Ухвала суду № 135586932, 10.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/245/26

н/п 4-с/953/9/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

скаржника - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника скаржника - ОСОБА_2 ,

представника державної виконавчої служби Фішер В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державний виконавець: заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер Віта Валеріївна, стягувач: ОСОБА_3 , -

встановив:

14.01.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана скарга, в якій заявник просить: визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 після повного погашення заборгованості; зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 та надіслати відповідні постанови державним реєстраторам для вилучення записів про обтяження.

На обґрунтування скарги зазначає, зокрема, що він є стороною у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів (№ 60954949) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке перебуває на виконанні у Київському відділі ДВС, відкритому на підставі виконавчого листа №640/1843/19 від 10.12.2019, виданого Київським районним судом м. Харкова. У межах даного провадження Київським відділом ДВС було накладено арешт на все моє майно. Станом на 15.10.2025 заявником повністю погашено заборгованість за аліментами, сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. Загальна сума внесених коштів - 65341,51 грн., що складається із самої заборгованості (51859,94 грн.), аліментів за жовтень 2025 р. (1598,00 грн.), виконавчого збору (5026,19 грн.), інших витрат виконавчого провадження (8454,38грн.), невикористаних коштів (1,00 грн.). Також станом на 01.01.2026 ним сплачено аліменти за жовтень-грудень 2025 р (3196,00 грн.). Повне виконання зобов`язань по виплаті аліментів підтверджується довідками-розрахунками за підписом заступниці начальника Київського відділу ДВС Фішер В.В. від 21.10.2025 та від 06.01.2026. Через арешт власних банківських рахунків він був змушений залучити кошти третіх осіб для погашення заборгованості, що підтверджує добровільний та відповідальний характер виконання рішення. Як наслідок, з нього було знято арешт частково, а саме з банківських рахунків, проте арешт на все нерухоме майно продовжує зберігатися. Начальник Київського відділу ДВС Саламаха В.В. у своїй відповіді йому від 18.12.2025 посилається на п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Заявник зазначає, що вважає бездіяльність суб`єкта оскарження протиправною з огляду на наступне: офіційну відповідь від начальника Київського відділу ДВС про неможливість зняття арешту з майна, датовану 18.12.2026, він отримав лише 05.01.2026 електронним листом. Тобто дана відповідь була сформована тільки через два місяця після повного погашення заборгованості. Цим самим електронним листом він отримав довідку розрахунок по сплаченій ним заборгованості, датовану ще 21.10.2025. На його численні прохання, довідку-розрахунок по сплаті виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження № 60954949 він не отримав й до сих пір. Суб`єкт оскарження протиправно застосовує положення ст. 59 Закону (п.7 ч.4 ст. 59), які регулюють лише особливості роботи з банками, як підставу для збереження арешту на нерухоме майно. Однак згідно зі ст. 40 вказаного Закону, у разі відсутності заборгованості виконавець зобов`язаний зняти арешт з усього майна (коштів) боржника. Вибіркове зняття арешту лише з рахунків при збереженні обтяжень на нерухомість за відсутності заборгованості не має жодного правового підґрунтя. Зняття арешту з рахунків підтверджує, що Київський відділ ДВС визнав факт відсутності заборгованості. Оскільки заборгованості немає, підстави для збереження такого заходу примусу, як арешт майна, відсутні. Оскільки заборгованість погашено, суб`єкт оскарження, керуючись ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний зняти арешт з усього майна не пізніше наступного робочого дня. Відсутність заборгованості за аліментами у поточному періоді позбавляє виконавця права на утримання арешту. Натомість заступниця начальника відділу ДВС ОСОБА_5 довідку розрахунок від 06.01.2026 за період «листопад-грудень 2025р.» називає «Розрахунком заборгованості по аліментам», хоча обов`язок «виникає» по закінченню місяця. Закон дає платнику час для здійснення переказу протягом наступного місяця. Тобто січень - це законний термін для виплати за грудень. В тій самій довідці є факт нарахування аліментів «наперед» за січень 2026 року вже 6-го січня та внесення цієї суми в графу «заборгованість». Оскільки розрахунковий місяць (січень 2026 р.) ще не завершився, заборгованість не може існувати ані фізично, ані юридично - вона може виникнути лише після закінчення розрахункового періоду, а не на його початку. Арешт майна є заходом забезпечення виконання існуючої заборгованості, а не майбутніх платежів. Незважаючи на маніпуляції з цифрами в таблиці довідки-розрахунку від 06.01.2026, у результативній її частині ОСОБА_5 офіційно підтверджує: «заборгованість відсутня». Виконавець використовує поточні нарахування як привід для безстрокового арешту майна. Проте арешт є засобом примусового стягнення існуючої заборгованості. Оскільки станом на день подання позову заборгованість за минулі періоди відсутня, збереження арешту на нерухомість є грубим порушенням права власності. Посилання суб`єкта оскарження на процесуальний статус «боржника» у тривалому провадженні (до повноліття дитини) не може бути підставою для безстрокового арешту майна. Зняття арешту лише з рахунків при збереженні обтяжень на майно при регулярній сплаті платежів порушує баланс інтересів сторін та ст. 41 Конституції України. Позиція представників Київського відділу ДВС щодо збереження арешту на майно позбавляє його можливості законно розпоряджатися своєю власністю та створює перешкоди у його життєзабезпеченні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 17).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 18).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2026 клопотання представника скаржника ОСОБА_1 - Малахової О.В. задоволено; залучено заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В., стягувача ОСОБА_3 , до участі у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 32-33).

04.03.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімової А.В., в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність деожавного виконавця у повному обсязі (а.с. 119-120).

На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вважає дану скаргу подану з порушенням норм матеріального права та повністю необґрунтовану. Зі змісту скарги поданої боржником випливає, що як на підставу для зняття арешту з майна він зазначає погашення заборгованості зі сплати боргу станом на 01.01.2026. Державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника (транспортного засобу) для забезпечення реального виконання рішення суду, оскільки боржник мав заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму платежів за три місяці. У той же час боржник не отримує заробітної плати, відсутні докази наявності в нього щомісячного стабільного доходу, грошових коштів, достатніх для виконання рішення суду про сплату аліментів, ні державному виконавцеві, ні суду він не надав, що підтверджується вимогами викладеними в скарзі. Боржник вносить платежі не регулярно, що призводить до виникнення заборгованості по сплаті аліментів. За наявності заборгованості по аліментах, а також при неможливості забезпечити виконання судового рішення у інший спосіб підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні. Таким чином вимоги скаржника є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам закону і не можуть бути задоволені.

16.03.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли заперечення ОСОБА_1 , в яких він просить задовольнити скаргу в повному обсязі (а.с. 122-123).

На обґрунтування заперечень зазначає, зокрема, що суб`єкт оскарження у своєму відзиві зазначає, що борг нібито було погашено лише станом на 01.01.2026. Насправді, заборгованість була повністю ліквідована ще 15.10.2025, що підтверджується довідками-розрахунками самої ДВС від 21.10.2025 та від 06.01.2026, де чітко вказано: «заборгованість відсутня». Таким чином, тримання арешту на все нерухоме майно протягом майже 5 місяців після повного погашення боргу та при вчасних платежах за аліментами є грубим порушенням закону з боку ДВС. Станом на день подання цієї відповіді борг становить 0,00 грн. ДВС продовжує донині називати його «боржником» та маніпулює цим терміном, ігноруючи ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Дана норма чітко визначає: заходи примусу (арешт майна) застосовуються лише за наявності заборгованості, що перевищує суму платежів за три місяці. Оскільки з жовтня 2025 року заборгованість відсутня, статус «боржника» у розумінні закону, що дає право на утримання арешту майна, до нього не може бути застосований. Згідно з постановою про скасування заходів примусового виконання від 21.10.2025, винесеною заступником начальника відділу Фішер В.В. (ВП № 60954949), ДВС офіційно визнала, що його заборгованість погашена в повному обсязі ще у жовтні 2025 року. Даною постановою ДВС офіційно: зняла арешт з усіх рахунків скаржника; скасувала обмеження; постановила виключити скаржника з Єдиного реєстру боржників (станом на березень 2026 року скаржник у реєстрі відсутній). Таким чином, у ДВС не було жодних законних підстав утримувати арешт на нерухоме майно після 21.10.2025. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний приймати рішення вчасно. Якщо ДВС визнала відсутність боргу для розблокування рахунків ще у жовтні 2025 року, то «утримання» арешту на нерухомість до січня 2026 року (як стверджує представниця ДВС ОСОБА_6 у відзиві) і далі аж до теперішнього часу - це пряме визнання власної бездіяльності. Твердження ДВС про «відсутність доказів стабільного доходу» є неспроможними. Навпаки, факт відсутності боргу протягом останніх майже 5 місяців після погашення ним заборгованості у повному обсязі свідчить про стабільність виконання ним зобов`язань. Арешт всієї нерухомості за відсутності боргу є неспівмірним заходом.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) підтримав подану скаргу, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримала подану скаргу, просила її задовольнити.

В судовому засіданні заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. заперечувала проти задоволення скарги, підтримала поданий відзив на скаргу.

В судове засідання стягувач ОСОБА_3 не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги в скарзі, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.12.2019 Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист по справі №640/1843/19 номер провадження 2/640/1363/19 про зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2500 грн. до 1500 грн. щомісячно, починаючи з 25.01.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 37-38).

Постановою державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Латій А.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №60954946 від 11.01.2020, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №640/1843/19, виданий 10.12.2019 Київським районним судом м. Харкова про зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , з 2500 грн. до 1500 грн. щомісячно, починаючи з 25.01.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 40).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Латій А.В. від 11.01.2020 по АСВП 60954949, встановлено заборгованість боржника ОСОБА_1 у період з 25.01.2019 по 11.01.2020 станом на 11.01.2020 17372,00 грн. (а.с. 44).

Згідно довідки державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Габріелян А.А. про отримання аліментів від 03.08.2021, ОСОБА_3 отримала аліменти через депозитний рахунок (Відділу) з ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 01.08.2021: 12.01.2021 3000,00 грн.; 26.01.2021 1500,00 грн.; 01.04.2021 1500,00 грн.; 02.04.2021 1500,00 грн.; 06.05.2021 1500,00 грн.; 27.07.2021 3000,00 грн., згідно з матеріалами виконавчого провадження №60954949 (а.с. 46).

Згідно довідки державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пигель Р.І. про отримання аліментів від 04.02.2022, ОСОБА_3 отримала аліменти через депозитний рахунок Відділу з ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 по 01.02.2022: 02.09.2021 1500,00 грн.; 13.10.2021 1500,00 грн.; 24.11.2021 1500,00 грн.; 01.02.2022 3000,00 грн., згідно з матеріалами виконавчого провадження №60954949 (а.с. 49 зворотній бік).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Огородника Є.І. від 21.07.2022 по АСВП 60954949, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 01.07.2022 у розмірі 11467 грн. (а.с. 52-53).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Огородника Є.І. від 21.07.2022 по АСВП 60954949, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 01.07.2022 у розмірі 8404,98 грн. (а.с. 53-54).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Огородника Є.І. від 30.07.2022 по АСВП 60954949, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 30.07.2022 у розмірі 9904,98 грн. (а.с. 54-55).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Огородника Є.І. від 31.08.2022 по АСВП 60954949, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 31.08.2022 у розмірі 3000 грн. (а.с. 56).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Огородника Є.І. від 30.09.2022 по АСВП 60954949, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 30.09.2022 у розмірі 1500 грн. (а.с. 57).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 08.09.2023, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.10.2022 по 31.08.2023 станом на 31.08.2023 у твердій грошовій сумі 13800 грн. (а.с. 61 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про арешт майна боржника від 08.09.2023 ВП №60954949, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 13500 грн. (а.с. 63 зворотній бік).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.09.2023 №345876319, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка за адресою: Донецька область, Ведиконовосілківський район, с/рада Шевченківська, кадастровий номер 1421286600:01:001:1094. Згідно актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, 08.09.2023 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 (а.с. 64 зворотний бік-65).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.09.2023 №86183964, державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. накладено арешт на все рухоме майно із забороною відчуження ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання 13800 грн., термін дії до 08.09.2028 (а.с. 65 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про арешт коштів боржника від 08.09.2023 ВП №60954949, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 13500 грн. (а.с. 66-67).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 08.09.2023 ВП №60954949, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №640/1843/19, виданого 10.12.2019 (а.с. 68).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 08.09.2023 ВП №60954949, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №640/1843/19, виданого 10.12.2019 (а.с. 69 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 08.09.2023 ВП №60954949, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №640/1843/19, виданого 10.12.2019 (а.с. 70 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 08.09.2023 ВП №60954949, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №640/1843/19, виданого 10.12.2019 (а.с. 71 зворотній бік).

Згідно довідки заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про розмір отриманих аліментів від 12.09.2023, в матеріалах виконавчого провадження (АСВП 60954949) містяться відомості про отримання аліментів від ОСОБА_1 у період з 05.07.2022 по 08.07.2023: в серпні 2022 року 8404,98 грн.; в вересні 2022 року - 3000,00 грн.; в лютому 2023 року 2000,00 грн.; в травні 2023 року 2200,00 грн., всього 15604,98 грн., згідно з виконавчим листом №640/1843/19 (а.с. 73).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 15.02.2024, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.09.2023 по 31.01.2024 станом на 31.01.2024 у твердій грошовій сумі 19899,94 грн. (а.с. 79 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про накладення штрафу від 15.02.2024 ВП №60954949, за несплату аліментів протягом тривалого часу накладено на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 3979,98 грн. (а.с. 80).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про стягнення виконавчого збору від 15.02.2024 ВП №60954949, стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 1989,99 грн. (а.с. 81).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 27.09.2024, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.02.2024 по 31.08.2024 станом на 31.08.2024 у твердій грошовій сумі 31085,94 грн. (а.с. 84 зворотній бік).

Згідно довідки заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про розмір отриманих аліментів від 27.09.2024, в матеріалах виконавчого провадження (АСВП 60954949) містяться відомості про отримання аліментів від ОСОБА_1 у період з 22.09.2023 по 22.09.2024: в вересні 2023 року 1498,06 грн., всього 1498,06 грн., згідно з виконавчим листом №640/1843/19 (а.с. 85 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про арешт коштів боржника від 27.09.2024 ВП №60954949, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 37055,91 грн. (а.с. 86-87).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 04.04.2025, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.09.2024 по 31.03.2025 станом на 01.04.2025 у твердій грошовій сумі 42271,94 грн. (а.с. 87 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про накладення штрафу від 04.04.2025 ВП №60954949, за систематичну несплату аліментів протягом тривалого часу накладено на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 4474,40 грн. (а.с. 90).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про арешт коштів боржника від 04.04.2025 ВП №60954949, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 52716,31 грн. (а.с. 91).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 07.10.2025, встановлено заборгованість по аліментам ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2025 по 30.09.2025 станом на 01.10.2025 у твердій грошовій сумі 51859,94 грн. (а.с. 92 зворотній бік).

Постановою заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. про стягнення виконавчого збору від 14.10.2025 ВП №60954949, стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 3196,00 грн. (а.с. 93 зворотній бік).

Згідно розпорядження №60954949 від 14.10.2025, грошові кошти у сумі 34261,94 грн., що надійшли 09.10.2025 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №640/1843/19, виданого 10.12.2019, необхідно перерахувати 34261,94 аліменти на користь ОСОБА_3 .

Згідно розпорядження №60954949 від 21.10.2025, грошові кошти у сумі 34261,94 грн., що надійшли 09.10.2025, 31079,57 грн., що надійшли 15.10.2025 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №640/1843/19, виданого 10.12.2019, необхідно перерахувати: 8454,38 грн. штраф на користь ОСОБА_3 ; 19196 грн. аліменти на користь ОСОБА_3 ; 3429,19 грн. виконавчого збору (а.с. 95).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 21.10.2025, встановлено, що станом на 31.10.2025 заборгованість по аліментам з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с. 95 зворотній бік).

Постановами заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 21.10.2025 ВП №60954949:

скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання;

скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами;

скасовано заходи примусового виконання, виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників;

скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України;

знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 (а.с. 96, 97, 98, 99, 100, 102-103).

16.12.2025 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просив у зв`язку із відсутністю заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини ( ОСОБА_4 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зняти арешт, накладений на все належне йому нерухоме майно згідно постанови Київського ВДВС у м. Одесі від 08.09.2023 №60954949. 3 метою забезпечення виконання рішення суду просив накласти арешт на належне йому нерухоме майно, а саме земельну ділянку розміром 3,3650 га, кадастровий номер 1421286600:01:001:1094, розташовану на території Шевченківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. Надалі зобов`язується вчасно сплачувати аліменти (а.с. 106).

Згідно повідомлення начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Саламахи В. від 18.12.2025, перевіркою даних АСВП встановлено, що в провадженні Відділу перебуває виконавче провадження №60954949 з примусового виконання виконавчого листа №640/1843/19, виданого 10.12.2019 Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з 25.01.2019 до досягнення дитиною повноліття. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2020. Під час проведення виконавчих дій 08.09.2023 встановлено наявність заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 13500,00 грн. 3 метою забезпечення виконання рішення суду в порядку ст. 59 Закону №1404-VIII накладений арешт на все належне ОСОБА_1 майно, відомості внесені до відповідних реєстрів. Порядок зняття арешту з майна боржника на теперішній час регулюється статтею 59 Закону №1404-VIII. Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту зі всього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. В жовтні 2025 заборгованість ОСОБА_1 сплачена у повному обсязі, однак строк стягнення аліментів ще не закінчився, примусове виконання рішення суду триває і зняття арешту з майна може привести до порушення прав дитини. Додатково роз`яснює, що запропонована ним земельна ділянка в якості забезпечення виконання рішення суду не може бути розглянута у зв`язку з тим, що станом на теперішній час с. Шевченко Великоновосілківського району Донецької області є тимчасово окупованою територією, тому проведення виконавчих дій, пов`язаних з описом арештованого нерухомого майна, неможливе (а.с. 108).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам заступника начальника Відділу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. від 06.01.2026, встановлено, що станом на 01.01.2026 заборгованість по аліментам з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с. 112).

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України кожен може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у спосіб, передбачений законом.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення відображено і у пункті 7 частини третьої статті 2 та статті 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ від 02.06.2016.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статей 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Положенням ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, серед іншого, може бути погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Отже, передумовою застосування п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, по-перше, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, по-друге, існування іншого способу забезпечення виконання рішення ніж звернення стягнення на майно боржника.

Сплата у певний період заявником аліментів після того, як він допустив наявність заборгованості, не свідчить про те, що виконання рішення є забезпеченим в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника у розумінні п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, зняття арешту на майно можливо лише при доведенні боржником того, що виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, що ОСОБА_1 в ході розгляду справи зроблено не було.

Так, скаржником надано копію перекладу українською з норвезької довідки Центру прийому шукачів притулку Snorre від 10.03.2026, згідно якої ОСОБА_9 є мешканцем звичайного центру шукачів притулку Snorre у місті Шієн. Поки він проживає у зазначеному центрі прийому та не має інших джерел доходу, він отримуватиме грошові виплати відповідно до положень фінансового регламенту UDI, документ UDI 2024-002V1 «Ставки фінансової допомоги для мешканців центрів прийому шукачів притулку у 2026 році». Станом на дату складання цього документа розмір зазначеної допомоги становить 4241 норвезька крона на місяць (а.с. 127).

Однак вказана довідка про отримання ОСОБА_1 допомоги для мешканців центрів прийому шукачів притулку не свідчить про можливість забезпечення виконання рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Крім того, посилання ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення в іншій спосіб, ніж звернення стягнення на все майно, а саме звернення стягнення на земельну ділянку розміром 3,3650 га, кадастровий номер 1421286600:01:001:1094, розташовану на території Шевченківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, є неприйнятними з огляду на те, що в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а вказане нерухоме майно вже є обтяженим. Доказів, які спростовували б такі обставини матеріали справи не містять.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.09.2022 (справа № 554/1119/21 провадження № 61-60св22), від 29.01.2024 (справа № 645/2710/17 провадження № 61-12783св23), від 28.05.2025 (справа № 489/267/22 провадження № 61-1121св25).

Крім того, щодо посилання скаржника на регулярну оплату аліментів після того, як він допустив несвоєчасну їх сплату, суд зазначає, що сама по собі сплата за певний період заявником аліментів після того, як він допустив виникнення заборгованості в істотному розмірі, не свідчить про те, що виконання рішення є забезпеченим в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника у розумінні п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №490/6309/16-ц (провадження №61-473св21).

Таким чином, за відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження можливості забезпечити виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, скаржником не доведено належними та допустимими доказами підстави для зняття арешту, визначених у вичерпному переліку ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені законодавчі норми, суд приходить до висновку, що відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.12.2025 Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) діяв в межах своїх повноважень та у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для визнання протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , відсутні.

На підставі викладеного, керуючись 7, 8, 12, 13, 259, 260, 268, 447-453 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державний виконавець: заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер Віта Валеріївна, стягувач: ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Муратова С.О.