маючи у власності розташовані на території вказаного домогосподарства генеруючі установки домовився з ОСОБА_2 про продовження користування цим майном на умовах договору оренди. Як наслідок в день продажу майна відповідач і ОСОБА_2 уклали договір оренди житлового будинку і земельної ділянки від 04.02.2022 .

На підставі даного договору відповідач продовжив користуватись вказаним домогосподарством, споживати електричну енергію за Договором постачання та продавати вироблену його генеруючими установками електричну енергію. Відтак, ці обставини повністю спростовують доводи позивача про те, що відповідач звільнив приміщення та остаточно припинив користування електричною енергією.

Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення спірного договору відповідачем було подано усі необхідні документи для укладення даного договору, позивачем такі документи було перевірено та прийнято. Отже, між сторонами на законних підставах було укладено Договір про постачання.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду у справі № 910/4994/19 від 12.03.2020 зазначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладені договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведена право норма викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 №910/22454/17, від 28.08.2018 № 910/20932/17 від 02.10.2018 №910/21033/17 від 16.10.2018 №910/3568/18, від 19.02.2019 № 910/4427/18, від 22.06.2020 № 922/2216/19, та від 06.03.2019 у справі №183/262/17.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд вважає, що позивачем не доведено підстав, передбачених ст.651 ЦК України, для розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550315 від 05.11.2021 укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки на момент підписання вказаного договору сторони погодили всі його умови, прийняти та як факт підписали його, а вказані позивачем обставини про продаж земельної ділянки та житлового будинку не є підставою для розірвання вказаного договору. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з підстав не доведення позовних вимог.

Що стосується, твердження відповідача що позивачем пропущено строк позовної даності, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до КЗпП України та глава ХІХ Прикінцеві положення вказаного Кодексу викладена у наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобіганню поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування цього Закону, тобто з 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин. У подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався, про що свідчить постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 229.

При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом.

Суд, враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257 ЦК України, внаслідок введення карантину (п. 12 Перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п. 19 Перехідних положень ЦК України) вважає, що загальний строк позовної давності в три роки позивачем не пропущено при зверненні до суду із даним позовом.

Виходячи з вищевикладеного, і в разі поширення строків на виниклі правовідносини, підстави для застосування наслідків їх порушення відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строків звернення до суду із даним позовом.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись 4, 5, 12, 13, 81, 76-81, 89, 133, 141, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства зобмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг-відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів від дня його винесення до Вінницького апеляційного суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», код ЄДРПОУ 41835359, юридична адреса вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, інд. 21037;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН