Рішення № 135586725, 10.04.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1412/25

Провадження № 2/743/117/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 12.09.2022 відповідач ознайомився із умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 200000 гривень, тип кредитної картки - картка «Універсальна», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка відсотків річних - 42,0%. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 09/26. За даним договором позивач виконав свої зобов`язання. Натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 06.10.2025 утворилась заборгованість у розмірі 116938,16 гривень, яка складається з 95814,61 гривень - заборгованості за тілом кредиту та 21123,55 гривень - заборгованості за простроченими відсотками, які банк просить стягнути з відповідача на свою користь.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.01.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12.01.2026 розгляд справи відкладено до 24.02.2026 з метою повторного виклику відповідача.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2026.

09.04.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідач 12.09.2022 звернувся до позивача із заявою про приєднання до умов та правил надання послуг, яка зокрема містить анкетні дані відповідача, відомості про тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 200000 гривень, тип кредитної картки - картка «Універсальна», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка відсотків річних - 42,0%.

Судом встановлено, що відповідач був обізнаний з умовами кредитування, використовуючи картку «Універсальна», та з наслідками несвоєчасного погашення заборгованості.

З розрахунку заборгованості за договором від 12.09.2022, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем, вбачається, що заборгованість останнього становить 116938,16 гривень та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 95814,61 гривень;

- заборгованості за простроченими відсотками 21123,55 гривень.

Сума заборгованості підтверджується випискою по картковому рахунку за період з 01.10.2022 по 06.10.2025.

Відповідачем не надано доказів щодо неправильного нарахування відсутків та не поставлено підсумнів позовні вимоги.

Таким чином суд встановив, що відповідач порушив визначені умови кредитного договору і не повернув кредит позивачу, а також не сплачував проценти за його користування.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На виконання вимог частини 1 статті 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Приписами частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги у межах заявлених вимог обґрунтовані і підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2422,40 гривень, які, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладено, керуючись статтями 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором від 12.09.2022 у розмірі 116938 (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.04.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ