Рішення № 135590615, 30.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2026 Справа №607/17322/25 Провадження №2/607/1261/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором №1654841 про надання споживчого кредиту від 11.06.2024, в сумі 57 600,00 грн., з яких: сума кредиту 9 000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом 26 460,00 грн.; нараховані позивачем проценти за 164 календарних дні 22 140,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що11.06.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1654841 про надання споживчого кредиту. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 9000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією платіжного провайдера ТОВ «Пейтек». Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання з оплати боргу. 24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідачки. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

2.Стислий зміст відзиву на позовну заяву

Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїй правом на подання відзиву на позовну заяву.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.08.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, з невідомих суду на те причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом

11.06.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1654841 про надання споживчого кредиту продукту «Комфортний».

Відповідно до п. 1.3. Договору, тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 9 000,00 грн.

Згідно із п. 1.4. Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору.

Пунктом 1.5.2. Знижена процентна ставка 1,050% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 21.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачкою вказано особисто під час укладання Договору.

Згідно п. 1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день.

1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,49% в день.

Відповідно до п.1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складає:

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 48 600,00 грн.

1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 48 195,00 грн.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 9 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією у листі платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» № 20250116-817 від 16.01.2025 року. Зазначене Відповідачкою не спростовано.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 24.12.2024 року, здійсненим первісним кредитором, заборгованість Відповідачки за період з 11.06.2024 по 27.05.2025 складає 39960,00 грн., з яких 9 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26 460,00 грн. - заборгованість за відсотками; 4 500,00 грн заборгованість за штрафом/пенею.

24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідачки.

Сума заборгованості згідно витягу з реєстру боржників склала 39 960,00 грн., з яких 9 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26 460,00 грн. - заборгованість за відсотками; 4 500,00 грн заборгованість за штрафом/пенею.

В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачкою, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 року по 06.06.2025 року здійснено додаткове нарахування процентів відповідачу за стандартною процентною ставкою, у сумі 22 140,00 грн. Відтак, позивач вважає, що загальна заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідачки у сумі 48 600,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 26 460,00 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 22 140,00 грн.)

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за Договором № 1654841 від 11.06.2024 року загальною сумою 57 600,00 грн., з яких: сума кредиту 9 000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом 26 460,00 грн.; нараховані позивачем проценти за 164 календарних дні 22 140,00 грн.

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Умовами статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст.3 Закону)

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч.1, 2 ст.1078 ЦК України).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що 11.06.2024 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТзОВ «Слон кредит», правонаступником якого є позивач та відповідачем у зв`язку з укладенням договору №1654841 про надання споживчого кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.

Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора К281. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти у розмірі 9000 грн. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту у розмірі 9000,00 грн. Доказів повної або часткової сплати заборгованості за тілом кредиту суду не надано.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками, у загальному розмірі 48600 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4 договору №1654841 від 11.06.2024, сторони обумовили у ньому, що строк кредиту складає 360 днів, а саме з 11.06.2024 року по 05.06.2025 включно.

Після переходу прав вимог до відповідача за вказаним кредитним договором, позивач ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» здійснило додаткове нарахування відповідачу процентів в розмірі 22 140 грн. за період з 25.12.2024 (відступлення права вимоги) до 06.06.2025, які просить стягнути із відповідача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1654841 від 11.06.2024 про надання коштів на умовах кредиту ТзОВ «Слон кредит», розрахунок нарахованих відсотків відповідачу первісним кредитором проведений із 11.06.2024 по 24.12.2024.

При цьому, відповідно до даних розрахунків наданих позивачем розмір відсоткової ставки за вказаний період відповідачу проведено із розрахунку 1,5% в день, що складає у грошовому еквіваленті від суми наданого їй кредиту 135 грн.

Аналогічну відсоткову ставку застосовано позивачем, як правонаступником первісного кредитора при нарахуванні додаткових відсотків відповідачу за період з 25.12.2024 до 06.06.2025, що підтверджено складеним ним розрахунком заборгованості за 164 календарних днів.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України Про споживче кредитування.

Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України Про споживче кредитування визначено, що денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України Про споживче кредитування визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.

При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%.

Договір про надання споживчого кредиту № 1654841 укладений між первісним кредитором ТзОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 11.06.2024, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати 1 відсоток.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості у частині нарахованих відповідачу відсотків, оскільки вважає, що такі відсотки відповідачу слід нараховувати з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки, з урахуванням вимог зазначеного Закону.

Таким чином, суд вважає, що нарахування відповідачу відсотків слід провести наступним чином:

-з 11.06.2024 по 24.12.2024 по відсотках нарахованих первісним кредитором ТзОВ «Слон кредит» із розрахунку у розмірі 1% у день, що складає 90 грн. у грошовому виразі, що буде складати 17730 грн. за 197 календарних днів у вказаному періоді;

-з 25.12.2024 по 05.06.2025 із розрахунку 1% у день, що складає 90 грн. у грошовому виразі та буде становити 14670 грн., із розрахунку (90х163), де 163 кількість календарних днів у вказаному періоді.

Відтак, загальна сума відсотків за період з 11.06.2024 по 05.06.2025 (у межах строку кредитування 360 календарних днів) нарахованих відповідачу із урахуванням наведених вище положень Закону буде складати 32400 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов у частині стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом слід задовольнити частково, на суму 32400 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №1654841 від 11.06.2024 року у розмірі 41400 грн., у тому числі: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 32400 грн. заборгованість за відсотками.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат, суд приходить до наступного

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних в розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 10 грудня 2024 було укладено Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 з адвокатом Столітнім М.М.

Крім того, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано Акт №9387 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., згідно якого адвокатом Столітнім М.М. надано позивачу правничої допомоги на суму 10 000 грн., а також Рахунок на оплату №9387-12/08-2025 від 12.08.2025, з якого вбачається, що позивачу було надано послуг на суму 10 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, даючи оцінку зазначеним вище аргументам, ураховуючи складність та значення справи для сторін, майновий стан сторін, обсяг проведеної представником позивача роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, у зв`язку з чим вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 5000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1740,98 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, що складає 71,87 відсотків від ним заявлених.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1654841 від 11.06.2024 в розмірі 41400 (сорок одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, 1740 (одну тисячу сімсот сорок) грн. 98 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд, пропорційно до задоволених позовних вимог.

У решті вимог, відмовити.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан