Рішення № 135590931, 08.04.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 753/15548/24

Провадження № 2/126/60/2026

"08" квітня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи органу опіки та піклування Гайворонської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , за участю третьої особи органу опіки та піклування Гайворонської міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона ОСОБА_3 з 16.06.2015 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.09.2020.

За час шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проживали разом з дітьми за місцем проживання відповідача в с. Хмарівка Бершадського району Вінницької області. В лютому 2017 року внаслідок постійних сварок через різні погляди на ведення спільного господарства та виконання своїх батьківських обов`язків вони перестали проживати разом. Вона разом з дітьми переїхала на постійне місце проживання в с. Мощене Гайворонського району Кіровоградської області.

З моменту припинення сімейних відносин відповідач жодної матеріальної допомоги їй не надавав, ніяким чином не піклувався про дітей, не проявляв заінтересованості в їх долі, не цікавився успіхами в їх житті, станом здоров`я, не піклувався про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, їх лікування, що негативно впливало на їх духовний розвиток як складову виховання, не спілкувався з дітьми взагалі, не говорячи вже про обсяг необхідний для їх нормального самоусвідомлення, не надавав дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяв засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляв інтересу до їх внутрішнього світу.

26.06.2019 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, що підтверджується рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Вона неодноразово зв`язувалась з відповідачем впродовж 2019 - 2021 років з метою нагадати. що їх діти потребують повноцінного харчування та уваги батька. Вона повідомляла відповідача, що в нього є заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей, на що він відповідав, що його це не цікавить та не стосується, оскільки діти проживають разом з нею. Вона пояснювала, що діти не повинні страждати через непорозуміння батьків та потребують уваги батька. Відповідач обіцяв, що буде утримувати та надалі навідувати дітей, але так і до цього часу жодного разу не відвідував дітей, ніякої допомоги вони не отримували.

Відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере жодної участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються нею без участі та підтримки з боку відповідача.

На початку припинення спільного проживання (лютий 2017 року) відповідач відразу відмовився від спілкування з дітьми, став чужим, що проявлялось в його поведінці. Їх дітям: ОСОБА_6 було 2 роки, ОСОБА_7 1 рік.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народився син ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , батьком якого є ОСОБА_9 , з яким 11.10.2022 вона зареєструвала шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Їх спільні з відповідачем діти називають його чоловіка ОСОБА_9 своїм батьком. Відповідача, як біологічного батька, діти не пам`ятають. Вона разом з ОСОБА_9 спільно несе витрати, пов`язані з утриманням всіх дітей.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, вона вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судовому порядку.

З того часу як вони перестали проживати разом пройшло більше 7 років.

Увесь цей період їх діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживали без піклування відповідача, не отримували належної психологічної допомоги, підтримки в житті та формуванні чоловіка, якої потребують сини від батька. Їх діти не пам`ятають відповідача, як батька. Всю увагу та піклування їх діти отримують від її чоловіка.

Їх діти є учнями 1-Б класу КЗ "Хащуватський ліцей" Гайворонської міської ради. Відповідач жодної участі у вихованні та утриманні дітей не бере.

Крім того, за змістом ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 05.06.2023, за поданням державного виконавця відповідача оголошено в розшук за ухилення від зобов`язання сплачувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за виконавчим провадженням 59754366.

Жодних перепон для участі відповідача у вихованні їх дітей вона не здійснювала. Відповідач завжди знав адресу їх проживання, але не вчиняв жодних дій щоб побачити та приймати участь у вихованні дітей.

Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Позивачка ОСОБА_1 надала заяву, в якій просить справу заслухати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов не подав.

Суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка направлялася судом, свідчить про умисне неотримання документів.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Гайворонської міської ради Кіровоградської області надала заяву, в якій просить провести розгляд справи за відсутності третьої особи за наявними у справі матеріалами.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 .

Відповідно до рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.06.2019 у справі № 385/627/19 стягуються з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (прибутків) відповідача на місяць, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину й стягуються щомісячно починаючи з 23.04.2019 до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а потім на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутків) відповідача на місяць, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й стягуються щомісячно до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.08.2023 ВП № 59754366/14, наданого головним державним виконавцем Дарницького ВДВС ЦМУЮ у м. Києві МЮ м. Київ Білан Ю.С., на виконанні у Дарницькому ВДВС ЦМУЮ у м. Києві МЮ м. Київ знаходиться виконавчий лист № 385/627/19 від 06.08.2019, виданий Гайворонським районним судом Кіровоградської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23.04.2019 та до їх повноліття. Загальна сума заборгованості по аліментах за період з 01.09.2022 по 01.08.2023 становить 211409,51 грн.

Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2023 у справі № 753/8705/23 оголошено у розшук боржника ОСОБА_2 .

Згідно рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.09.2020 у справі № 385/635/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , зареєстрований 16.06.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 44. Після реєстрації розірвання шлюбу залишено ОСОБА_10 прізвище ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки народився син ОСОБА_8 , батьком якого є ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 .

11.10.2022 позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 .

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2023/003402622 від 02.05.2023.

Згідно довідки Мощенського старостинського округу Гайворонської міської ради Кіровоградської області № 212 від 13.06.2024, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 . На її утриманні є неповнолітні діти, які проживають разом з нею: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Мощенського старостинського округу Гайворонської міської ради Кіровоградської області № 189 від 15.04.2024, ОСОБА_1 проживає та не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно характеристики учня 2-Б класу Комунального закладу "Хащуватський ліцей" Гайворонської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Бутько ОСОБА_2 з дитиною не спілкується. з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся.

Згідно характеристики учня 2-Б класу Комунального закладу "Хащуватський ліцей" Гайворонської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Бутько ОСОБА_2 з дитиною не спілкується. з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області № 03-29/91/2 від 25.03.2026 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування при виконавчому комітеті міської ради дійшов висновку позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідатиме інтересам дітей.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таке рішення має бути прийнято з метою захисту інтересів дитини, яка фактично позбавлена його батьківського піклування.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року ( справа № 631/2406/15-ц провадження № 61-36905св18 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини (cт. 18 Конвенції про права дитини).

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 року у справі № 466/9380/17.

У постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18) зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 296/7848/16-ц (провадження № 61-43695св18) зазначено, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено про те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Аналогічна правова позиція мститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню 1211,20 грн. витрат зі сплати судового збору, сплаченого позивачкою згідно квитанції АТ КБ "ПриватБанк" від 31.05.2024. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. не підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у зв`язку з ненаданням позивачкою договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підставі ч. 2 ст. 51 Конституції України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 155, 164 СК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 187, 197, 211, 247, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_3 ), за участю третьої особи органу опіки та піклування Гайворонської міської ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04055297, вул. Героїв Майдану 5, м. Гайворон Кіровоградської області) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь