Рішення № 135586989, 10.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/192/2026 Справа № 641/3562/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Білоконь І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість за надані послуги з опалення та гарячої води за період з 01.08.2013 по 31.01.2022 з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 86128,25 грн., посилаючись на те, що відповідач є споживачем КП «Харківські теплові мережі», отримує та користує послугами, однак в порушення вимог ст.ст. 68, 162 ЖК України, «Правил надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з постачання гарячої води», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1182, за надані послуги не сплачує в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості. Також позивач просить відшкодувати судові витрати.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.09.2023 заявлені позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» були задоволені в повному обсязі, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 86128,25 грн. та судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 було скасовано заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.09.2023, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача КП «Харківські теплові мережі» Підлужним М.М. подано заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням часткового погашення заборгованості за надані послуги з опалення та гарячої води в загальному розмірі 68608,16 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.12.2023 замінено сторону відповідача на ОСОБА_2 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2025 замінено сторону відповідача на ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Козуб О.І. подано відзив на позов, в якому він просить застосувати строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості, а також відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за життя ОСОБА_2 позивач не пред`являв до останнього вимог про стягнення заборгованості, а тому у ОСОБА_1 як правонаступника останнього відсутні зобов`язання перед позивачем.

У судовому засіданні представник позивача КП «Харківські теплові мережі» Підлужний М.М. підтримав доводи своєї заяви, просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, додатково вказуючи, що на момент звернення до суду в червні 2023 року підприємство не мало достовірних даних щодо смерті ОСОБА_2 , а тому відповідачем було зазначено саме ОСОБА_1 , як особу, яка була фактично зареєстрована в житловому приміщенні та користувалась послугами, що надаються підприємством. За наявності спору про стягнення заборгованості, що розглядається в судовому порядку, відсутні підстави для одночасного звернення кредитора до правонаступників боржника в рамках нотаріальної справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Козуб О.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають на реєстраційному обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за даною адресою користуються послугами з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, тобто є споживачами КП «Харківські теплові мережі».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 18.05.2021 зроблено відповідний актовий запис № 10133.

Згідно довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.07.2021.

Правонаступником ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 18.01.2024 державним нотаріусом Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртової О.С.

Згідно відомостей нарахувань та оплат за теплову енергію з урахуванням періоду платежу за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість абонента перед КП «Харківські теплові мережі» за період з 01.09.2013 по 30.07.2021 складає 68608,16 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України КП «Харківські теплові мережі» нараховані за період з 01.06.2020 по 31.01.2022 - 3% річних від простроченої суми в розмірі 1297,42 грн. та інфляційні витрати в розмірі 8314,03 грн.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1259 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до положень ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При цьому, статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Ці положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

Враховуючи зазначені норми, відповідач ОСОБА_1 є належним спадкоємцем усіх прав та обов`язків померлого ОСОБА_2 , в тому числі і його обов`язку щодо сплати комунальних послуг, якими він користувався за життя.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним пунктом відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за надані ОСОБА_2 послуги з опалення та гарячої води з його правонаступника ОСОБА_1 заявлені обґрунтовано.

При цьому, стороною відповідача заявлено клопотання про застосування строк позовної давності.

Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошує на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Враховуючи, що з 12.03.2020 року з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги з 01.04.2017 року заявлені в межах строку позовної давності.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120 у розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася.

Наведене свідчить, що законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за період до 01.04.2017 задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

Враховуючи, що відповідачі належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконували, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за надані послуги з опалення та гарячої води за період з 01.04.2017 по 31.01.2022 з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 66041,55 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з опалення та гарячої води за період з 01.04.2017 по 31.01.2022 з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 66041,55 грн. та судовий збір в розмірі 2058,04 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Комунальне підприємства «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, м. Харків, вул. Мефодіївська,11.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1

Суддя Д.Є.Боговський